Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №520/1525/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 р. Справа № 520/1525/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) по справі № 520/1525/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення №205250013557 від 03.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №205250013557 від 03.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порядком передбачено зарахування до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1.993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", однак посада викладача в позашкільних закладах освіти переліком не передбачено.

Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивач перебуває на обліку в органах Чугуївському об`єднаному управлінні Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Позивач звернувся 26.11.2024 із заявою щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250013557 від 03.12.2024 року відмовлено в проведені перерахунку пенсії щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Підставою відмови зазначено, що посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком не передбачена, а відтак, підстав для зарахування стажу роботи, що дає право за вислугою років, періоду роботи на цій посаді немає.

Не погодившись із відмовою у зарахуванні періодів роботи до спеціального страхового стажу та відмовою у виплаті грошової допомоги згідно пункту 7/1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працював у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах та в силу приписів пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині не вірного застосування судом матеріальних норм права та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до цього переліку робота на посаді вчителя загальноосвітніх навчальних закладів дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) невід`ємними складниками системи освіти є, зокрема, позашкільна освіта.

Згідно зі ст. 4 Закону № 1841-III визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону № 1841-III визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 № 433 (далі - Перелік № 433).

Відповідно до п. 6 Переліку № 433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 876/5312/17.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637).

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Колегією суддів встановлено та підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_2 періоди роботи позивачки, зокрема з 15.09.1984 по 31.08.2022 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін у Чугуївській дитячій музичній школі (який 06.12.2021 перейменовано на Комунальний заклад спеціальної мистецької освіти «Чугуївська дитяча музична школа» Чугуївської міської ради).

Також, довідкою Відділу культури і тризму Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Чугуївська дитяча музична школа» Чугуївської міської ради №33 від 12.11.2024 підтверджено роботу ОСОБА_1 у Чугуївській дитячій музичній школі на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін з 15.09.1986 року (наказ №75 від 15.09.1986) по 31.08.2022 (наказ №19 від 31.08.2022).

Вказані докази спростовують висновки відповідача , викладені в рішенні №205250013557 від 03.12.2024 , щодо розбіжностей посади позивача, яка вказана в довідці від №33 від 12.11.2024 року та в трудовій книжці, як основного документа, що підтверджує стаж роботи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі періоди роботи позивача з 15.09.1986 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін мають зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України питання щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Судом встановлено, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювала у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах.

Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Загальноосвітні навчальні заклади» та «Позашкільні навчальні заклади», а в частині «Найменування посад» містить зазначення учителі, заступники з навчально-виховної роботи та, відповідно, завідуючі відділами.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі №462/5636/16-а, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а, від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а.

Відповідно до п.п. 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із п.2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Надані позивачем трудова книжка та довідка Відділу культури і тризму Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Чугуївська дитяча музична школа» Чугуївської міської ради №33 від 12.11.2024 року, підтверджують роботу ОСОБА_1 у Чугуївській дитячій музичній школі на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін з 15.09.1986 року (наказ №75 від 15.09.1986) по 31.08.2022 (наказ №19 від 31.08.2022).

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436) визначено, що заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21).

Однак, таке доручення було прийнято 06.01.1995, тобто до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.

Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення № 397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 зазначено, що Верховний Суд України при ухвалені постанови від 25 травня 2016 року, не врахував та не проаналізував положення Законів України "Про освіту" (далі - Закон №1060-XII), Закону України "Про позашкільну освіту" (далі - Закон № 1841-III) та Переліків № 963, № 433, які поряд з Постановою №909 також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, в тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.

Отже, відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

У відповідності до ст. 12 Закону № 1841-III та п. 6 Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17 дійшла наступних висновків: "…викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909".

Аналогічна позиція також була викладена Верховним Судом у постанові 26.03.2019 у справі №484/211/17 та від 23.01.2020 у справі №756/9879/16-а.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач у спірні періоди працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін у Чугуївській дитячій музичній школі, який у подальшому перейменовано на Комунальний заклад спеціальної мистецької освіти «Чугуївська дитяча музична школа» Чугуївської міської ради і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах, враховуючи правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові у справі №484/211/17, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, яка передбачена п. 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250013557 від 03.12.2024 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі десяти пенсій на день її призначення на підставі пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 по справі № 520/1525/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц