Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №761/30132/23 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №761/30132/23

н/п 1-кп/766/888/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.07.2023 під №22023000000000720 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),

передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 , не погладжуючись з політикою чинної влади України та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 16.06.2022, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів рф, перебуваючи у м. Херсоні (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.

З цією метою ОСОБА_5 16.06.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), будучи обізнаним про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завадить шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) погодився на пропозицію невстановлених осіб, які водили до складу так званої «Херсонської військово-цивільної адміністрації рф», зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «государственная инспекция безопасности дорожного движения главного управления министерства внутренних дел Херсонской области».

У подальшому 16.06.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема, на території Херсонської міської територіальної громади, добровільно зайняв посаду «инспектор отдела агитации и пропаганды отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения» в незаконному правохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области».

За таких обставин ОСОБА_5 , будучи громадянином України, 16.06.2022 добровільно зайняв посаду «инспектор отдела агитации и пропаганды отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения» в незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, та перебуваючи на вказаній посаді, виконував рішення окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України, а саме: Херсонської області.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

ІI. Застосовані судом правові процедури

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області 20.03.2024 на підставі ухвали Верховного Суду від 12.03.2024 про визначення підсудності для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.03.2024 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 12.04.2024, 28.05.2024, 17.06.2024, 24.07.2024, 16.10.2024, 11.12.2024

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання в м. Херсоні, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 11.12.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023000000000720 від 17.07.2023 пред`явлено щодо злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Ухвалою суду від 09.06.2025 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 2 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 21.03.2024 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 07.01.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити відповідне покарання в максимальних межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади, так і конфіскацію всього майна.

Захисник вважав, що досліджені судом докази не доводять у беззаперечній мірі факт вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки відсутні беззаперечні докази добровільності дій обвинуваченого, а досліджені показання свідків не конкретизовані, а містять лише загальну інформацію.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25.07.2023 (справа №761/26074/23, н/п №1-кс/761/16987/2023), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 20.06.2022, відповідно до якого оглянуто Інтернет-сторінку з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за змістом якої структура поліції вже створюється, є люди, які займаються цим питанням на території Херсонської області. Вона буде підпорядкована безпосередньо військово-цивільній адміністрації.

- протоколом огляду від 20.06.2022, відповідно до якого оглянуто Інтернет-сторінку з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », яка містить інформацію про те, що у Херсоні окупаційна влада створила поліцейський орган: до нього увійшли 25 зрадників з числа колишніх правоохоронців. Зазначається, що окупаційний поліцейський орган працює на базі Херсонського регіонального управління поліції (ХРУП) в будівлі в центрі міста по вул. Маяковського.

- протоколом огляду від 20.06.2022, відповідно до якого оглянуто публікацію в Інтернет ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , де розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13». Так зазначено, що 18 травня поліцейським зрадникам, що залишились в Херсоні представили нового начальника - ОСОБА_6 , колишнього очільника черкаської міліції. Нині він російський громадянин та живе у м. Феодосія (Крим).

- протоколом огляду від 20.06.2022, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , на якій розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », зокрема повідомлено про створення обласного та міського управління МВД.

- протоколом огляду від 24.01.2023, відповідно до якого оглянуто публікацію в Інтернет-ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 , де розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_14». Так за змістом публікації вказано про те, що співробітники «ГИБДД» проводять комплекс заходів для забезпечення порядку на дорогах області, в тому числі були затримані 64 особи за вчинені грубі адміністративні правопорушення.

Також оглянуто публікацію ІНФОРМАЦІЯ_12 , де розміщено новину про те, що «ІНФОРМАЦІЯ_15» датована 06.09.2022.

- протоколом обшуку від 25.11.2022, відповідно до якого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ), де було виявлено та вилучено флеш-носій, на якому наявні відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення «главного управления министерства внутренних дел херсонской области», а саме: накази по особовому складу, списки особового складу з паспортними даними, номерами телефонів посад тощо. Крім того вилучено мобільний телефон з контактами та фото співробітників «главного управления министерства внутренних дел херсонской области», а також ноутбук, де виявлено списки співробітників особового складу та штатний розпис;

- протоколом огляду речей та документів від 03.04.2023, за змістом якого оглянуто флеш-накопичувач жовтого кольору «8Gb» марки «Kingston», вилучений під час вищезазначеного обшуку, на якому наявні електронні копії документів, а саме: * «приказ главного управления мвд Херсонской области от 12.07.2022 №19 л/с», за змістом якого ОСОБА_5 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки «инспектор отдела агитации и пропаганды отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения» в незаконному правохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области» з 01.07.2022; * «приказ главного управления мвд Херсонской области от 16.06.2022 №10 л/с», за змістом якого ОСОБА_5 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки «инспектора батальона патрульно-постовой службы» в незаконному правохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области» з 16.06.2022;

- протоколом огляду від 17.11.2022, відповідно до якого оглянуто адміністративну будівлю Херсонського районного управління поліції, розташованого за адресою: вул. Маяковського,10, м. Херсон, під час якого виявлено ряд документів, які свідчать про зайняття ОСОБА_5 посади у незаконно створеному правохоронному органі «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области», а саме: * відомості ознайомлення особового складу «отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области» «с положением о порядке выдачи пропусков для беспрепятственного осуществления перевозок сельскохозяйственной продукции грузовым автотранспортом»; * відомості ознайомлення особового складу «отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области» «с правилами обращения с табельным оружием и боеприпасами, а также тактико-техническими характеристиками пистолета Макарова»; * відомості ознайомлення особового складу «отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области» «акцентирую особое внимание на недопустимости нарушения законности, служебной дисциплины, правил дорожного движения при управлении личным транспортом…»; * відомості ознайомлення особового складу «отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области» «постановление совета министров правительства Херсонской области №11-пп от 23.08.2022 «о применении административной ответственности к лицам совершившим грубое административное правонарушение в области общественного порядка и дорожного движения на территории Херсонской области»; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 16 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 08 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 09 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 12 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 13 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 17 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 04 октября 2022 года; * «расстановка нарядов дорожно-патрульной службы отдельной роты ДПС отдела ГИБДД г. Херсона УГИБДД ГУ МВД Херсонской области на 05 октября 2022 года; * «расстановка сотрудников, задействованных на охране общественного порядка и обеспечении порядка на территории Херсонской области» протягом липня-жовтня 2022 року; «ведомость ознакомления личного состава ГИБДД Херсонской области с должностными инструкциями»

Зазначені документи містять відомості про інспектора ОСОБА_5 .

Також виявлено наступні документи: * «приказ ГУ МВД Херсонской области от 23 августа 2022 г. №47 об утверждении инструкции о порядке заключения гражданско-правовых договоров и контроле за осуществлением деятельности в ГУ МВД Херсонской области»; * «положение о порядке выдачи пропусков для беспрепятственного осуществления перевозок сельскохозяйственной продукции грузовым автотранспортом от 06 августа 2022 г. №11», яке направлено для відома начальникам підрозділів та територіальних органів так званого «ГУ МВД в Херсонской области»; * «протокол оперативного совещания руководства главного управления МВД Херсонской области от 2 августа 2022 года о состоянии оперативной обстановки на территории Херсонской области за минувшую неделю и неотложных задачах в служебной деятельности»; * «протокол оперативного совещания руководства Суворовського ГУП ГУ МВД Херсонской области от 18 августа 2022 года №500/19-22 об итогах оперативно-служебной деятельности на территории Суворовского района г. Херсона за июль и 1 декаду августа 2022 года, а также приоритетные задачи, направленные на повышение эффективности противодействия преступности, охране общественного порядка и меры противодействия преступности, охране общественного порядка и меры по их выполнении»; * «протокол оперативного совещания руководства Суворовского ГУП ГУ МВД Херсонской области от 04 августа 2022 года №336/11-22 о состоянии контроля за лицами находящимися в специальных помещениях дежурной части, предназначенных для содержания задержанных»; * «протокол оперативного совещания руководства Суворовского ГУП ГУ МВД Херсонской области от 05 августа 2022 года №335/11-22 о состоянии оперативной обстановки на территории Суворовского района г. Херсона за минувшую неделю и неотложных задачах в служебной деятельности»; * «распоряжение от 10.08.2022 №1/136 ГУ МВД Херсонской области о порядке обмена служебной информацией между ГУ МВД и территориальными органами полиции»; * «протокол оперативного совещания руководства главного управления МВД Херсонской области от 02 августа 2022 года №41/76 о состоянии оперативной обстановки на территории Херсонской области за минувшую неделю и неотложных задачах в служебной деятельности;

які на переконання суду свідчить у сукупності з іншими доказами про створення та діяльність на території Херсонської області незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД Херсонской области».

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.02.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_8 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка зайняла посаду у незаконно створеному органі «государственная инспекция безопасности дорожного движения главного управления министерства внутренних дел Херсонской области».

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив про те, що у серпні 2022 року його було примусово працівниками ФСБ рф доставлено до так званого управління «ГИБДД», створеного окупаційною владою в Херсонській області, де його намагались примусити працювати. Спочатку був змушений погодитись на таку пропозицію, проте зробив медичні документи, які не дозволили йому працювати в поліції, що надало змогу у подальшому відмовитись.

Працюючи у «ГИБДД» познайомився з ОСОБА_5 , який вже там працював, про що свідчив формений одяг працівника поліції, точно не пам`ятає або виданий окупаційною владою зразка рф, або українського зразка, проте з заклеєними шевронами.

«ГИБДД» було розташоване у приміщенні Управління патрульної поліції Херсонської області по пр. Сенявіна, 128 в м. Херсоні. ОСОБА_5 працюючи там часто вихвалявся отриманими владними повноваженнями, крім того неодноразово бачив як він зупиняв транспортні засоби для перевірки документів, а також і випадкових перехожих. Неодноразово вихвалявся фактами затримання мешканців м. Херсона з подальшим супроводом до «підвалів».

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.07.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_9 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка зайняла посаду у незаконно створеному органі «государственная инспекция безопасности дорожного движения главного управления министерства внутренних дел Херсонской области».

Показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що впізнавав фото із зображенням ОСОБА_5 , якого бачив у форменому одязі поліцейського рф неподалік приміщення Херсонського районного управління поліції, розташованого по вул. Маяковського в м. Херсоні. До окупації м. Херсона працював у патрульній поліції, проте з моменту окупації залишився в м. Херсоні. ОСОБА_5 знав в обличчя як працівника поліції, проте особисто не були знайомі. Побачив обвинуваченого у приміщенні міського управління поліції, оскільки приходив туди на відмітку після перебування в полоні окупаційної влади.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.

Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2024 справа №953/7182/23 указав, що у ч. 7 ст. 111-1 КК передбачено відповідальність за вчинення громадянином України колабораційної діяльності в умовах окупації у вигляді співпраці з державою-агресором у її інтересах, зокрема, через незаконні правоохоронні органи, які створені на тимчасово окупованій території, у формі добровільного, тобто з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності, зайняття в них посади, з метою спричинити шкоду державі Україна. Суспільна небезпечність таких дій полягає в тому, що особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом. Саме така форма колабораційної діяльності порівняно з іншими, передбаченими в частинах 2 та 5 цієї статті, визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною. З огляду на формулювання диспозиції ч. 7 ст. 111-1 КК України, сам факт добровільного зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі є достатнім для кваліфікації відповідних дій за цією кримінально-правовою нормою. Наявність владних повноважень органу та спрямованість його діяльності є визначальними ознаками під час ідентифікації місця роботи колаборанта як органу влади. Під посадою в незаконному правоохоронному органі необхідно розуміти посаду в такому органі, що створений під час окупації, яка передбачає діяльність як працівника правоохоронного органу (у розумінні ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).

Відповідно до чинного законодавства України, заняття посади державної служби необхідно розглядати як у контексті проведення підготовчих дій щодо призначення певної особи на посаду, так і в контексті виникнення такого юридичного факту, як призначення особи на певну посаду з офіційним оформленням трудових відносин.

Установлені судом фактичні обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, і це кримінальне правопорушення було закінченим з моменту зайняття ним посади, факт якого доведено як змістом досліджених судом документів, так і тим, що обвинувачений фактично взявся за виконання трудових обов`язків у цьому органі з метою забезпечення його функціонування.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.

Відомостей, які б свідчили про те, що ці дії обвинувачений виконав не добровільно, зокрема під психічним чи фізичним примусом або внаслідок крайньої необхідності, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Так досліджений обсяг доказів беззаперечно свідчить про створення на території Херсонської області під час її окупації «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области», в структурі якого також було створено «государственная инспекция безопасности дорожного движения главного управления министерства внутренних дел Херсонской области», посаду в якому зайняв ОСОБА_5 , а саме: «инспектор отдела агитации и пропаганды отдела государственной инспекции безопасности дорожного движения».

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки підтверджена належним та достатнім обсягом доказів.

VIІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тоді як обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити основне покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання необхідності призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд враховує ту обставину, що органом досудового розслідування не було інкриміновано та доведено, що вказаний злочини було вчинено за наявності саме корисливого мотиву, що є обов`язковим з розрізі практики Верховного Суду, а також можливості альтернативного застосування або незастосування відповідного покарання, а тому відсутні підстави для призначення вищезазначеного додаткового покарання, враховуючи таке.

Так Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 07.10.2025 справа №953/694/23 зазначив, що Верховний Суд України у постанові від 04.04.2011 зазначав, що при призначенні покарання слід виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й із тих норм Загальної частини КК, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов`язані з призначенням покарання, здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені ч. 2 ст. 59 КК.

Такого правозастосування дотримується і Суд, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у разі відсутності у винного корисливого мотиву для вчинення злочину застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна є неправильним, навіть за умови, що воно передбачено санкцією статті як обов`язкове, а також, що підставою для застосування додаткового, передбаченого санкцією ч. 5 статті 111-1 КК України покарання у виді конфіскації майна, є корисливий мотив. (постанови від 04.03.2020 у справі №464/6797/18; від 07.11.2018 у справі №418/689/16-к; від 16.11.2021 у справі №149/2140/19; від 10.07.2024 у справі №202/1375/23).

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Оскільки у даному кримінальному провадженні речові докази відсутні, а відповідні документи долучені в копіях, досліджені постанови про визнання предметів речовими доказами стосуються кримінального провадження №22022000000000211, відповідне питання судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 12 (дванадцять) років без конфіскації майна.

2. Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

3. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2022 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1