Постанова від 27 листопада 2025 р. у справі №160/1742/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/1742/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року (головуючий суддя Златін С.В.)

в адміністративній справі №160/1742/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 23.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 ) – придатним до військової служби;

-визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині мобілізації на військову службу - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 );

-визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) до особового складу підрозділу вказаної частини;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) з військової служби, та виключити зі списків особового складу частини

В обґрунтування позову зазначено, що позивач був затриманий 17.12.2024 року співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та станом на момент подання Скарги, він так і знаходиться можливо на території ТЦК та СП, або у 3 роті Військової частини НОМЕР_3 . Позивач фактично не пройшов ВЛК. Позивач зазначає, що його у протиправний спосіб було мобілізовано, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Таким чином судом в межах даної справи досліджується виключно правомірність процедури прийняття спірного рішення. Зауважив, що відповідачами дотримано відповідну процедуру проведення медичного огляду позивача, відтак дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, у зв`язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Також не підлягають задоволення позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині мобілізації на військову службу - ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, та виключити зі списків особового складу частини оскільки визнання позивача придатним до військової служби тягне за собою прийняття відносно нього наказу про мобілізацію та зарахування його до військової частини для проходження служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Серед іншого вказує, що відповідачем не було надано доказів щодо дотримання процедури проходження медогляду, не надано будь-яких доказів направлення на ВЛК.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , згідно військово-облікового документу «Резерв+» є військовослужбовцем.

Згідно листа від 19.12.2024р. № 19.12-24/1, що адресований начальнику РТЦК та СП від директора ТОВ «Безпільотні технології», вказано, що ТОВ «БЕЗПІЛОТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» підтверджує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в процесі укладання трудового договору з ТОВ «БЕЗПІЛОТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та після його укладення буде негайно заброньований за допомогою сервісу «Дія». Посада токаря, яку займе ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є критично важливою для ТОВ «БЕЗПІЛОТНІ ТЕХНОЛОГІЇ», так як від укомплектованості штату підприємства залежить своєчасність та якість виконання підприємством держ. замовлення у оборонній сфері.

Згідно довідки ВЛК від 17.12.2024р. за № 245/23266 ОСОБА_1 здоров та на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.12.2024р. за №732 наказано призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період «…» які призвані і відправлені в складі команди № НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 .

Позивач вважає протиправним висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Предметом даного спору є висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 р., відповідно до якого позивача визнано придатним до військової служби.

При цьому позивач зазначає, що фактично не пройшов обстеження Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказує на те, що ВЛК жодним чином не було проведено в повному обсязі, зокрема не було проведено обстеження ЕКГ (всупереч вимогам чинного законодавства). Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту

Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу);

військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (ліцеїсти);

осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (ЛЛК)) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Стосовно посилання позивача на те, що комісією не взято до уваги наявні хвороби позивача, а також зауваження позивача на хворобливий стан, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення, виходячи з наступного.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що позивача було оглянуто відповідними лікарями, міститься інформація щодо результатів медичного огляду, дата та підпис лікарів, що відображено в розділі 10 картки медичного огляду військовозобов`язаного позивача по даній справі, яка була надана відповідачем на виконання вимог ухвали суду; у матеріалах справи міститься копія аналізу крові позивача, ЕКГ та флюрографія.

Слід зазначити, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив:

"…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.

Із врахуванням зазначено, вищезазначені підстави позивача не є підставою для задоволення позовних вимог.

Разом із тим, стосовно посилання позивача на порушення процедури прийняття спірного висновку ВЛК, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Таким чином судом в межах даної справи досліджується виключно правомірність процедури прийняття спірного рішення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивача було оглянуто лікарями, зокрема, терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром, що підтверджується копією картки обстеження та медичного огляду позивача від 17.12.2024 року, яка міститься у матеріалах справи, при цьому не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття цього висновку, то відсутні підстави для висновку про порушення процедури прийняття такого висновку.

Разом із тим, у картці в розділі «Результати додаткових методів обстеження» наявна інформація, щодо аналізу крові, групи крові та резус-фактор, загального аналізу сечі та флюорографії органів грудної клітини, ЕКГ.

Отже, відповідачем дотримано відповідну процедуру проведення медичного огляду позивача.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.12.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, у зв`язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Також не підлягають задоволення позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині мобілізації на військову службу - ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, та виключити зі списків особового складу частини оскільки визнання позивача придатним до військової служби тягне за собою прийняття відносно нього наказу про мобілізацію та зарахування його до військової частини для проходження служби. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 28.11.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко