Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №136/1961/25 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1961/25

провадження № 3/136/685/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 о 15 год. 50 хв. в с. Росоша, по вул. Шкільна, Вінницького р-ну, Вінницької обл., водій ОСОБА_1 керував мінітрактором ЗУБР, д.н.з. б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння шкіри лиця. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Алкотест Драгер 6810 та у медичному закладі у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

21.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення та клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, у яких ОСОБА_1 зазначив те, що підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472332 від 03.10.2025 є незаконними та необґрунтованими, вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зазначено причину зупинки для проведення огляду та відсутні докази, які б підтверджували правомірність зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції. Також останній звертає увагу, що ознаки алкогольного сп`яніння, вказані працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають відомостям зафіксованим на відеозаписі з нагрудного реєстратора працівника поліції, оскільки з відеозапису чітко видно, що поведінка ОСОБА_1 є адекватною, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що докази які містяться в матеріалах даної адміністративної справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 472332 від 03.10.2025 року, показання технічного засобу, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, акт огляду на стан сп`яніння не можна визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про його беззастережну винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому просить суд провадження в адміністративній справі № 136/1961/25 відносно нього, ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, не з`явився, при цьому, 06.01.2026 захисником - адвокатом Ладаном О.А. подано заяву про проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини, суд здійснює розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до відповідальності, на підставі зібраних у справі доказів та поданих письмових пояснень.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Згідно із ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до положень частин другої - четвертої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В ході розгляду справи судом вивчено та досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472332 від 03.10.2025, відповідно до якого зазначено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено вище;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 03.10.2025;

- відеозапис на CD диску, з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в останнього явно прослідковуються ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь.

Суд, оцінивши вищезазначені докази, в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку «поза розумним сумнівом», що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в підтвердження чому є належні та допустимі докази, які узгоджуються між собою та які були безпосередньо досліджені судом.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначають, із заявами про неправильність дій чи порушення прав ОСОБА_1 під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.

Посилання ж ОСОБА_1 у письмових поясненнях на незаконну зупинку транспортного засобу працівниками поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки.

При цьому суд також звертає увагу на існування усталеної судової практики у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до постанови Тернопільського апеляційного суду від 11.07.2025 у справі № 595/804/25 посилання на недопустимість доказів з підстав, на думку апелянта, неправомірної зупинки транспортного засобу, є безпідставними, оскільки незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Згідно з постановою Одеського апеляційного суду від 27.08.2025 у справі № 505/1412/25 довід скарги щодо не повідомлення про причини зупинки транспортного засобу є необґрунтованим, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

У постанові Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 680/495/24 зазначено, що стосовно доводів сторони захисту про перевищення працівником поліції своїх службових обов`язків, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, то апеляційний суд з таким твердженням погодитися не може. Так, Хмельницький апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав зупинки можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (зокрема, постанови у справах № 688/1959/20, № 686/8878/20, № 672/1223/23, № 686/28677/23).

При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.cт. 23-24, 27, 30, 33, 130 ч. 1, 221, 251-252, 266, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ