Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №591/122/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №591/122/26

Суддя: Клімашевська І. В.

Справа № 591/122/26

Провадження № 1-кп/591/8/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 січня 2026 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Пожня Великописарівського району Сумської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.372, ч.3 ст.15 ч.2 ст.372 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона, обіймаючи посаду старшого дізнавача сектору дізнання відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області, діючи всупереч інтересам служби, на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_6 , будучи підбуреною ним до таких дій, з метою створення штучних статистичних показників з виявлення і розкриття кримінальних правопорушень для ОСОБА_6 та штучних статистичних показників з результатів досудового розслідування кримінальних проступків для себе, сфальсифікувавши матеріали досудового розслідування та створивши штучні докази обвинувачення 18.06.2024 притягнула завідомо невинуватого ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12024205520000885 за ч. 1 ст. 357 КК України, у зв`язку з чим обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, тобто притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності дізнавачем, кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією».

Крім того, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду старшого дізнавача сектору дізнання відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області, діючи всупереч інтересам служби, на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи підбуреною ОСОБА_8 до таких дій, з метою створення штучних статистичних показників з виявлення і розкриття кримінальних правопорушень для ОСОБА_8 та штучних статистичних показників з результатів досудового розслідування кримінальних проступків для себе, попередньо сфальсифікувавши матеріали досудового розслідування та створивши штучні докази обвинувачення 28.06.2024 притягнула завідомо невинуватого ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12024205520000974 за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку з чим обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, тобто притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності дізнавачем, кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією».

Також ОСОБА_5 , обіймаючи посаду старшого дізнавача сектору дізнання відділу превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області, діючи всупереч інтересам служби, на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , будучи підбуреною ОСОБА_9 до таких дій, з метою створення штучних статистичних показників з виявлення і розкриття кримінальних правопорушень для ОСОБА_9 та штучних статистичних показників з результатів досудового розслідування кримінальних проступків для себе, вчинила фальсифікацію матеріалів досудового розслідування та створення штучного доказу обвинувачення з метою подальшого притягнення завідомо невинуватого ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12024205520001099 за ч. 1 ст. 125 КК України, проте співучасники не змогли вчинити у повному обсязі з причин, що не залежали від її волі, усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, через що злочин не був закінчений, у зв`язку з чим обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України, тобто незакінчений замах на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності дізнавачем, кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією».

12.12.2025 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_5 визнала свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень в повному обсязі. При цьому, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.372 України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.3 ст.15, ч.2 ст.372 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням на строк у межах, визначених ч.4 ст. 75 КК України.

Під час судового засідання встановлено, що обвинувачена цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1 ч.3 ст.394, п.1 ч. 3 ст. 424, ст.476 КПК України; укладення угоди сторонами є добровільним.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачена вчинила тяжкі злочини, дані про особу обвинуваченої, яка є не судимою особою, має на утриманні батьків, які мешкають в безпосередній близькості з кордоном з рф та батько є особою з інвалідністю, те, що ОСОБА_5 має позитивну посткримінальну поведінку, яка полягає у її офіційному працевлаштуванні, наявність обтяжуючої обставини - вчинення кримінального правопорушення повторно, а також - таких обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, як-то: повне визнання вини, відсутність матеріальних збитків від вчиненого.

Таким чином, умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України; правова кваліфікація, яка є вірною, передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань; наявні підстави для визнання винуватості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам матеріального та процесуального закону і її слід затвердити.

Що стосується питання речових доказів, суд, з урахуванням позиції сторони обвинувачення про те, що речовий доказ, а саме: належний ОСОБА_5 мобільний телефон - є речовим доказом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , вважає, що потреба у застосуванні арешту цього речового доказу не відпала, а тому питання скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження є передчасним.

Керуючись ст.ст.370, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.12.2025 року, укладену між прокурором та ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.372, ч.3 ст.15, ч.2 ст.372 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.372, ч.3 ст.15, ч.2 ст.372 КК України і призначити покарання:

- за ч.2 ст.372 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч.3 ст.15, ч.2 ст.372 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, та покласти на неї наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, служби або навчання;

3) не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченою виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч.4 ст.394 КПК України, прокурором - виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua