Постанова від 03 грудня 2025 р. у справі №757/44896/23-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/14105/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/44896/23-ц

04 грудня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Ящук Т.І.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Вовка С.В., у справіза поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,заінтересована особа(стягувач)- ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійовичзвернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовував тим, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження АСВП НОМЕР_13 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/44896/23-ц від 08.04.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 404 175,34 доларів США, з яких: 400 000 доларів США сума боргу (позики) та 4 175,34 доларів США три проценти річних від простроченої суми.

Постанова про відкриття виконавчого провадження та інші процесуальні документи у наведених виконавчих провадженнях направлялись боржнику відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим повідомленням на адресу боржника визначену у виконавчому документі.

Боржник ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_14, про що свідчить її особистий підпис на обкладці матеріалів виконавчого провадження. Також боржник ОСОБА_1.обізнана, що відносно неї Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №757/44896/23-ц на підставі якого відкрито виконавче провадження АСВП № НОМЕР_14, оскільки боржником було подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на дане судове рішення.

Зазначав, що ним, як приватним виконавцем, вчинялись всі дії та заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, однак, боржник ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання рішення суду, створює перешкоди для звернення стягненняна майно.

Все рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, боржником передано в податкову заставу ГУ ДПС у м. Києві (код 44116011) та в іпотеку фізичним особам, що унеможливлює продаж даного майна в рахунок погашення боргу. Інше майно у боржника відсутнє. Боржник офіційно не працює, пенсію не отримує. Кошти на рахунках відкритих в установах банків відсутні.

Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області боржник ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дана квартира на праві власностіборжнику ОСОБА_1 не належить, що підтверджується відповіддю КП КМР «КМ БТІ».

05 березня 2024 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки зайти на прибудинкову територію будинку не вдалося, територія будинку огороджена.

Згідно витягу з Державного суднового реєстру України, в який вносяться відомості про українські судна, за боржником зареєстрованих суден не знайдено.

З інформації з сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що боржнику акції (від 5 % і більше) в акціонерних товариствах не належать.

Відповідно до відповіді Державної міграційної служби України, за даними інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 15.09.2009 року (термін дії до -15.09.2019) орган видачі 8001 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 08.11.2017 року органом видачі 8025.

З метою своєчасного та повного виконання виконавчого документа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович, керуючись пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 441 Цивільного Процесуального Кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і порядок в`їзду в Україну громадян України», просив суд постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 на строк до повного виконання виконавчих документів, а саме: виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/44896/23-ц від 08 квітня 2024 року; постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця АСВП № НОМЕР_14 від 09квітня 2024 року; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_14 від 09квітня 2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволено.

ОСОБА_1 обмежено у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання виконавчих документів, а саме:виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/44896/23-ц від 08.04.2024року;постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця АСВП № НОМЕР_14 від 09.04.2024 року; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_14від 09.04.2024 року.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року та ухвалти нове судове рішення, яким в задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 на строк до повного виконання виконавчих документів відмовити.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги наведені нею обставини у письмових запереченнях та, що було встановлено в ході судового розгляду справи, що підтвердив приватний виконавець та представник стягувача, а саме те, що виконавчий лист було видано Печерським районним судом міста Києва № 757/44896/23-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 404 175, 34 доларів США.

Вона оскаржила судове рішення у справі № 757/44896/23-ц в апеляційному порядку та постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/44896/23-ц від 11 грудня 2024 року її апеляційну скаргу залишено без задоволення, а отже, рішення суду про стягнення заборгованості набуло законної сили тільки в грудні 2024 року і саме з цього періоду повинно розглядатися питання щодо виконання нею рішення суду, а не за 9 місяців до набуття рішенням законної сили, що абсолютно помилково зробив суд першої інстанції, не надавши обставинам, які мають істотне значення для розгляду справи оцінки, хоча про це і було зазначено в ході судового розгляду.

Також в основу оскаржуваної ухвали судом першої інстанції покладено обставини, які не відповідають дійсності, а саме про те, що їй на праві власності належить нерухоме майно, а саме:

- машиномісце АДРЕСА_2 (договір іпотеки №457 від 12.06.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_7 (РНОКПП-. НОМЕР_4 ));

- машиномісце АДРЕСА_3 (договір іпотеки №457 від 12.06.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ));

- машиномісце №1, загальною площею 17,2 кв.м, АДРЕСА_4 (договір іпотеки №457 від 12.06.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_7 (РНОКПП : НОМЕР_4 );

- машиномісце АДРЕСА_5 (договір іпотеки №435 від 08.04.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Л.В. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_8 (РПОКПП: НОМЕР_5 ));

- машиномісце №8, загальною площею 15,8 кв.м, АДРЕСА_4 (договір іпотеки №435 від 08.04.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Л.В. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 ));

- машиномісце № 9, загальною площею 15,4 кв.м, АДРЕСА_4 (договір іпотеки №435 від 08.04.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Л.В. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 ));

- нежитлові приміщення загальною площею 157.1 кв.м, АДРЕСА_4 нежитлові приміщення в літ. А. (група приміщень №6) (договір іпотеки №7734 від 14.12.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розумова О.І. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель - ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_6 ));

- квартира, 5-кімнатна, загальною площею 425,6 кв.м, АДРЕСА_6 (договір іпотеки №435 від 08.04.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Калашова Л.В. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 ));

- квартира, загальною площею 59 кв.м, АДРЕСА_6 (договір іпотеки №7734 від 14.12.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розумова О.І. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель - ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_6 ));

- квартира, загальною площею 467,40 кв.м, АДРЕСА_7 (договір іпотеки №457 від 12.06.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. Іпотекодавець- ОСОБА_1 , Іпотедержатель- ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ));

Разом з тим, згідно з Інформації з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2025 року (номер інформаційної довідки 434487446), 5-кімнатна квартира, загальною площею 425,6 кв. м., житловою площею 253,7 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_6 , яка колись належала їй на праві власності, з 04.12.2020 року належить ОСОБА_8 (доказ надається суду).

Згідно з Інформації з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2025 року (номер інформаційної довідки 434519836) квартира, загальною площею 467,4 кв. м., житловою площею 256,6 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_7 , яка колись належала їй на праві власності, з 13.01.2022 року належить ОСОБА_11 (доказ надається суду).

Відповідно до Інформації з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2025 року (номер інформаційної довідки 434518405) квартира за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 59 кв. м., передана нею в іпотеку ще 14.12.2016 року, майже за 9 років до розгляду подання приватного виконавця, що не може свідчити проїї ухилення таким чином від виконання зобов`язань.

Під час судового розгляду справи вона зазначала, що дане нерухоме майно було відчужене, припинено її право власності ще до винесення судового рішення про стягнення з неї заборгованості за договром позикик на користь ОСОБА_3 , та навіть до дати написання розписки, яка розглядалась в суді.

Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали також не було взято до уваги і не надано оцінки її доводам про те, що заборона її виїзду за межі України порушує права інших осіб, а саме- її малолітніх дітей, які у зв`язку з війною проживають за кордоном.

Зазначає, що вона сама виховує і утримує чотирьох дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Двоє з дітей є малолітніми.

Весь 2024 рік, а також і зараз вона важко хворіє на онкологічне захворювання, перенесла операційне втручання та хіміотерапію. На підтвердження цьоговона надала суду копію медичного висновку від 22.10.2024 року, в якому зазначено її діагноз.

Через стан здоров`я багато коштів та заощаджень, якими вона володіла, витрачались на порятунок здоров`я від важкої хвороби. Також потрібні були кошти на утримання чотирьох неповнолітніх дітей.

Посилається в апеляційній скарзі також на те, що вона ніколи не ухилялася від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Після набрання рішенням суду законної сили нею було перераховано частину коштів в рахунок сплати боргу у ВПНОМЕР_14.

Також, 03 червня 2025 року та 02 липня 2025 року вонаперерахувала кошти в рахунок сплати боргу у ВПНОМЕР_14 і надалі має намір сплачувати кошти і виконувати рішення суду по мірі своїх можливостей і стану здоров`я.

На переконання боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1, здійснення нею систематичних відрахувань в рахунок погашення боргу у ВПНОМЕР_14 є підтвердженням того, що вона, як боржник, не дивлячись на свій стан здоров`я, не ухиляєся від виконання рішення суду, тоді як обов`язковою умовою для звернення приватного виконавця з поданнямпро тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Вважає, що виконавцем не було надано жодного документу, який би свідчив, що вона, як боржник за виконавчим провадженням,свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, а суд першої інстанції не надав цьому оцінки.

До того ж, у поданні приватного виконавцем не було зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що вона має намір виїхати за межі України з метою ухилення від виконання судового рішення, а наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Вважає, що судом першої інстанції було порушено баланс пропорційності між правами боржника щодо вільного пересування та правами стягувача. Суд першої інстанції підійшов формально до розгляду подання приватного виконавця про обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У письмових поясненнях приватний виконавецьвиконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_15 - 09.04.2024 року і до моменту звернення приватного виконавця з поданням до суду боржником не було здійснено жодної дій щодо виконання судового рішення. Лише після отримання інформації про надходження до суду подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду замежі УкраїниОСОБА_1 здійснила оплати в межах ВП № НОМЕР_15, а саме: 23.05.2025 року - 1000,00 грн. 03.06.2025 року - 970,00 грн. 02.07.2025 року - 970,00 грн. 20.10.2025року- 1940,00 грн.

Приватний виконавець вважає, що часткове погашення боргу, яке є неспівмірним із загальним розміром боргу, лише після звернення приватного виконавця до суду з поданням та після постановлення судом ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду замежі України, спрямоване не на реальне виконання рішення суду, а на демонстрацію вчинення активних систематичних дій на виконання зобов`язання з метою заперечення проти задоволення подання та оскарження ухвали суду першої інстанції.

Разом з тим, обставини справи свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не має наміру його виконувати, а виїхавши за межі України, боржник матиме можливість уникнути виконання рішення.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_1 зобов`язання не виконує і не сприяє виконавцю у вчиненні виконавчих дій та одночасно не має підтверджених ліквідних активів на території України і має можливість здійснювати виїзди за межі України, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення подання приватного виконавця.

Також, звертає увагу на те,що у випадку вчинення боржником реальних та активних дій щодо виконання судових рішень, співмірних із розміром заборгованості, відповідно до положень ч. 8 ст. 441 ЦПК України, він не позбавлений можливості звернення до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України.

Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що рішення суду про стягнення заборгованості набуло законної сили тільки в грудні 2024 року і саме з цього періоду повинно розглядатися питання виконання рішення суду, приватний виконавець зазначає, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 30.03.2024 року та 08.04.2024 року судом першої інстанції було видано виконавий лист.13.05.2024 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду дію рішення було зупинено, а 11.12.2024 року рішення суду першої інстанції про стягнення боргу апеляційним судом було залишено без змін.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябець Наталія Михайлівна підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.

Приватний виконавнць виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадим Валерійович та представник заінтересованої особи (стягувача) ОСОБА_2 адвокат Корольова Юлія Валеріївна просили апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 изалишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 404 175,34 доларів США, з яких: 400 000 доларів США сума боргу (позики) та 4 175,34 доларів США три проценти річних від простроченої суми.

Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року у справі №757/44896/23-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 13 956, 80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 500, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року залишено без змін.

08 квітня 2024 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконня судового рішення від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц (а.с. 10).

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хоменком Вадимом Валерійовичемна підставі виконавчого листа №757/44896/23-ц від 08 квітня 2024 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 квітня 2024 року № НОМЕР_14 (а.с. 15).

В межах виконавчого провадження НОМЕР_13 виконавцем прийнято: постановувід 09 квітня 2024 року про стягнення з боржника основної винагороди та направлено боржнику до виконання; постанову від 09 квітня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та направлено боржнику до виконання; постанову від 09 квітня 2024 року про арешт майна боржника; постанову від 09 квітня 2024 року про

про арешт коштів боржника та направлено до установ банків для виконання (а.с.18-26).

Із відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській областівбачається, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Квартира АДРЕСА_8 на праві власності ОСОБА_1 не належить, що підтверджується відповіддю КП КМР «КМ БТІ» (а.с. 45).

Витребувана приватним виконавцем інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій за критеріями пошуку суб?єкта ОСОБА_1 свідчить про те, що боржника знято з обліку у контролюючих органах, як фізичну особу-підприємця; інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суми утриманого ними податку, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня (а.с. 40, 41, 54, 55).

ОСОБА_1 є засновником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Інформаційні системи та технології», з розміром статутного капіталу 25 000 000,00 грн (а.с. 50). Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12 жовтня 2023 року приватним виконавцем Хоменко В.В. зареєстровано обтяження (арешт рухомого майна) щодо корпоративних прав (об?єкт обтяження) ОСОБА_1 у ТОВ «НВК «Інформаційні системи та технології» у розмірі 100% статутного капіталу, що складає 25 000 000,00 грн. Інші знайдені обтяження - податкова застава від 23 вересня 2022 року, обтяжувач ГУ ДПС у місті Києві; застава рухомого майна від 06 жовтня 2021 року, обтяжувач ОСОБА_20 (а.с. 53).

Відповідно до довідки про власників пакетів голосуючих акцій (5 % і більше) акціонерних товариств від 13 березня 2025 року, інформація за критеріями пошуку суб?єкта ОСОБА_1 відсутня (а.с. 49).

Згідно відповіді на запит № 214286400 від 17 квітня 2024 року до Міністерства внутрішніх справ України, за боржником ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: Mercedes-Benz, модель GLS 350, 2017 року виробництва, номерний знак НОМЕР_7 ; Bentley, модель Bentayga, 2016 року виробництва, номерний знак НОМЕР_8 (а.с. 27, 56).

Публічне обтяження щодо заборони відчужувати транспортні засоби Mercedes-Benz, модель GLS 350, 2017 року виробництва, номерний знак НОМЕР_7 ; Bentley, модель Bentayga, 2016 року виробництва, номерний знак НОМЕР_8 , зареєстровано приватним виконавцем Хоменко В.В. - 16 жовтня 2023 року (а.с. 30).

22 квітня 2024 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_13 приватним виконавцем прийнято постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортних засобів: Mercedes-Benz, модель GLS 350, 2017 року виробництва, номерний знак НОМЕР_7 ; Bentley, модель Bentayga, 2016 року виробництва, номерний знак НОМЕР_8 , що належать боржнику (а.с.29).

З інформації з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 квітня 2024 року(номер інформаційної довідки 373429374) та від 19 березня 2025 року (номер інформаційної довідки 418600595) вбачається, що на підставі іпотечного договору №7734 від 14 грудня 2016 року ОСОБА_1 , як іпотекодавець (боржник), на виконання основного зобов?язання (договору позики) передала ОСОБА_10 (іпотекодержатель) в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення в літ. А. (група приміщень №6), загальною площею 157.1 кв.м, АДРЕСА_4 ; квартиру, загальною площею 59 кв.м, АДРЕСА_6 (а.с. 33-34, 73-84, 89, 92-93).

На підставі іпотечного договору №435 від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 , як іпотекодавець (боржник), на виконання основного зобов?язання (договору позики) передала громадянину ОСОБА_8 в іпотеку наступне майно: машиномісце АДРЕСА_9 ; машиномісце АДРЕСА_10 ; машиномісце АДРЕСА_5 ; квартиру, загальною площею 425,6 кв. м., житловою площею 253,7 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_6 (а.с. 34 зворот, 37-39, 73-84).

Відповідно до договору іпотеки №457 від 12 червня 2020 року ОСОБА_1, як іпотекодавець (боржник), на виконання основного зобов?язання (договір позики) передала громадянину ОСОБА_7 (іпотекодержатель) в іпотеку наступне майно: машиномісце АДРЕСА_2 ; машиномісце АДРЕСА_3 ; машиномісце № НОМЕР_9 , загальною площею 17,2 кв.м, АДРЕСА_4; квартиру, загальною площею 467,4 кв. м., житловою площею 256,6 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_7 (а.с. 31-32, 36 зворот, 73-84).

Інформаційними довідками з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнавід 19 березня 2025 року №418601149, №418603346 підтверджується, що на підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 грудня 2020 року право власності на об?єкти нерухомого майна: машиномісце № 9, загальною площею 15,4 кв.м, АДРЕСА_4 ; машиномісце АДРЕСА_10 ;машиномісце № НОМЕР_10 , загальною площею 15,9 кв.м, АДРЕСА_4; квартира, загальною площею 425,6 кв. м., житловою площею 253,7 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_6 зареєстровано за ОСОБА_8 (а.с.91, 96-98).

Відповідно до інформаційних довідок з Держаного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 березня 2025 року №418604262, №418602953 на підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 січня 2022 року право власності на об?єкти нерухомого майна: машиномісце АДРЕСА_2 ; машиномісце АДРЕСА_3 ; квартира, загальною площею 467,4 кв. м., житловою площею 256,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_7 зареєстровано за ОСОБА_7 (а.с. 85-88, 94-95).

Із наданих матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_14 слідує, що 22 квітня 2024 року до офісу приватного виконавця особисто з`явилась боржниця ОСОБА_1 та надала заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій (а.с. 42).

22 квітня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій (а.с. 44).

Копію цієї постанови боржник отримав особисто в офісі приватного виконавця, про що свідчить особистий підпис на постанові (а.с. 43).

Також 22 квітня 2024 року боржник ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_14, про що свідчить її особистий підпис на обкладинці матеріалів виконавчого провадження (а.с. 8, 9).

11 лютого 2025 року на адресу боржника ОСОБА_1 надіслана вимога приватного виконавця від 04 лютого 2025 року про сплатиту боргу, винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 57, 58-60).

Повторні вимоги приватного виконавця від 18 лютого 2025 року, від 07 березня 2025 року про сплатиту боргу, винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій надіслані на адресу боржника ОСОБА_1 (а.с. 59-64).

05 березня 2025 року приватним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки зайти на прибудинкову територію будинку не вдалося, територія будинку огороджена, про що приватним виконавцем складено акт (а.с. 99).

Згідно відповіді Державної міграційної служби України за даними інформаційно-комунікаційної системи Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 НОМЕР_12 ) оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 15.09.2009 (термін дії до -15.09.2019) орган видачі 8001 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 08.11.2017 органом видачі 8025 (а.с. 46).

Станом на 20 березня 2025 року заборгованість по виконавчому провадженню НОМЕР_13 складає: 15 758 068, 99 грн - борг згідно виконавчого документа; 40 417, 53 доларів США - винагорода приватного виконавця; 470,00 грн - витрати виконавчого провадження.

У письмових запереченнях боржник ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, обгрунтовуючи свої доводи тим, що вона оскаржила рішення Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/44896/23-ц від 22 лютого 2024 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року, які постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/44896/23-ц від 11 грудня 2024 року залишені без змін, а її скаргу залишено без задоволення. Тобто, рішення суду про стягнення заборгованості набуло законної сили тільки в грудні 2024 року.

Наголошувала на тому, вонаніколи не ухилялася від виконання зобов`язань за рішенням суду. Після набрання рішення законної сили вона почала по мірі своїх можливостей перераховувати кошти на виконання рішення суду, а саме 23 травня 2025 року - 1000,00 грн, 03 червня 2025 року - 970,00 грні надалі має намір сплачувати кошти і виконувати рішення Печерського районного суду міста Києва по мірі своїх можливостей і стану здоров`я.

Посилаючись на те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання (свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково), боржник ОСОБА_1 вважала, що виконавцем не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження її права виїзду за межі України.

Також просила врахувати, що вона виховує і утримує чотирьох дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Через збройну військову агресію рф по відношенню до України її діти на час війни проживають в Італії, навчаються там в школі.

Весь 2024 рік, а також іна даний час вонаважко хворіє на онкологічне захворювання, перенесла операційне втручання та хіміотерапію, що підтверджується медичним висновком від 22 жовтня 2024 року, в якому зазначено діагноз: первинно множинний, метахронний рак лівої молочної залози І стадія, а також іншими медичними документами.

Через стан здоров`я вона багато коштів та заощаджень, якими володіла, витрачала на порятунок здоров`я від важкої хвороби. Також їй потрібні були кошти на утримання чотирьох неповнолітніх дітей. Вона мати одиначка, тому крім неї більше нікому надати допомогу її дітям.

Незважаючи на те, що діти проживають в Італії, вона практично весь час перебуває в Києві, де проходить більшість лікування, та працює. За час війни з 2022 року вона виїздила за кордон тільки на кілька днів.

Зазначала, що безпідставна заборона її виїзду за кордон порушить не тільки її права, але і права дітей, яких їй потрібно провідувати, піклуватися про їх здоров`я і навчання, особисто спілкуватися з ними (а.с.111-117).

На підтвердження письмових пояснень боржник ОСОБА_1 надала суду в копіях: свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; дозвіл на проживання для іноземців ОСОБА_24 з перекладом, дозвіл на проживання для іноземців ОСОБА_25 з перекладом, дозвіл на проживання для іноземців ОСОБА_26 з перекладом, дозвіл на проживання для іноземців ОСОБА_12 з перекладом; довідку про зарахування і відвідування ОСОБА_27 , ОСОБА_28 коплексного навчального закладу Форте-Деі-Мармі (провінція Лукка Італійська Республіка); медичні документи, видані ОСОБА_1 Київським міським клінічним онкологічним центром від 22 жовтня 2024 року, виписний епікриз, направлення на патологічне дослідження від 26.07.2024 року з додатками; платіжні документи від 23 травня 2025 року, від 03 червня 2025 року про часткову сплату боргу за виконавчим документом (а.с. 118-163).

Ухвалюючи судове рішення про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 , суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що боржник не працевлаштована, повідомлена у встановленому законом порядку про початок виконавчого провадження, приватним виконавцем вжито усіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, наразі звернути стягнення на майно боржника неможливо, оскільки воно перебуває в іпотеці фізичних осіб та його передано в податкову заставу ГУ ДПС у м. Києві.

При цьому, здійснена боржником за виконавчим провадженням частковова оплата боргу 23 травня 2025 року та 03 червня 2025 року не свідчить про вчинення нею належних дій, направлених на виконання зобов`язання, оскільки суми в районі однієї тисячі гривень жодним чином не є достатніми, щоб стверджувати про реальний намір боржника виконати рішення суду, та не корегуються із її виїздами за кордон.

Будь-яких дій,направлених на виконання боргового зобов`язання, боржник не вчинила, атому суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи подання приватного виконавця.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовичаперебуває виконавче провадження № НОМЕР_14 з примусового виконання виконавчого листа №757/44896/23-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 08 квітня2024 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 404 175,34 доларів США, з яких: 400 000,00 доларів США сума боргу (позики) та 4 175,34 доларів США три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що вказана заборгованість на час пред`явлення подання приватного виконавця(21 березня 2025 року) не сплачена. Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції боржником ОСОБА_1 сплачено частину боргу в сумі 1970,00 грн, про щонадано суду квитанції від 23 травня 2025 року, від 03 червня 2025 року (а.с. 118, 119).

Отже, рішення суду у справі№757/44896/23-ц не виконано.

Відповідно достатті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

У той же час, як зазначалось вище, положеннями статті 441 ЦПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що такий захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, право виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто, наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

У справі, яка переглядається, встановлені судом фактичні обставини на підставі поданих заявником письмових доказів свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 обізнана про судове рішення у справі №757/44896/23-ц та про відкриття виконавчого провадження на підставі виданого Печерським районним судом міста Києва 08 квітня2024 рокувиконавчого листа №757/44896/23-ц про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 404 175,34 доларів США, з яких: 400 000,00 доларів США сума боргу (позики) та 4 175,34 доларів США три проценти річних від простроченої суми.

Із долученої до матеріалів виконавчого провадження постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року вбачається, що відповідач (боржник) ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та додатковим рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року, подала апеляційну скаргу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є відкритою для всіх, ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року, відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року до прийняття апеляційним судом судового рішення за результати розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року залишено без змін (а.с. 65-72).

Частинами першою та другою статті 273 ЦПК України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Як передбачено частиною 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Досліджуючи подані матеріали подання та, з`ясовуючи обставини щодо свідомого невиконання боржником зобов`язання, суд першої інстанції не врахував, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Однак, як свідчать матеріали подання, рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц, яке підлягає примусовому виконанню, було оскаржено відповідачкою ОСОБА_1 в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року було залишено без змін, а тому, в силу вимог закону статті 273 ЦПК України, рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц набрало законної сили 11 грудня 2024 року.

Отже, виходячи з положень частини 1 статті 18 ЦПК України, якими закріплено принцип обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили, невиконання боржником ОСОБА_1зобов`язань до прийняття апеляційним судом постанови за наслідками апеляційного перегляду справи №757/44896/23-ц, тобто, до набрання законної сили (11 грудня 2024 року) рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц, не може свідчити про зловживання боржником ОСОБА_1 процесуальними правами та ухилення її від виконання покладених на неї рішенням суду обов`язків.

Крім того, вжите у пункті 5 частини 1 статті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у пункті 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» обмеження, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Отже, підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, згідно зі статтею 441 ЦПК України, є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження». Доведення цього факту покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Разом з тим, в матеріалах подання приватного виконаця Хоменка В.В. відсутні докази, які свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 , маючи майно чи грошові кошти, приховує їх з метою ухилення від виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц.

Так, зібрані та досліджені докази у справі вказують на те, що нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , на підставі іпотечного договору №7734 від 14 грудня 2016 року, іпотечного договору №435 від 08 квітня 2020 року, іпотечного договору №457 від 12 червня 2020 року, тобто, задовго до ухвалення судового рішення від 22 лютого 2024 рокуу справі №757/44896/23-ц про стягнння заборгованості за договором позики від 01 березня 2023 року, було передано останньою в іпотеку на виконання інших боргових зобов?язань.

Також, до ухвалення судового рішення від 22 лютого 2024 року у справі №757/44896/23-ц, нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , а саме: машиномісце АДРЕСА_9 ; машиномісце АДРЕСА_10 ;машиномісце № НОМЕР_10 , загальною площею 15,9 кв. м, АДРЕСА_4; квартира, загальною площею 425,6 кв. м., житловою площею 253,7 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_6 , на підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 грудня 2020 року було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_8 (іпотекодержателем цього майна) (а.с.91, 96-98).

На підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 січня 2022 року нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , а саме: машиномісце АДРЕСА_2 ; машиномісце АДРЕСА_3 ; квартира, загальною площею 467,4 кв. м., житловою площею 256,6 кв. м. за адрсеою АДРЕСА_7 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_7 (іпотекодержателем цього майна) (а.с. 85-88, 94-95).

Корпоративні права (об?єкт обтяження) ОСОБА_1 у ТОВ «НВК «Інформаційні системи та технології» у розмірі 100% статутного капіталу, що складає 25 000 000,00 грнобтяжені податковою заставою від 23 вересня 2022 року, обтяжувач ГУ ДПС у місті Києві; заставою рухомого майна від 06 жовтня 2021 року, обтяжувач ОСОБА_20 (а.с. 53).

Квартира АДРЕСА_8 на праві власності ОСОБА_1 не належить, що підтверджується відповіддю КП КМР «КМ БТІ» (а.с. 45).

Публічне обтяження щодо заборони відчужувати транспортні засоби, що належать ОСОБА_1, Mercedes-Benz, модель GLS 350, 2017 року виробництва, номерний знак НОМЕР_7 ; Bentley, модель Bentayga, 2016 року виробництва, номерний знак НОМЕР_8 , зареєстровано приватним виконавцем Хоменко В.В. - 16 жовтня 2023 року (а.с. 30).

Витребувана приватним виконавцем інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій за критеріями пошуку суб?єкта ОСОБА_1 свідчить про те, що боржника знято з обліку у контролюючих органах, як фізичну особу-підприємця; інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня (а.с. 40, 41, 54, 55).

Отже, надані приватним виконавцем докази не вказують на те, що боржник ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням судуу справі №757/44896/23-ц, свідомо не виконує свої зобов`язання та що вона має змогу виконувати їх, але не робить цього без поважних причин.

Висновок суду першої інстанціїпро те, що боржник не вчинилабудь-яких дій направлених на виконання зобов`язання, не грунтуються на вимогах закону оскільки, як зазначалось вище, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Таким чином особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (стаття 33 Конституції України). Тільки у разі недоведення боржником своєї вини та ухилення від виконання зобов`язання суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України, причому на момент звернення до суду з поданням державного/приватного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У справі, яка переглядається, відповідно до наданих приватним виконавцем документів, не підтверджено факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язання, визначеного судовим рішенням у справі №757/44896/23-ц.

А обставини, наведені боржником ОСОБА_1 у письмових поясненнях, що становлять зміст її заперечень щодо законності дій виконавця, а також наявності об`єктивних причин, що зумовили невиконання зобов`язання внаслідоквідсутності майна, незадовільного фінансового стану, важкої хвороби та перебування на її утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, які у зв`язку з обставинами, пов`язаними з введенням в Україні воєнного стану, перебувають за межами України та проживають в Італійській Республіці, безпідставно відхилені судом першої інстанції без належної оцінки.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставин справи у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що обставини, наведені приватним виконавцем у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , та надані на їх підтвердежння докази не дають підстав вважати доведеним факт ухилення боржника від виконання зобов`язання, а саме того, що боржник ОСОБА_1, усвідомлюючи свій обов`язок щодо виконання рішення суду у справі №757/44896/23-ц, свідомо не виконує свої зобов`язання та вчиняє дії щодо уникнення його виконання, а тому відсутні правові підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Отже, доводи ОСОБА_1 , наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Вирішуючи питання про тиимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги подання та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,без оцінки вказаних обставин у сукупності, не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це,відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , яке з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 129, 129-1 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 10, 18, 26, 38 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 18, 367, 368, 374, 376, 381-384, 441 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: