Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №737/861/25 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/861/25

Провадження № 2/737/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 січня 2026 року с-ще Куликівка

К у л и к і в с ь к и й р а й о н н и й с у д Ч е р н і г і в с ь к о ї о б л а с т і

СуддяЛібстер А.С.

секретар судового засіданняСкляр А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 737/861/25

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ»

доОСОБА_1

простягнення заборгованості

учасники справи та представники:

представник позивача не з`явився

відповідачне з`явився

ВСТАНОВИВ

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 у розмірі 31474 грн 57 коп, понесені судові витрати та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Позовна заява надійшла до Куликівського районного суду Чернігівської області 09.10.2025. Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.10.2025, після отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача та ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача до суду.

Відповідачка у судові засідання 26.11.2025, 18.12.2025 та 08.01.2026 не з`явилась. Оголошення про виклик відповідача до суду розміщене на офіційному веб-порталі Судової влади України у розділі «Оголошення про виклик особи в суд та повідомлення про судове рішення».

На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого:

16.09.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, за умовами якого банк відкрив відповідачу рахунок та надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з максимальним розміром кредитного ліміту в сумі 200000 грн. строком на 12 місяців, процентна ставка базова 56% річних, у пільговий період, який становить 62 дні 0,0001% річних Договір набирає чинності з моменту підписання заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання цей договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах. Кількість пролонгацій договору є необмеженою (пункт 8 договору) ( 54-55).

Відповідно до довідки про відкриття рахунків підтверджується, що 16.09.2021 відповідачу було відкрито рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (а.с. 53, зворот).

03.09.2024 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором (а.с. 14-16).

Копією платіжної інструкції кредитового переказу № 66895 від 31.07.2024 підтверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» на рахунок Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» ціни продажу, як це передбачено умовами договору про відступлення права вимоги № GL1N426240 (а.с. 17). З копії витягу з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки за договором TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 у розмірі 31474, 57 грн.

27.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру в Додатку № l до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став первісний кредитор (а.с. 12-13, 18).

Копіями платіжних інструкцій до кредитового переказу № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025, № 1822 від 22.09.2025 підтверджується сплата позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» ціни договору, як це передбачено умовами договору (а.с. 28).

З копії витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27 грудня 2024 року слідує, що позивач набув право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки за договором № TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 у розмірі 31474, 57 грн. (а.с. 35).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами, однак відповідачка свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконував, у зв`язку з чим за розрахунком, наданим позивачем, утворилася заборгованість у сумі 31474,57 грн, до якої входить: 9920 грн. заборгованість за основним боргом та 21554, 57 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахунку відповідачки, відкритому в Акціонерному товаристві «Мегабанк» (а.с. 37-49).

Позивач посилається на те, що у п. 8 договору № TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 вказано, що договір набирає чинності з моменту підписання заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить рол його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах. Кількість пролонгацій договору є необмеженою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Тобто, сторони визначивши строк користування кредитними коштами в указаному договорі погодили строк виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів, що саме строк кредитування продовжувався. Також, матеріали справи не містять доказів, що до вказаного договору укладалися додаткові угоди, згідно з якими б продовжувався строк користування відповідачем кредитними коштами.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 і уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 Цивільного кодексу України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін, оскільки на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань. Умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювались.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ». Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором, який надано позивачем, є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості. Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості по кредитному договору.

Судом перевірено факт надання кредитних коштів, правильність нарахування суим заборгованості та встановлено, що вказані суми відповідають умовам укладеного договору. Доказів погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що за приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд дійшов висновку про задоволеня позовних вимог, та необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за договором № TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 у загальному розмірі 31474, 57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем долучено додатки до договору, а саме: акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12134544, вартість послуг (прейскурант), ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» (а.с.21-27, 56).

З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи, спрощений порядок розгляду, без участі сторін, наданий Адвокатським об`єднанням обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000 грн.

Крім того, позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в сумі 2422 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411), заборгованість за договором № TDB.2021.0308.26882 від 16.09.2021 у загальному розмірі 31474, 57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411) судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами за результатами апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер