Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №462/10057/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10057/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 січня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05.12.2025 о 11.50 год у м. Львові на пл. Двірцевій, 1, керуючи автомобілем «Renault Megan» номерний знак НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб`єкт господарювання та ліцензії, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

У суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно електронного сайту Залізничного районного суду м. Львова користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, в тому числі інформацію про призначені судові засідання.

Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі в судовому засіданні, а тому причини неявки особи до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення №ПП000932 від 05.12.2025, оглянутим диском з відеозаписами з нагрудних камер працівників відділу державного нагляду (контролю), з яких вбачається, що на запитання інспектора: «Таксуєте?», ОСОБА_1 не заперечує факту перевезення пасажирів.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ч. 1 ст. 164 КУпАП кваліфіковані вірно, та, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду з дня винесення постанови.

Суддя: