Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №554/13252/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №554/13252/25

Суддя: Савченко Л. І.

Дата документу 08.01.2026Справа № 554/13252/25

Провадження № 2/554/413/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е )

08 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Тоцькій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому прохав стягнути на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2023, яка складається із загального залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) станом на 04.06.2025 року в сумі 45689 грн. 04 коп. та судового збору у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 26.02.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.02.2023 р. та встановивши мобільний додаток Мonobank отримав кредит у розмірі 40000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У Анкеті – заяві до Договору про надання банківських послуг Мonobank відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць з першого дня користування. Станом на 27.02.2025 р. у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення зобов`язань , вся заборгованість за кредитом стала прострочена. Банк 27.02.2025 р. надіслав повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. На залишок заборгованості банк нарахував неустойку передбачену тарифами, а саме від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн., від 31 до 90 днів штраф у розмірі 100 грн., від 91 до 120 днів штраф, що розраховується за формулою 100 грн. + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного кредитного місяця. При цьому діє ставка 0, 00001% річних., від 121 (210) дня до погашення заборгованості відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних. У зв`язку з невиконанням зобов`язання за договором, за відповідачем утворилася заборгованість станом на 04.06.2025 року у сумі 45689,04 грн. (за тілом кредиту). З цих підстав, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак останні повернулись до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно з п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 61-62,65-66).

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2023 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.22-26).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення . Крім того, ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитного договору підписавши Паспорт споживчого кредиту Чорної картки НОМЕР_2 (а.с.38-40).

З довідки про наявність рахунку від 04.06.2025 р., наданої Мonobank, вбачається, що рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (а.с.27).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2023 року станом на 04.06.2025 року становить 45 689 грн.04 коп. та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (а.с. 8-13).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідач був повністю ознайомлений з умовами договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору клієнт не може перейти до наступного етапу.

Без здійснення зазначених дій відповідачем кредитний договір не міг бути укладеним, цей правочин відповідно до Закону за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір між кредитором та відповідачем не був би укладеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Відповідно до ст. ст.526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Беручи до уваги, що у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» у розмірі 45689 грн.04 коп.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн. (а.с.52).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 599, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 26.02.2023 року станом на 04.06.2025 у розмірі 45689 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Акціонерне товариство «Універсал банк», місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрації за адресою проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Суддя Л.І. Савченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua