Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №500/6564/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6564/25

07 січня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Війтенко Вадима Юрійовича, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначивши, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначивши що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" і сформувати на підставі виправлених даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти довідку про здобувача освіти ОСОБА_1 із зазначенням у графі довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», «Так, не порушує».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2018 році був зарахований на навчання до Кременецького лісотехнічного коледжу для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст», однак був відрахований за власним бажанням. 30.06.2020 позивач закінчив Державний навчальний заклад «Кременецький професійний ліцей» і здобув професію «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» та диплом кваліфікованого робітника. З 01.09.2025 позивач навчається на денній формі навчання у Новороздільському політехнічному фаховому коледжі з метою здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра.

Позивач вважає, що оскільки він не здобув раніше рівень фахової передвищої освіти (ступінь фахового молодшого бакалавра) або інший вищий за згаданий рівень, тому його зарахування до навчального закладу для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти. Однак, при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО з`ясувалося, що в графі «на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначено “Ні, порушує”. На звернення позивача щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО відповідач відповів відмовою. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, через що звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 24.11.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

25.11.2025 відповідачем на адресу суду подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Міністерством освіти і науки України відповідно до частини другої статті 10 Закону України “Про освіту” та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Положення №560), згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО. Листом МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 роз`яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО, яку надіслано керівникам закладів освіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у 2018 – 2019 роках ОСОБА_1 навчався у Кременецькому лісотехнічному фаховому коледжі за спеціальністю «Лісове господарство» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за власним бажанням. У період 2019 - 2020 ОСОБА_1 навчався у Державному навчальному закладі «Кременецький професійний ліцей» за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» і здобув освітній ступінь «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК). У серпні 2025 ОСОБА_1 зараховано до Новороздільського політехнічного фахового коледжу за спеціальністю «Автомобільний транспорт» для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Відповідач звертає увагу, що згідно із пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» освітня діяльність за освітньо - кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка – диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту – диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.

Таким чином, за позицією відповідача, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки його повторно зараховано до навчального закладу за тим самим рівнем освіти. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує", що відповідає дійсності.

Щодо вимог зобов`язального характеру відповідач звертає увагу, що Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО, тобто суб`єктом, на який покладено організаційні та контролюючі функції його ведення, а ДП “Інфоресурс”, як технічний адміністратор ЄДЕБО, здійснює виключно технічні функції з обслуговування електронної бази. При цьому, функції щодо внесення відомостей про здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені підрозділи. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Третя особа своїм правом на подання пояснень не скористалася.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 15.08.2018 по 03.06.2019 навчався у Кременецькому лісотехнічному коледжі, звідки був відрахований за власним бажанням, що підтверджується довідкою Кременецького лісотехнічного фахового коледжу №642 від 11.09.2025. (а.с.16)

У 2020 році ОСОБА_1 закінчив Державний навчальний заклад «Кременецький професійний ліцей» та здобув ступінь кваліфікованого робітника, що підтверджується копію диплому серії НОМЕР_1 від 30.06.2020. (а.с.15)

З 01.09.2025 позивача зараховано студентом другого курсу очної денної форми здобуття освіти до Новороздільського політехнічного фахового коледжу, що підтверджується копією наказу від 13.08.2025 №107/н. (а.с.17)

01.09.2025 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) сформовано довідку №712026 про здобувача освіти ОСОБА_1 , згідно якої поточне здобуття освіти у Новороздільському політехнічному фаховому коледжі порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”. (а.с. 14)

09.10.2025 представник позивача адвокат Війтенко В.Ю. звернувся до Міністерства освіти і науки України з заявою, у якій посилаючись на відсутність порушення ОСОБА_1 визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» послідовності здобуття освіти, просив внести відповідні зміни до ЄДЕБО. (а.с.18-19)

03.11.2025 Міністерство освіти і науки України листом №5/2661-25 повідомило представника позивача, що згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО (історія навчання здобувача освіти) встановлено, що у 2018-2019 роках ОСОБА_1 навчався у Кременецькому лісотехнічному фаховому коледжі за спеціальністю «Лісове господарство» для здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за власним бажанням. У період 2019-2020 років ОСОБА_1 навчався у Державному навчальному закладі «Кременецький професійний ліцей» і здобув освітній ступінь «Кваліфікований робітник» (4 рівень НРК). У серпні 2025 року ОСОБА_1 зараховано до Новороздільського політехнічного фахового коледжу для здобуття освітньо-професійного ступеню «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). З огляду на викладене відповідачем зазначено, що у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує» та повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки. (а.с.22-23)

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до ЄДЕБО з зазначенням відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти регулює Закон України “Про освіту” №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою-третьої статті 3 Закону №2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях, у різних формах і різних видах, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти – це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Зазначені норми Закону №2145-VIII чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". При цьому, обов`язковою характеристикою є завершеність попереднього етапу освіти.

Спірним у даній справі є питання щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти внаслідок його зарахування на навчання до Новороздільського політехнічного фахового коледжу для здобуття освітнього ступеню «фаховий молодший бакалавр», за наявності попереднього диплому кваліфікованого робітника, виданого ДНЗ «Кременецький професійний ліцей», а також з огляду на навчання позивача у Кременецькому лісотехнічному коледжі з метою здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі Закон № 1556-VII) вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Згідно з абзацами 1-5 частини 1 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. (абзац другий частини другої статті 6 Закону №1556-VII)

Згідно статті 7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Згідно із підпунктом 3 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році.

Після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра. (підпункт 4 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1556-VII)

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа вважається такою, що здобула рівень вищої освіти, зокрема молодшого бакалавра та прирівняного до нього молодшого спеціаліста, та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою. Основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту, зокрема, дипломом молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста.

При цьому, незавершена освіта не є показником досягнення певного освітнього рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння шляхом отримання відповідного диплому.

Судом встановлено, що позивач з 15.08.2018 навчався у Кременецькому лісотехнічному коледжі з метою здобуття освітнього ступеню «молодший спеціаліст», який прирівнюється до «молодшого бакалавра», проте з 03.06.2019 був відрахований за власним бажанням.

Таким чином, в силу наведений вище положень законодавства України ОСОБА_1 не може вважатися таким, що здобув будь-який рівень освіти внаслідок навчання у Кременецькому лісотехнічному коледжі.

Згідно підпункту 5 пункту 3 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 №4574-IX диплом про професійну (професійно-технічну) освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник" прирівнюється до диплома про професійну освіту спеціаліста.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми. (частина друга статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту»)

У 2020 році позивач закінчив ДНЗ «Кременецький професійний ліцей», здобувши освітній ступінь «кваліфікований робітник», що належить до професійного рівня освіти, а у 2025 році зарахований до Новороздільського політехнічного фахового коледжу для здобуття освітнього ступеню «фаховий молодший бакалавр», що належить до фахової передвищої освіти.

Проаналізувавши обставини даної справи та зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що вступ позивача до Новороздільського політехнічного фахового коледжу для здобуття освіти з освітнім рівнем “фаховий молодший бакалавр”, за наявності лише раніше здобутого освітнього рівня за ступенем «кваліфікований робітник», який є нижчим за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на власні роз`яснення, викладені у листі №1/9758-24 від 03.06.2024, згідно яких вважає відрахування із закладу освіту неуспішною формою завершення етапу навчання.

Проте, суд критично оцінює вказану позицію відповідача як таку, що суперечить наведеним вище положенням закону, у тому числі пункту 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII, яким надано визначення поняття “рівень освіти”.

Крім того суд зазначає, що лист Міністерства освіти і науки України не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Натомість, припис закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024. Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №805017 від 30.10.2025 про порушення поточним здобуттям освіти позивача послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” не відповідає дійсності, а тому є протиправною.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України (далі – МОН України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення № 630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО), інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №620).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №620 це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України “Про освіту” з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство “ІНФОРЕСУРС”, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення №620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З огляду на встановлені судом обставини та викладені вище норми закону слід дійти висновку про те, що Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “ІНФОРЕСУРС” мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” щодо позивача, а тому вимога про зобов`язання вчити такі дії підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, зазначивши, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту” шляхом заміни запису “Ні, порушує” на запис “Так, не порушує” при формуванні довідки здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м.Київ, 01135 код ЄДРПОУ 38621185);

третя особа:

- Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (місцезнаходження: вул. Довженка Олександра, 3, м.Київ, 03057 код ЄДРПОУ 37533381) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.