Постанова від 01 жовтня 2024 р. у справі №753/11614/22 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 753/11614/22

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/9270/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Кононовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» - адвоката Сімейка Артура Миколайовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року (суддя Котвицький В.Л.) у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та захист права власності,

встановив:

у вересні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути перешкоди в користуванні спільним майном багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 проведення будівельних робіт щодо облаштування до власного нежитлового приміщення № НОМЕР_1 у вказаному будинку окремої вхідної групи (як однієї, так і декількох) та/або окремого входу (як одного, так і декількох) без отримання згоди співвласників будинку АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 проведення будівельних робіт та будь-яких інших дій та/або робіт щодо облаштування та/або будівництва окремої вхідної групи (як однієї, так і декількох) та/або окремого входу до нежитлового приміщення № НОМЕР_1 (як одного, так і декількох), на земельній ділянці прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що ним здійснюється забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а також утримання прибудинкової території на підставі договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. У травні 2021 року власниця нежитлового приміщення № НОМЕР_1 звернулась до ОСББ із заявою про надання згоди на проведення робіт із реконструкції фасаду будинку з метою облаштування до нежитлового приміщення № НОМЕР_1 окремої вхідної групи, а саме окремого входу. 1 липня 2021 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 були проведені збори, на яких розглядалось питання про надання відповідачці згоди на проведення вказаних робіт та рішення про надання такого дозволу прийнято не було. Однак відповідачка виконання робіт не припинила, маючи намір облаштувати декілька окремих входів до свого нежитлового приміщення № НОМЕР_1, в тому числі і через кухонне вікно з перекриттям доступу до загально-будинкової мережі водопостачання.

Позивач стверджував, що прямо під вікном кухні колишньої квартири НОМЕР_1 у стіні будинку знаходяться передбачені проектом будівництва будинку технологічні металеві двері (люк) доступу до загально-будинкової мережі водопостачання, призначеної для поливу прилеглої території, відтак у разі влаштування через вказане вікно окремого входу, доступ до загально-будинкової мережі водопостачання буде неможливим.

Позивач, посилаючись на статут ОСББ «Поетичне» та положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зазначав, що втручання у несучі конструкції, які є спільним майном та спільною власністю усіх співмешканців, може бути здійснено виключно за згодою співвласників будинку.

Також позивач стверджував, що відповідачка не отримала у встановленому законом порядку дозвіл на проведення реконструкції квартири, відтак дії, які вчиняються нею з метою влаштування окремого входу, є протиправними.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСББ «Поетичне» - адвокат Сімейко А.М. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Представник позивача вважає помилковим висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимоги, оскільки відсутні будь-які обмеження в його праві користування майном та відсутні факти, які б свідчили про реальну ймовірність порушення його прав.

Представник позивача зазначає, що сукупність фактичних обставин справи та вчинених відповідачкою дій, поза розумним сумнівом свідчать про намір відповідачки шляхом утворення пролому (отвору) в несучій стіні фасаду будинку, облаштувати окремий вхід до свого нежитлового приміщення. Більше того, відповідачка у відзиві на позов прямо зазначає, що планує проведення реконструкції належного їй нежитлового приміщення з влаштуванням вхідної групи консольного типу.

Представник позивача вважає, що у нього є можливість передбачити порушення права позивача відповідачкою, а відтак у позивача наявні підстави для пред`явлення превентивного (прогібіторного) позову з вимогою про заборону вчинення відповідачкою дій, які можуть порушити його право.

Представник позивача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 911/2532/18, стверджує про реальність загрози порушення відповідачкою прав позивача, конкретність такої загрози, а саме утворення пролому (отвору) у несучій стіні та невідворотність вчинення відповідачкою таких дій.

Також представник позивача, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 910/5630/17, зазначає про правильність обраного способу захисту своїх справ у даному випадку, оскільки він відповідає визначенню превентивного способу захисту права власності, а заявлені позовні вимоги логічно витікають та у повній мірі обґрунтовуються обставинами, наведеними у мотивувальній частині позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Саманян О.О. просить залишити її без задоволенні, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що позивач не є контролюючим органом, наділеним повноваженнями надавити оцінку технічній документації, не надаючи при цьому будь-яких належних доказів на спростування законності отримання відповідачкою такої документації.

Також представник відповідачки зазначає, що у поданій апеляційній скарзі позивач фактично змінив підстави позову, вказавши, що він є превентивний (прогібіторний), у той час, як із аналізу змісту позовної заяви слідує, що вказаний позов був пред`явлений саме

як негаторний, що є порушенням норм цивільно-процесуального права.

Представник відповідачки зазначає, що позивач не наділений повноваженнями звертатись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні спільним майном, оскільки ОСББ «Поетичне» не є власником чи співвласником вказаного майна, а відтак позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав.

Крім того, представник відповідачки вважає, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів того, що облаштування окремої вхідної групи закриє доступ до загально-будинкової мережі водопостачання, жодного технічного висновку чи висновку експерта з цього приводу матеріали справи не містять, тому позивач фактично просить усунути перешкоди, яких в дійсності не існує.

У відповіді на відзив представник ОСББ «Поетичне» - адвокат Сімейко А.М. зазначає, що хоч у позові і зазначено, що він є негаторним, а у апеляційній скарзі - превентивним (прогібіторним), підстави позову фактично не змінювались. Більше того, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, неправильна кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Санамян О.О., будучи належним чином повідломленими про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.109-112, 128-130 т.3), двічі у судове засідання не з`явилися, тому на підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСББ «Поетичне» - адвоката Сімейка А.М., який апеляційну скаргу підтримав, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власницею групи нежитлових приміщень, загальною площею 92,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (с.с.23 т.1).

З витягу реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 309 від 24 червня 2022 року вбачається, що Осокіна В.О. зареєструвала заяву про реконструкцію без зміни зовнішніх геометричних розмірів приміщення № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 (с.с.93-95 т.1).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» (далі ОСББ «Поетичне») створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (пункт 1 розділу І статуту ОСББ «Поетичне», затвердженого протоколом загальних зборів № 3 від 4 лютого 2018 року (далі - Статут) (с.с.8-20 т.1).

Органами управління ОСББ «Поетичне» є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління ОСББ «Поетичне» є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності ОСББ «Поетичне». Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 1,2 розділу ІІІ Статуту).

Відповідно до підпункту 3.9 пункту 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить визначення обмежень у користуванні спільним майном.

Як вбачається із протоколу загальних зборів ОСББ «Поетичне», відкритих 1 липня 2021 року, № 8, до порядку денного було внесено питання про надання згоди власнику нежитлового приміщення № НОМЕР_2 ОСОБА_2 та власниці нежитлового приміщення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на реконструкцію фасаду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в межах цих нежитлових приміщень із облаштування

вхідних груп у відповідності до наданих проектів, за умови: демонтажу металевих конструкцій та чотирьох лавок за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та звільнення території біля будинку від вказаних конструкцій; встановлення канатних конструкцій дитячого майданчику біля будинку АДРЕСА_1 за кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до 1 вересня 2021 року, оздоблення території дитячого майданчика та введення його в експлуатацію. За результатами голосування рішення не прийнято (с.с.24-29 т.1).

Згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_4 , складеного 23 червня 2022 року головою правління ОСББ «Поетичне» Гомонко М.С. та інженером ОСББ «Поетичне» Онищенко В.А. у зв`язку зі скаргами мешканців-співвласників багатоквартирного житлового будинку на проведення співвласником будівельних робіт у трьохкімнатній квартирі НОМЕР_1 , проведено обстеження вказаної квартири, яка належить ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що: у кімнаті, яка згідно проекту будинку є кухнею, демонтовано вікно та вирізано частину зовнішньої стіни під вікном, що виходить на фасад будинку, і у створений таким чином отвір вставлено дверний блок з метою створення окремого входу-виходу через фасад будинку; у кімнаті номер 5 згідно техпаспорту на багатоквартирний житловий будинок № 13 (секція 3 ) площею 11,5 кв.м, демонтовано віконно-балконну конструкцію та демонтовано підвіконня з метою створення окремого входу-виходу через балкон; у кімнаті номер 8 згідно техпаспорту на багатоквартирний житловий будинок № 13 (секція 3) площею 18 кв.м, демонтовано віконно-балкову конструкцію та демонтовано підвіконня з метою створення окремого входу-виходу через балкон. Як висновок зазначено, що всі вказані роботи виконані та продовжують виконуватися без погодження та отримання дозволу на проведення таких робіт від ОСББ «Поетичне» та без розробленої і затвердженої в установленому порядку проектної документації (с.с.30 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка мала дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення та відповідний проект, однак не отримала згоди від співвласників багатоквартирного будинку на реконструкцію фасаду будинку, разом з тим, доказів того, що відповідачка після відмови співвласників багатоквартирного будинку здійснювала реконструкцію його фасаду, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції вважав, що під час розгляду справи не було встановлено фактів, які б свідчили про реальну ймовірність порушення діями відповідачки права користування співвласниками багатоквартирного будинку нерухомими майном, яке б підлягало превентивному захисту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства,

погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з частинами першою та другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюють Закони України: «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною другою статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось учасниками справи, відповідачка отримала дозвіл на реконструкцію належного їй на праві власності нежитлового приміщення та проект такої реконструкції, однак не отримала згоди співмешканців будинку на проведення реконструкції фасаду будинку.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник, за правилами цієї статті, може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову. Підставою для подання такого позову є вчинення третьою особою перешкод власнику, посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідачів у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною другою статті 386 ЦК України закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів закріплює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для

запобігання такому порушенню.

Тобто, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майно власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Підставою для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні власністю є встановлення сукупності певних обставини, а саме: наявність у позивача права власності на майно та наявність перешкод у можливості користування ним своєю власністю.

Таким чином, відповідач за негаторним позовом є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю, а підставою мають слугувати посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 372/2896/19).

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачкою вчинялись будь-які дії спрямовані на реконструкцію фасаду будинку, всупереч рішенням загальних зборів ОСББ «Поетичне», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем реальної можливості порушення права користування співвласниками багатоквартирного будинку нерухомим майном, внаслідок дій відповідачки, та про відсутність підстав для превентивного захисту їх прав на підставі частини другої статті 386 ЦК України.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах № 911/2532/18, № 910/5630/17, оскільки вони стосуються правовідносин, які не є подібними до тих, що склалися у даній справі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції першої інстанції повно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» - адвоката Сімейка Артура Миколайовича залишити без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2025 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук