Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №524/93/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/93/26

Провадження 3/524/354/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач Олександр Миколайович розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює: ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій відділення забезпечення, ІПН суду не відомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Внаслідок своєї недисциплінованості, порушуючи вимоги статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Інструкції №532, солдат ОСОБА_1 , чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов?язків з військової служби, не доклав достатньо зусиль для їх чіткого виконання, відповідно до визначених вимог статутів Збройних Сил України, в умовах воєнного стану. Через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, у період із 01.10.2025 до моменту проведеної перевірки зберігання, видачі та приймання портативних відео реєстраторів, облік, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів 05.12.2025, ОСОБА_1 не забезпечував належне ведення відповідної документації. Також, будучи відповідальним за вивантаження відеозаписів, контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису не здійснював, тобто недбало ставився до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся, зазначив, що порядок застосування фото, відео фіксації (нагрудних камер), працівниками ТЦК та СП був запроваджений лише нещодавно, містить великий об`єм для опрацювання, що могло вплинути на його реалізацію. На даний час наявні недоліки роботи усунуті в повному обсязі. Просив суворо не карати, а обмежитись усним зауваженням.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії КИП №138 від 16.12.2025, актом виявлених недоліків, копіями витягів з наказів та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ч. 2 ст. 7 та ст. 245, 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду згіднозі ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Таким чином внаслідок службової недбалості, порушуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту, в умовах особливого періоду, ОСОБА_2 не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства.

Водночас суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, керується вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 вперше вчинив адміністративне правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні, майнова шкода ним не заподіяна. Інформації про те, що діями ОСОБА_1 спричинена шкода суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян матеріали справи не містять.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, особу правопорушника, який вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягається до адміністративної відповідальності, є учасником бойових дій , особою з інвалідністю армії, позитивно характеризується за місцем проходження служби, обставини вчинення ним правопорушення, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити.

Керуючись ст.ст. 22, 245, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП

На підставі ст.. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-15 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м Кременчука.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.

Суддя Олександр ГУСАЧ