Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №591/5610/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/5610/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.

Номер провадження 33/816/373/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника Панченко П.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Панченко П. Е. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 липня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 18 травня 2025 року о 23.34год керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Caddy, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по вул. Охтирській, 19/4, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного заходу та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвокат Панченко П. Е. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану постанову судді - скасувати, а провадження у справі закрити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 01.07.2025 року у даній справі є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою внаслідок неправильної оцінки доказів судом першої інстанції та з порушенням норм процесуального права; в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; працівниками поліції відносно ОСОБА_1 були допущені порушення.

На думку захисника, суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не надав належної правової оцінки тому факту, що акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд взагалі не складались під час процедури огляду (відмови від огляду) на стан сп`яніння та під час складання протоколу, а отже акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд є неналежними та недопустимими доказами.

Апелянт вважає неналежним та недопустимим доказом у справі постанову від 19.05.2025 року серії ЕНА № 4763236, оскільки відповідний протокол не підтверджує обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки на думку апелянта акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд, а також постанова серії ЕНА № 4763236 від 19.05.2025 року є недійсними (недопустимими доказами), то і протокол серії ЕПР1 № 334755 є недопустимим доказом.

Крім того, апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що представником патрульної поліції в порушення ст. 256 КУпАП не було у повному обсязі роз`яснено права і обов`язки ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП.

Розгляд апеляційної скарги було проведено без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який будучи належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, що підтвердила захисник, до апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення не подавав, і його участь не є обов`язковою при розгляді даної апеляційної скарги. Тому, заслухавши пояснення захисника Панченко П.Е.яка не заперечувала щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 , та підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням зібраних по справі доказів, а саме:

- протоколу про адміністративне правопорушення від 19 травня 2025 року серії ЕПР1 № 334755 (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с. 4);

- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4763236 від 19 травня 2025 року, складеної відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення,

- довідки відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції від 19 травня 2025 року, з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 13.08.2019 (країна Німеччина). Посвідчення водія вилучено у відповідності до ст. 265-1 КУпАП та наразі знаходиться в УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 7).

- відеозапису.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і сумніву щодо належності та допустимості у апеляційного суду не викликають. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто і апеляційним судом.

Підстави для недовіри вказаним доказам апеляційним судом не встановлені. Наявними у справі доказами, зокрема відеозаписом, підтверджено, що ОСОБА_1 18 травня 2025 року о 23 год. 34 хв. (тобто під час дії комендантської години) керував транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Caddy, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по вул. Охтирській, 19/4, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Відеозаписом зафіксовано відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного заходу та в найближчому закладі охорони здоров`я, а також складання протоколу та проведення зазначеного огляду працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

При цьому працівники поліції зрозумілою мовою неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд як на місці так і в медичному закладі, роз`яснювали його права, наслідки відмови від вчинення цих дій, на що останній або ухилявся від відповіді, або висловлював відмовки з безпідставними претензіями (апелював до свого статусу волонтера тощо) або категорично відмовлявся від проходження огляду.

Твердження апелянта стосовно того, що працівниками поліції не було залучено перекладача, оскільки ОСОБА_1 є громадянином Німеччини і нібито не розуміє української мови, не заслуговують на увагу, оскільки з наданого відеозапису також вбачається зловживання особою своїми правами стосовно цього питання. При спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 цілком розумів їх вимоги, вільно спілкувався з ними як українською мовою так і російською, в тому числі з застосуванням нецензурної лексики українською мовою по відношенню до працівників поліції, з якими повсякчас спілкувався в грубій, зневажливій формі, хоча останні поводились тактовно, ввічливо та коректно.

Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 цілком був обізнаний з наслідками відмови від проходження медичного огляду згідно законодавства України, хоча і це йому роз`яснювали правоохоронці, які не чинили перешкод та не заважали залученню захисника при висловленні такого бажання водієм.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного перегляду даної справи встановлено не було.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що у даному конкретному випадку ключовим є те, що згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , як водій, був зобов`язаний, а не мав право, пройти огляд на стан сп`яніння на пропозицію поліцейських, однак, цього не зробив, а відмовився від проходження такого огляду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, про що просить захисник у поданій апеляційній скарзі, не встановлено.

За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 липня 2025 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Панченко на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.