Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №579/2533/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №579/2533/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моргун О. В.

Номер провадження 33/816/850/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Вернигори В.М., у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 09 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.

УСТАНОВИЛА:

Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за те, що 01 листопада 2025 року близько 12:00 год він на автодорозі Т-1907 неподалік с. Грузьке, керуючи автомобілем ВАЗ21214, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснюючи обгін транспортного засобу, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не переконався у безпечності обгону, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не прийняв заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об`їзду перешкоди, не подав сигналу про намір повороту, що призвело до зіткнення з автомобілем Volkswagen Sharan, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 14.2.б, п. 2.3.б, п. 10.1, п. 12.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУПАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 09 грудня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки суду не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, належним чином не умотивовані, оскільки він, керуючи транспортним засобом 01 листопада 2025 року біля с. Грузьке Конотопського району Сумської області, Правил дорожнього руху не порушував. Вказує, що протокол в порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП складено після спливу 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а саме 06 листопада 2025 року, хоча пояснення у осіб, причетних до ДТП, відбиралися 01 листопада 2025 року. У складеному протоколі не розкрито зміст Правил дорожнього руху, нібито порушених ним. Апелянт також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено два місця вчинення адміністративного правопорушення, а саме: м. Кролевець та неподалік с. Грузьке та зазначено, що тілесні ушкодження ніхто не отримав, а докази порушення ним ПДР, які стали наслідком дорожньо-транспортної пригоди, у матеріалах справи відсутні. Крім того, судом без належного обґрунтування відмовлено у задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

29 грудня 2025 року на електронну адресу Сумського апеляційного суду надійшло заперечення представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Клюєва А.В. на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яке обґрунтоване тим, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга є повторенням позиції захисту, вже оціненої судом. Тому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Вернигора В.М. вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 та його захисник Клюєв А.В. у судове засідання не прибули. Останній направив клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх з потерпілим участі.

Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Вернигору В.М., апеляційний суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з урахуванням:

- протоколу про адміністративне правопорушення від 06 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 505034 (а. с. 2);

- письмових пояснень ОСОБА_2 (а. с. 5);

- схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01 листопада 2025 року неподалік с. Грузьке (а. с. 6);

- фототаблицями із зображенням транспортних засобів (а. с. 7).

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, узгоджуються між собою, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

За порушення зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. При цьому, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність таких обставин: установлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутні посилання на порушення ОСОБА_1 приписів Правил дорожнього руху України, а саме:

-п. 2.3 б, яким визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 14.2.б, яким визначено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;

-п. 10.1, яким визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-п. 12.3, яким визначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У судовому засіданні апелянт зазначив, що близько 12:00 год 01 листопада 2025 року на своєму авто ВАЗ21214, д.н.з. НОМЕР_4 їхав у м. Шостка. Проїжджаючи біля с. Грузьке Конотопського району, наздогнав фуру, що їхала попереду нього. Після цього він почав здійснювати маневр обгону фури та, виїхавши на смугу зустрічного руху, почав прискорюватися. У цей час він побачив автомобіль сірого кольору, що виїхав із-за фури та почав здійснювати маневр повороту та при цьому на смузі зустрічного руху відбулося зіткнення його авто з автомобілем Volkswagen Sharan д.н.з. НОМЕР_3 , який «підрізав» його а сам швидко виїхав із-за фури.

З письмового пояснення потерпілого вбачається, що близько 15 год 01 листопада 2025 року він на своєму автомобілі рухався по автодорозі Р-1909 біля с. Грузьке на власному автомобілі марки Volkswagen Sharan д.н.з. НОМЕР_3 в напрямку м. Кролевець, а потім вирішив повернути ліворуч та увімкнув лівий покажчик повороту, переконавшись у безпеці повороту. Вказав, що бачив, що за його автомобілем позаду їде фура, яка почала пригальмовувати. Полоса зустрічного руху була вільна, тому він почав здійснювати поворот, з`їжджаючи на ґрунтову дорогу. Майже на завершенні маневру відбулося зіткнення в задню ліву сторону його автомобіля з автомобілем ВАЗ 21214, д.н.з. НОМЕР_2 , який також рухався у напрямку м. Кролевець. В результаті ДТП його син ОСОБА_3 , який знаходився позаду в лівій стороні отримав тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ. Струс головного мозку, забій м`яких тканин лобної ділянки та передньої черевної стінки.

Проаналізувавши пояснення апелянта та потерпілого, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, що зазначені вище, суд дійшов висновку, що 01 листопада 2025 року близько 12:00 год водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ21214, державний номерний знак НОМЕР_2 на автодорозі Т-1907 неподалік с. Грузьке та, здійснюючи обгін транспортного засобу, дійсно не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не переконався у безпечності обгону, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не прийняв заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об`їзду перешкоди, не подав сигналу про намір повороту, що призвело до зіткнення з автомобілем Volkswagen Sharan, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 14.2.б, п. 2.3.б, п. 10.1, п. 12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУПАП.

Отже, ОСОБА_1 , керуючись загальними обов`язками водія щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не повинен був розпочинати маневр, поки не переконався у тому, що він надає дорогу іншим транспортним засобам у такий спосіб, що вони не будуть вимушені вживати заходів для зупинки чи його об`їзду. При цьому будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливили б водію ОСОБА_1 побачити автомобіль Volkswagen Sharan, державний номерний знак НОМЕР_3 та виконати вимоги п. 14.2.б, п. 2.3.б, п. 10.1, п. 12.3 ПДР, адміністративні матеріали не містять.

Письмові пояснення потерпілого щодо фактичних обставин узгоджуються та об`єктивно підтверджуються його поясненнями, наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції, даними схеми ДТП щодо характеру виникнення ДТП, місця зіткнення та розташування транспортних засобів після зіткнення, локалізації та механізму утворення ушкоджень транспортних засобів, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 14.2.б ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам, оскільки ОСОБА_1 перед початком обгону не переконався в тому, що водій транспортного засобу Volkswagen Sharan, державний номерний знак НОМЕР_3 не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, що спричинило зіткнення із зазначеним автомобілем. Ці обставини, незалежно від наявності чи відсутності порушень з боку іншого учасника руху, не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта стосовного того, що у складеному протоколі не розкрито зміст Правил дорожнього руху, порушених ним. Навпаки, протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України уповноваженою особою. Фактичні обставини правопорушення конкретизовано, викладено правильно та в належній формі, вказано всю необхідну інформацію. Під час складання протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, допущено не було.

Крім того, апеляційний суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 щодо неналежно обґрунтованої відмови суду у задоволенні його клопотання про призначення автотехнічної експертизи з огляду на таке.

З`ясування обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не потребує спеціальних знань, а матеріали справи містять достатні відомості щодо фактичних обставин, які входять до предмету доказування. Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, так як наявні у справі докази, не спростовують факт його вчинення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Вернигора В.М. заявив усне клопотання про призначення автотехнічної експертизи. Але при цьому він належним чином його не обгрунтував, не зазначив перелік питань, які слід було поставити експерту, а фактично лише мотивував його тим, що суддя суду першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про її проведення.

Апеляційний суд не приймає доводи ОСОБА_1 про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено два місця вчинення адміністративного правопорушення, а саме: м. Кролевець та неподалік с. Грузьке з огляду на те, що ДТП сталася на повороті до с. Грузьке по трасі до м. Кролевець Сумської області. Вказані апелянтом доводи є формальними та не змінюють змісту правопорушення, його наслідки, а є лише способом захисту.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений поза межами строків, передбачених ч. 2 ст. 254 КУпАП, на увагу апеляційного суду не заслуговують, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, відповідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Необхідно зауважити, що складання протоколу пов`язане саме з моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення, тобто коли у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність чи відсутність в діях чи бездіяльності конкретної особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу тощо.

Крім того, дану обставину апеляційний суд розцінює лише як спосіб самозахисту апелянта з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Апеляційний суд також не приймає доводи апелянта стосовного того, що у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, зазначено, що тілесні ушкодження ніхто не отримав, але з пояснень ОСОБА_2 , наданих 01 листопада 2025 року працівнику поліції на місці ДТП, убачається, що внаслідок ДТП його син ОСОБА_3 , який знаходився позаду зліва в салоні автомобіля, отримав тілесні ушкодження, що узгоджується з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1828, виданою КНП «Шосткинська центральна районна лікарня» Шосткинської міської ради. Згідно із даною випискою у період з 01 по 03 листопада 2025 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у закладі з діагнозом: «ЗЧМТ. Струс головного мозку, забій м`яких тканин лобної ділянки та передньої черевної стінки».

Крім того, ОСОБА_2 звертався до суду першої інстанції із клопотанням про залучення його до участі у справі як потерпілого у зв`язку з тим, що його автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а пасажир його автомобіля ОСОБА_3 - тілесних ушкоджень.

Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про отримання пасажиром автомобіля під керуванням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не свідчить про його невідповідність нормам КУпАП.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами апелянта щодо того, що висновки суду не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, належним чином не умотивовані з огляду на те, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції про наявність належних та допустимих доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні зазначеного правопорушення.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя суду першої інстанції правильно встановив у діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.

Указана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції, повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Також апеляційний суд звертає увагу, що розгляд справи відбувся з участю ОСОБА_1 та його захисника, він мав можливість висловити суду свої доводи, заявляти клопотання як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і апеляційної, а тому не позбавлений був можливості забезпечити належним чином свій судовий захист.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 09 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного суду Ольга ТЕРЕЩЕНКО