Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №420/16855/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 06 січня 2026 р.

Справа: №420/16855/25

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/16855/25

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

28 травня 2025 року приватне підприємство «Богуславське» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову ПП «Богуславське» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік та про відмову в прийнятті декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 року № 9036358982, податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682, податкової декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 року №9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, що оформлені листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 року;

зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо ПП «Богуславське» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 року;

зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 року №9036358982, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 року № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, датою їх фактичного отримання податковим органом.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем відмовлено у прийнятті податкових декларацій та продовженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки станом на 01.01.2025 за ПП «Богуславське» обліковується податковий борг.

Проте позивач зазначає, що без проведення виїзної документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), податковий орган не має права приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Оскільки відповідачем не проведено виїзної документальної перевірки, відмова у прийнятті податкової звітності прийнята з підстав, які не передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до відзиву ГУ ДПС в Одеській області, відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно, зокрема, щороку не пізніше 20 лютого подавати визначену статтею 298 Податкового кодексу України податкову звітність та відповідати певним умовам, у тому числі визначеним статтею 291 цього ж Кодексу. Позивач не відповідає критерію, визначеному пунктом 291.5-1.3 Податкового кодексу України, оскільки за даними інформаційних систем центрального рівня ДПС України за ним станом на 01.01.2025 рахується податковий борг по податкам і зборам, а саме: з податку на додану вартість у сумі 329 798,84 гривень, з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 409,36 гривень, з орендної плата з юридичних осіб у сумі 972 188,94 гривень, зі сплати єдиного податку з сільськогосподарського товаровиробництва, у яких частка товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у сумі 258 579,14 грн. Тому позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи у 2025 році, про що його цілком правомірно повідомлено листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 року та не прийнято подану податкову звітність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ПП «Богуславське» задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не відповідає вимогам, визначеним 291.5-1.3 Податкового кодексу України з огляду на наявність у нього податкового боргу.

ПП «Богуславське» своїм правом на подання відзиву не скористалось. Про розгляд справи повідомлено належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні обставини.

ПП «Богуславське» зареєстроване 23.03.2000 року з основним видом діяльності згідно КВЕД « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

18.02.2025 року з метою підтвердження (продовження) статусу платника податку на четвертій групі єдиного податку позивач надав до ГУ ДПС в Одеській звітну документацію, яка згідно з відповідними квитанціями №2 від 18.02.2025 року прийнята відповідачем:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 року № 9036358982;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 року № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік.

Водночас, листом №12900/6/15-32-04-08-06 від 24.03.2025 року відповідач повідомив позивача про те, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 01.01.2025 року по ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070) обліковується податковий борг: з єдиного податку четвертої групи (код бюджетної класифікації 18050500) у сумі 258 579,14 грн (UA51140010000090773), з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) у сумі 497 291,21 грн (UA51140010000090773) та у сумі 474 897,73 грн (UA51140110000053825), з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000) у сумі 1409,36 грн, з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у сумі 329 798,84 гривень. З урахуванням вищезазначеного, Головне управління ДПС в Одеській області повідомило ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070),що воно не є платником єдиного податку четвертої групи у 2025 році. Відповідно до вищенаведеного, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (загальна) від 18.02.2025 року № 9036358982, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036358682, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік (звітна) від 18.02.2025 року № 9036298936, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік від 18.02.2025 року № 9036301876 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ вважається неподаними у зв`язку з порушенням вимог п. 48.4 ст. 48 ПКУ (невідповідність сутності податку). У зв`язку з не підтвердженням контролюючим органом статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30817070) має обов`язок визначити та задекларувати мінімальне податкове зобов`язання за 2024 рік шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання. Зазначаємо, що з 01.01.2025 року підприємство є платником інших податків і зборів, зокрема, платником податку на прибуток».

Не погоджуючись з відмовою у прийняті звітності за 2024 рік та анулюванням реєстрації платником єдиного податку ІV групи у 2025 році, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.

Натомість відповідачем не надано доказів прийняття рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Не доведено відповідачем й того, що ним була проведена документальна перевірка позивача, унаслідок якої було б встановлено обставини, які є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

Стосовно доводів відповідача з приводу того, що позивач не відповідає вимогам, визначеним 291.5-1.3 Податкового кодексу України з огляду на наявність у нього податкового боргу, суд вказав на застосуванні вказаних положень виключно до тих платників податку, які мають намір зареєструватись платником єдиного податку ІV групи. Оскільки позивач вже мав статус платника, відповідні вимоги не розповсюджують свою дію на нього.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.235 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу- юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно із приписами пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

В свою чергу згідно з положеннями підпункту 4 пункту 291.4 цієї ж статті ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, з них: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно ж до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Так, за змістом підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

В той же час порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Приписи пункту 299.6 статті 299 ПК України визначають, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Водночас за приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 8-1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність; 10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті..

Таким чином, положення ПК України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно ж до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Системний правовий аналіз наведених норм Кодексу дає підстави для висновку, що законодавцем чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що оскільки позивач у минулих періодах вже був платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження останнім статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Колегія судів відхиляє доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на приписи підпункту 291.5-1.3. пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не може набути статус платника єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються процедури підтвердження статусу такого платника.

Дані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11.01.2024 року у справі №810/3210/17, від 22.07.2022 року у справі №818/2056/18, від 06.02.2018 року у справі №816/543/17, від 29.03.2018 року у справі №804/2321/17, від 16.04.2018 року у справі №808/657/16 та від 08.05.2018 року у справі №816/1088/17.

Також, як встановлено з матеріалів справи, в даному випадку відповідач обмежився лише констатацією факту наявності у позивача станом на 01.01.2025 року податкового боргу, при цьому, в порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів існування у товариства такого боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Крім того, відзначивши те, що способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку, встановлено, що відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

За таких фактичних обставин ГУ ДПС в Одеській області не мала правових підстав для відмови ПП «Богуславське» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи в 2025 році, а також й у прийнятті описаної вище податкової звітності.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 червня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua