Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №120/8893/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 січня 2026 р. Справа № 120/8893/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку з 01.02.2020 на підставі довідки №ХЛ61060 від 20.11.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язання відповідача здійснити позивачеві з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії на підставі до наданої довідки №ХЛ61060 від 20.11.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з основним розміром 90%, без обмеження максимальним розміром, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", включно з індексацією згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 включно з індексацією згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та з 01.03.2024 включно з індексацією згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з 01.03.2025 включно з індексацією згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачеві пенсії з 01.01.2025 з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром проіндексованої пенсії за вислугу років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення постанови Кабінету Міністрів України №1, що призвело до невиплати пенсійного забезпечення в повному обсязі;

- зобов`язання відповідача виплатити позивачеві пенсію з 01.01.2025 без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром проіндексованої пенсії за вислугу років передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.01.2025 та 01.03.2025, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №120/2820/25 відповідач провів перерахунок його пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки. Водночас позивач зауважує, що під час такого перерахунку відповідачем зменшено відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, а також обмежено пенсію максимальним розміром.

Ухвалою суду від 01.07.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачеві пенсії з 01.01.2025 з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром проіндексованої пенсії за вислугу років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення постанови Кабінету Міністрів України №1, що призвело до невиплати пенсійного забезпечення в повному обсязі; зобов`язання відповідача виплатити позивачеві пенсію з 01.01.2025 без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром проіндексованої пенсії за вислугу років передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.01.2025 та 01.03.2025, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою суду від 01.07.2025 дану позовну заяву в решті позовних вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.07.2025 за вх.№46555/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на пенсійному обліку відповідача, де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсія позивачеві призначена в розмірі 90% сум грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №120/2820/25 відповідача зобов`язано з 01.02.2020 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.11.2024 № ХЛ61060 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

При перерахунку пенсії позивача на виконання вищевказаного рішення суду відповідач виходив з 70% сум грошового забезпечення, а також виключив зі складу пенсійної виплати щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії при її перерахунку на підставі оновленої довідки з 90% до 70%, а також виключення окремих доплат, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України (зокрема й в органах внутрішніх справ України), в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачеві, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

08.07.2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»), який набрав чинності 01.10.2011 року. П.п. 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, в ч. 2 ст. 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014 прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: у ч. 2 ст. 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачеві було передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами нього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

29.12.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей». Цим законом внесені зміни у ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: доповнено її новими частинами наступного змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій».

Відповідно до ч. 16 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103.

Відповідно до п. 3 Постанови № 103 постановлено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року».

Крім того, вищевказаною постановою передбачено поетапну виплату суми пенсії, недоплаченої за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, починаючи з 01.01.2019.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Системний аналіз наведених норм доводить, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Однією з таких гарантій є перерахунок пенсії, який забезпечує належний та достатній рівень життя пенсіонерів. Підставою для перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

З матеріалів справи слідує, що у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

Варто зауважити, що ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Суд зазначає, що вказані зміни до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ні ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ні ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносились.

Постанова № 103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Внесені зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Водночас процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін у зв`язку з прийняттям ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» не зазнала.

Крім того суд враховує, що Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04.02.2018, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, зазначено, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.

За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.02.2020, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити позивачеві з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити позивачеві з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат також підлягають задоволенню як похідні.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2020 на підставі конкретної довідки №ХЛ61060 від 20.11.2024, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідач вже провів такий перерахунок на виконання попереднього рішення суду у справі №120/2820/25. Спір у даній справі виник не через факт відмови у перерахунку за цією довідкою, а через неправомірне обчислення розміру пенсії виходячи з 70% замість 90% від сум грошового забезпечення, визначених у цій довідці. Оскільки факт використання саме цієї довідки відповідачем не заперечується і вона вже покладена в основу чинного розрахунку, у суду відсутні підстави повторно зобов`язувати відповідача вчиняти дію, яка вже була вчинена.

Належним способом захисту в цій частині є саме зобов`язання перерахувати пенсію виходячи з основного розміру 90% (замість 70%), без потреби деталізації номеру довідки.

Щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, то суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у зразковій справі №№400/6254/24 висловив правову позицію, відповідно до якої зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-XII, а тому здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який в особи виникло після 1 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000,00 грн) щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.

Велика Палата Верховного Суду, в свою чергу, у постанові від 13.03.2025 підтримала позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, висловлену в рішенні від 16.12.2024 у справі №400/6254/24, зауважила, що аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абз. 3 п. 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29.01.2020.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2 000 грн, передбаченої Постановою № 713.

Водночас щодо виплати пенсії з урахуванням індексації за 2022-2025 рік, то суд наголошує, що всі відповідні індексації вже були проведені відповідачем в автоматичному порядку відповідно до постанов КМУ, і вони відображені у розрахунках пенсії позивача, тобто вони включені до складу пенсії позивача.

Відтак, відсутні підстави деталізувати, з урахуванням яких саме індексацій чи інших складових відповідач повинен здійснювати нарахування й виплату позивачеві пенсії.

Суд при прийнятті рішення у даній справі також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", в якому Суд вперше установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16.09.1996 "Гайгузус проти Австрії", у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Також суд звертає увагу, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 908 грн 40 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.02.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.01.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна