Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №305/4613/25
Суддя: Попова О. М.
Справа № 305/4613/25
Номер провадження 3/305/2733/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.01.2026 року м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Попова О.М., розглянувши матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом 2120 від 21.09.2022 року, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за частиною 2 статті 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , а саме протокол від 24.11.2025 серії ЗхРУ № 340534 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 24.11.2025 близько 03 год. 20 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку № 312, на відстані близько 13000 метрів до державного кордону (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області), було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з двома громадянами України, під час затримання здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із охороною державного кордону України, а саме: вдався до втечі та неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Прикордонний патруль» старшого лейтенанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України».
В судове засідання призначене неповнолітній ОСОБА_1 чи його законний представник не з`явивлись. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання смс-повідомлення про виклик до суду на номер телефону. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не подав. При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 , відповідно до якої, просить справу відносно нього розглядати без його участі.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання від 24.11.2025, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ОСОБА_3 , витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », витягом з штатного списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Щодо наявних в матеріалах справи письмових пояснень гр. ОСОБА_1 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд відноситься до таких критично, оскільки такі жодним чином не підтверджуються будь-якими письмовими доказами. Крім того, суддя не вбачає особистої зацікавленості прикордонників при складанні адміністративних матеріалів, а також судом не вбачається підстав наклепу або фальсифікації з боку працівників прикордонної служби на гр. ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 , як особа у відношенні та у присутності якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, достовірно знаючи про наявність адміністративних матеріалів щодо нього, до суду, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення не спростував.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, вчинена у складі групи осіб.
Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
З огляду на неповнолітній вік особи та встановлені обставини даного адміністративного провадження, суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу, суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 13 КУпАП, вважає за можливе та достатнє для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
Оскільки заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, з неповнолітнього ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума судового збору у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись статтями 24-1, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
Судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.
Суддя О.М. Попова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua