Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №516/461/25 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/461/25

Провадження №3/516/2/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокум.Теплодар

Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Ширінська О.Х., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

УСТАНОВИЛА :

26 жовтня 2025 року, приблизно о 19 годині 23 хв., в с. Мар`ївка, Баштанського району Миколаївської області, на автомобільній дорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mercedes Benz E200, д.н. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою. Відповідно не зреагував на її зміну , під час виникнення перешкоди у вигляді пішохода, не зменшив швидкість до повної зупинки аби безпечно об`їхати перешкоду, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , 1994 р.н., яка перетинала проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а пішохід отримав тілесні ушкодження легкого ступеню, чим порушив п. 12.3 ПДР- невжиття заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху або об`їзду перешкоди.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 26 жовтня 2025 року, приблизно о 19 годині 23 хв., в с. Мар`ївка, Баштанського району Миколаївської області, на автомобільній дорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв, водій ОСОБА_1 , будучі учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП, до якої був причетний, чим порушив п. 2.10.а ПДР – залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Радіонов О.Л., приймаючи участь в с удовому засіданні 25.12.2025 року надали письмові пояснення щодо вказаних правопорушень. Судове засідання не відбулося через вимкнення електроенергії, у зв`язку із чим справа слуханням була перенесена на 05.01.2026 року.

05.01.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява до суду про розгляд справи без його участі.

Захисник Радіонов О.Л. в телефонному режимі повідомив, що знаходиться у відрядженні у Київській області, у зв`язку обранням запобіжного заходу щодо його підзахисного у кримінальному провадженні, тому не зможе прийняти участь у розглдяі даної справи. Не заперечував щодо розгляду справи у його відсутність , просив суд врахувати надані письмові пояснення під час прийняття рішення по суті справи.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З наданих захисником Радіоновим О.Л. письмових пояснень вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечує факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди – наїзду транспортним засобом на пішохода, однак не погоджується із наявністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Зокрема, захисник зазначає, що матеріали адміністративного провадження містять відомості, які знаходяться у призмі суперечності між собою – в частині відсутності факту зупинки транспортного засобу та самовільного залишення місця пригоди.

Так, у рапорті від 26.10.2025 зазначено, що повідомлення про вчинене ДТП надійшло зі служби 102 26.10.2025 о 19:23. Заявник: ОСОБА_3 . Повідомлення на лінії 102 про ДТП здійснено особою, що не є учасником адміністративного провадження (ймовірно свідком, або очевидцем).

Також, у рапорті зазначено, що потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 26.10.2025 приблизно о 15:20 водій автомобіля здійснив на неї наїзд, після чого зупинився, поспілкувався із нею та поїхав з місця події. Потерпіла також зазначила, що поспішала до дому, тому переходила дорогу у пришвидшеному темпі, оскільки діти залишилися вдома без нагляду дорослих.

Таким чином, водій транспортного засобу зупинився, поспілкувався із потерпілою та, після того як переконався в тому, що з нею все гаразд та остання пішла у невідомому напрямку – поїхав далі.

Поведінка водія ОСОБА_1 не була обумовлена необхідністю приховати факт ДТП, тому твердження про умисне залишення місця пригоди за обставин залишення цього місця іншим учасником пригоди є не досить вірним.

ОСОБА_1 добровільно відшкодував всі понесені втрати потерпілій ОСОБА_2 , що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 22.11.2025 року «про відсутність претензій майнового та немайнового характеру до водія. Шкода відшкодована добровільно»- заява адресована слідчому СВ ВП № 3Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області О. Гуренко.

На думку захисту, ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 не вбачається.

В той же час , захисник звертає увагу суду на дату та час звернення потерпілої до лікарні за наданням їй медичної допомоги, зокрема консультативний висновок лікаря-невролога здійснено 03.11.2025, МРТ головного мозку здійснено 31.10.2025, що з урахуванням залишення місця ДТП потерпілою відразу після зіткнення свідчить про завдання їй незначних тілесних ушкоджень, які були надалі відшкодовано ОСОБА_1 у грошовому еквіваленті на медичну допомогу.

ОСОБА_1 визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, натомість, з урахуванням перебігу подій в частині повного відшкодування та завданої шкоди та незначних тілесних ушкоджень потерпілій, щирим розкаянням водія, наявністю заяви потерпілої про відсутність майнових та матеріальних вимог до водія т.з., а також відсутністю обтяжуючих обставин, водій вважає, що застування покарання до нього у вигляді штрафу за ст. 124 КУпАП буде достатнім для застосування завдань КУпАП, визначених ст. 1 цього Закону та буде справедливим та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

При виборі міри покарання захисник просив суд врахувати, що ОСОБА_1 є сімейною людиною, має статус ВПО, через збройну агресію вимушено покинув місце мешкання разом із родиною, офіційно працевлаштований та має місце роботи пов`язане із постійними переміщеннями територією України, фактично наявність права керування транспортним засобом є одним із джерел існування його та його родини, що має бути враховано при вирішенні питання про накладення стягнення.

Захисник Радіонов О.Л. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 с. 147 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Крім часткового визнання порушником своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справ, а саме:

-протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 520556, серії ЕПР1 520548 від 22.11.2025 р.;

-Довідкою про результат розгляду повідомлення за фактом ДТП з постраждалим;

-рапортом старшого інспектора- чергового Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області Сабадаш С.Л. по факту скоєної ДТП з пішоходом, потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження - ЗЧМТ, СГМ, забій та гематома ліктьового суглобу, амбулаторно; потерпіла повідомила, що 26.10.25 приблизно о 15:20 водій автомобіля здійснив наїзд на неї, після чого зупинився, поспілкувався із заявницею та поїхав з місця події;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.10.2025, план-схемою;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначила, що підчас перетину проїзної частини дороги по пішохідному переходу не побачила транспортний засіб, не зрозуміла як потрапила на капот автомобіля і впала на дорогу. Водій автомобіля вийшов з машини та спитав її куди вона так біжить, на що вона відповіла: «Туди, куди ти їдеш…». Через те, що вдома залишились діти без нагляду дорослих, у пришвидшеному темпі пішла до дому. Потім звернулася до лікарні, у неї були виявлені легкі тілесні ушкодження: легкий струс мозку, забій ліктьового суглобу правої руки, садна стегна та правого коліна;

-протоколом огляду ділянки місцевості від 15.11.2025;

-заявою потерпілої ОСОБА_2 , в якій вона зазначила, що не має претензій майнового та немайнового характеру до водія ОСОБА_1 . Шкода відшкодована добровільно.

Стаття 124 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Отже, диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню) потрібні факти, особа - водій повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.

В даному випадку було заподіяно як тілесні ушкодження потерпілій, так і механічні ушкодження транспортному засобу водія.

Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , в ньому зазначено порушення останнім вимог п. 12.3 ПДР України, що призвело до настання ДТП.

Відповідно до п.12.3. ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, надавши оцінку дослідженим доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно наданих роз`яснень до вказаної норми, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста Державтоінспекції або в орган чи підрозділ міліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.

У разі коли під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише застраховані транспортні засоби та немає загиблих і травмованих, допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової організації без участі працівника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників пригоди.

З огляду на вище наведене, суд не може погодитись із позицією захисника Радіонова О.Л. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП , оскільки, крім тимчасової зупинки, ніяких вище вказаних дій водієм після ДТП здійснено не було.

При цьому, суд не зменшує відповідальність і самої потерпілої, яка залишила місце пригоди, чого не повинна була робити.

Оцінюючи наведені докази щодо вказаної кваліфікації дій водія у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП – залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи правопорушнику вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який має сім`ю та малолітню дитину на утриманні, має статус ВПО, через збройну агресію вимушено покинув місце мешкання разом із родиною, офіційно працевлаштований та має місце роботи, пов`язане із постійними переміщеннями територією України, наявність права керування транспортним засобом є одним із джерел існування його та його родини, ступінь вини порушника, майновий стан, ту обставину, що порушник добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій, яка не має до нього претензій ні майнового, ні немайнового характеру, відсутність обставини, що обтяжують відповідальність.

З урахуванням зазначеного, враховуючи обставини справи, а також те, що санкція ст. 122-4 КУпАП є більш тяжкою по відношенню до санкції ст. 124 КУпАП, тому суд вважає, що адміністративне стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Згідно ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 24, ст. 36, ст. 40-1, ст. 124, ст.122-4, ст. 284, ст. 289 КУпАП, суддя, –

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ. Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: №UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. (реквізити для сплати https://td.od.court.gov.ua/sud1530/gromadyanam/tax_dsa/)

Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Ширінська О.Х.