Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №308/9770/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9770/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., представника заявниці ОСОБА_10., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгорода цивільну справу за заявою, поданою в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення того факту, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який був призваний на військову службу, та 20.02.2025 року зник безвісти.

Встановлення вказаного факту заявниці необхідне для звернення до відповідних органів, зокрема, щодо розшуку ОСОБА_2 , а також ініціювати питання виплати грошових коштів.

У зв`язку з цим, заявниця просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 в період з 19 березня 2019 року до моменту його зникнення безвісти.

Ухвалою від 30.07.2025 року відкрите провадження у справі в порядку окремого провадження.

30.10.2025 року ухвалою суду до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучені Військова частина НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.09.2025 від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення щодо поданої заяви, у яких зазначає, що наведені у заяві аргументи щодо спільного проживання заявниці із військовослужбовцем ОСОБА_2 є сумнівними. Зазначає норми права, які регламентують статус особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, у тому числі і щодо порядку отримання виплат членами сім`ї військовослужбовця у порядку, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зазначено, що Міністерство оборони України як юридична особа безпосередньо не здійснює заходи щодо виплати грошового забезпечення особам зазначеним у абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Дані виплати здійснює військова частина, де проходить службу військовослужбовець.

Заінтересована особа вказує, що беззаперечних доказів, які б однозначно і без припущень вказували на наявність у заявниці і ОСОБА_2 спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин до суду не надано. Проте, навіть за умови доведеності факту спільного проживання заявником із зниклим безвісти, цей факт не підтверджує факт проживання однією сім`єю та наявності родинних відносин тощо.

Вказує, що заявником не долучено до заяви копії наступних документів та доказів: щодо спілкування (розмов, листування, тощо) між заявником та зниклим безвісти з часу спільного проживання та вже після оголошення воєнного стану, у тому числі щодо ведення спільного господарства, наявності спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків; підтвердження спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла; спільного відпочинку заявника та ОСОБА_2 ; проведення спільно свят та пам`ятних дат; видачу доручень ОСОБА_2 на Заявника, зокрема щодо представництва його інтересів, у тому числі під час перебування на військові службі, розпоряджання його рахунками, утриманням його майна тощо; наявність офіційних документів (договорів, анкет, актів, замовлень тощо), які б свідчили про фактичне проживання ОСОБА_2 разом із заявником; доказів того, хто отримує після зникнення безвісти грошове забезпечення у військовій частині. Вважає, що за таких обставин відсутні підстави для визнання такого факту доведеним.

06.11.2025 від заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли письмові пояснення щодо поданої заяви, у якій наведено норми ЦПК України, які стосуються предмету поданої заяви, зокрема зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у зацікавлених осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

Просить суд взяти до уваги вказані письмові пояснення під час ухвалення рішення.

У судовому засіданні 09.12.2025 заявниця заяву підтримала в повному обсязі, зазначила, що із ОСОБА_2 проживали однією сім`єю багато років. Вказала, що спочатку вони проживали у нього у квартирі по АДРЕСА_1 , яку він отримав у спадщину за своїми батьками. Однак у 2019 році він продав вказану квартиру, яку успадкував, і вони почали жити разом у неї. Повідомила, що у них був спільний бюджет, який складався з її пенсії та його заробітків. Витрачання бюджету планували спільно: спільно ходили за покупками, придбали її чоловіку велосипед, робили за спільні кошти силами ОСОБА_2 ремонт у квартирі. Зазначила, що якихось цінних подарунків вони не робили один одному, оскільки їхні доходи не дозволяли цього, однак завжди у день 8 березня та на день народження чоловік дарував їй квіти. Зазначала, що під час несення військової служби ОСОБА_2 кожного дня телефонував їй вранці та ввечері, розповідав про службу, надсилав фотографії, три рази надсилав грошові кошти через відділення Укрпошти. Зазначила, що життя у них було стабільним, було взаєморозуміння та підтримка. Над реєстрацією шлюбу раніше не задумувалися, оскільки такої потреби не було, однак ОСОБА_2 вважав її своєю дружиною.

Посилаючись на наведені обставини, заявниця та її представник просили суд задовольнити дану заяву.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України у судовому засіданні 09.12.2025 просив у задоволенні заяви відмовити з підстав, наведених у поясненнях.

У дане судове засідання, яке мало проводитися за участі представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України у режимі відеоконференції, останній не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

Заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , участь представників у судовому засіданні не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення заявниці та її представника, думку представника заінтересованої особи Міністерства оборони України, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до сповіщення сім`ї (близьких родичів) від 24.03.2025 заявниця ОСОБА_1 була повідомлена ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік,сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир 2 єгерського відділення 2 єгерського взводу 2 єгерської роти НОМЕР_2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 20.03.2025 під час виконання бойового завдання поблизу селища Удачне Покровського району Донецької області.

За даним фактом Ужгородським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості від 16 квітня 2025 року за №12025071030000654 та розпочато досудове розслідування, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З довідки про зняття з реєстрації місця проживання від 19.03.2019, виданої Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 19.03.2019 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

З акту про фактичне проживання особи без реєстрації від 01.04.2025, складеного ПП «УжбудСервіс» вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 19.03.2019 по даний час.

Довідкою ПП «УжбудСервіс» від 04.04.2025 №95, виданою ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується, що членом її сім`ї є її цивільний чоловік ОСОБА_2 .

З долученої представником заявниці 02.01.2026 виписки по банківському рахунку ОСОБА_5 у АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що у період з 31.12.2024 по 12.03.2025 ОСОБА_6 регулярно перераховував кошти на картковий рахунок заявниці, а саме: 10 платежів на загальну суму 37 500 грн, що свідчить про спільний бюджет заявниці та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що він є другом ОСОБА_2 , знайомий з заявницею з 2012 року. Вказав, що десь з 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали разом проживати у квартирі ОСОБА_2 , яка залишилася йому від його батьків. Він приходив до них у гості, а вони до нього, оскільки проживають недалеко. Коли ОСОБА_2 переїжджав до заявниці, свідок допомагав йому перевозити телевізор. Після того, як вони почали проживати разом. Свідок часто приходив до них у гості, не менше одного разу на місяць. Зазначає, що Едуард розпочав самотужки робити ремонт у квартирі. Зазначив, що у заявниці і ОСОБА_2 були нормальні сімейні відносини. Едуард постійно працював - шиномонтажником, будівельником, розвозив хліб, та забезпечував сім`ю, оскільки заявниця вже була пенсіонеркою.

Свідок ОСОБА_3 показав, що є сусідом та другом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зазначає, що заявниця і ОСОБА_2 проживали спільно як чоловік і дружина багато років. Він ходив до них у гості і був свідком їхнього спільного життя. Разом часто святкували новий рік та дні народження. ОСОБА_9 працював, гроші витрачав на сім`ю - робив ремонт, разом купляли продукти.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При розгляді справи судом спору про право між заінтересованими особами не встановлено, вирішення даного питання надасть право заявниці на набуття нею статусу члена сім`ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вона зможе вживати заходи щодо ініціювання розшуку ОСОБА_2 , який зник безвісти, а також отримувати відповідні виплати, передбачені для членів сімей військовослужбовців у передбачених законом випадках.

При цьому між заявницею та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання заявницею грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки Міноборони не є суб`єктом виплати таких коштів.

Таким чином, заперечення представника Міністерства оборони України у даній справі щодо встановлення факту, про який просить заявник, не свідчить про існування спору про право, адже Міноборони не є суб`єктом виплати грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Вирішення цього питання можливе тільки шляхом звернення до суду.

З аналізу досліджених доказів, пояснень заявниці та показів свідків вбачається, що заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше десяти років з 19.03.2019 року до призову ОСОБА_2 на військову службу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно приймали участь у витратах на утримання житла та його ремонт. Про те, що ОСОБА_2 вважав заявницю дружиною свідчить факт зазначення її як дружини в органах ТЦК та СП, якій і було надіслано, як дружині, сповіщення про те, що ОСОБА_2 зник безвісти.

Крім того, факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підтверджується оглянутими фотознімками ОСОБА_8 , які він надсилав заявниці, перебуваючи на військовій службі, копіями його документів, які залишилися у заявниці, доданими до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення статті 74 Сімейного кодексу України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (стаття 315 ЦПК України).

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , заявниці необхідно для вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства України, як законного члена сім`ї, зокрема щодо ініціювання розшуку ОСОБА_2 , який зник безвісти, а також отримування відповідні виплат, передбачених для членів сімей військовослужбовців у передбачених законом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебував, інші особи, які можуть бути заінтересованими особами у даному провадженні, відсутні.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що заявниця проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , вела з ним спільне господарство, спільний побут, встановлення факту має для заявника юридичне значення, вимоги не містять в собі спору про право, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу починаючи з 19 березня 2019 року.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19 березня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи:

Міністерство оборони України, місцезнаходження: АДРЕСА_5;

Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 );

ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складено 08.01.2026.

Суддя В. В. Чепка