Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №504/5098/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/5098/25

Провадження №3/504/77/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любопіль Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, директора ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.04.2003р. Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 ,

за ст.163-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025р. головним державним інспектором Приморського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Стояновим Д.Д. було складено протокол про адміністративне правопорушення №214/15-32-07-09-12, згідно з яким при проведенні перевірки ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» за адресою: Одеська область Одеський район с.Любопіль вул.Шкільна, 105, встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2020р. №2755-VI (зі змінами), в результаті чого завищене від`ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2025р., що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 342336 грн., абз. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2020р. №2755-VI (зі змінами), не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, на підставі акту перевірки від 27.10.2025р. №57253/15-32-07-09-03, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.163-1 КУпАП. Зазначене порушення допущено директором ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» ОСОБА_1

17.12.2025р. представник ОСОБА_1 – адвокат Савченко Т.В. надала заперечення на протокол, в яких зазначила, що ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» вважає, щодо порушення вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з питань декларування за серпень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, встановлені в акті перевірки вих. № 57253/15-32-07-09-03 від 27.10.2025 р., відсутні, акт перевірки в цій часті є необґрунтованим, а рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 64492/15-32-07-09-03 від 28.11.2025 року, № 64494/15-32-07-09-03 від 28.11.2025 року є протиправними. Отже, зазначений протокол було складено на підставі акту податкової перевірки № 57253/15-32-07-09-03 від 27.10.2025 р., за результатами якого Головним управлінням ДПС в Одеській області були винесені податкові повідомлення – рішення № 64492/15 32-07-09-03 від 28.11.2025 року, № 64494/15-32-07-09-03 від 28.11.2025 року. Вважає вказані докази недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вказані податкові повідомлення- рішення в даний час оскаржуються ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Оскільки Державною податковою службою України строк розгляду скарги було продовжено до 08.02.2026 (включно), то процес адміністративного оскарження спірних податкових рішень ще триває. На підтвердження вказаного, надано копію рішення Державної податкової служби України про продовження строку розгляду скарги № 36456/6/99-00-06-01-03-06 від 23.12.2025 р.

В судові засідання ОСОБА_1 та його представник-адвокат Савченко Т.В., будучи належним чином повідомленими не з`явилися, однак надали заяву про розгляд справи без їх участі на підставі наданих заперечень, тому суддя вважає можливим розглянути справу без їх участі.

В судовому засіданні головний державний інспектор Приморського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Стоянов Д.Д. пояснив, що дійсно протокол було складено на підставі акту податкової перевірки, за результатами якого Головним управлінням ДПС в Одеській області були винесені податкові повідомлення. Державною податковою службою України отримано скаргу ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» на податкові повідомлення-рішення. Йому відомо, що на підставі п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, строк розгляду скарги продовжено до 08.02.2026р. (включно). Вважає, що він правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення.

За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП, Головне управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби надало до суду матеріали, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення №214/15-32-07-09-12 від 27.11.2025р.;

- акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №57253/15-32-07-09-03 від 27.10.2025р.;

- копію наказу №3 від 02.10.2024р. про прийняття ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ»;

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Основного Закону та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положеннями ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок доведення інкримінованих певній особі обставин вчинення адміністративного правопорушення покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про такі адміністративне правопорушення, а суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості і права відшуковувати докази провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст.163-1 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за цією нормою закону настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до змісту п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність.

Згідно положень ст.58 цього ж Кодексу, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Статтями 55-56 такого ж Кодексу, передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Процедура оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, якщо за результатами податкової перевірки складено акт, то контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ», податківцями були складені податкові повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, доказів, які б підтверджували ці обставини в матеріалах справи також відсутні.

Такі відомості стали відомі лише з письмових заперечень захисника Савченко Т.В., з яких вбачається, що не погоджуючись з висновками Акту перевірки, і як наслідок, з прийнятими Головним управлінням ДПС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» було подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення- рішення ГУ ДПС в Одеській області № 64492/15-32-07-09-03 від 28.11.2025 року, № 64494/15-32-07-09-03 від 28.11.2025 року.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної планової виїзної перевірки.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.09.2021 у справі №640/20588/18, від 06.12.2022 у справі №804/8776/15, від 16.08.2024 у справі №640/12981/21), зазначено, що висновки викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів.

Із зазначеного випливає, що на момент розгляду справи процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, які були складені за Актом перевірки, триває, а тому такий Акт в розумінні положень ст.56 Податкового кодексу України є неузгодженим, у зв`язку з чим прийняті повідомлення-рішення не породжують для ТОВ «ССМ ІНТЕРНЕШНЛ» та ОСОБА_1 жодних правових наслідків.

Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об`єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки особа, яка складає такий протокол, у спірних правовідносинах виступає в якості суб`єкта владних повноважень, що зацікавлений у розгляді справи.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відтак, наведені обставини обумовлюють висновок суду про те, що на теперішній час відсутні належні докази, що безпосередньо встановлюють вину ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, у порушенні порядку ведення податкового обліку, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-КУпАП.

З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Наведені обставини обумовлюють висновок про те, що матеріалами справи про притягнення, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, внаслідок чого доводи захисника Савченко Т.В.. щодо закриття провадження у справі уявляються обґрунтованими, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.1, 7, 163-1, 245, 247, 251, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити в зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан