Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №740/3855/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3855/25

Провадження № 1-кп/740/120/26

В И Р О К

іменем України

07 січня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2025 року за №12025275490000174, об`єднане із кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2025 року за №12025270380000670, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Котовське Березівського району Одеської області, громадянки України, не одруженої, не працюючої, із базовою загальною середньою освітою, раніше судимої вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2022 року за ч.1 ст.309 КК України до 17000 грн штрафу, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року, із врахуванням вироку Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року за ч.4 ст.185, ст.69, ч.1 ст.71 КК України, до 01 року позбавлення волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із самостійним виконанням покарання у виді штрафу на підставі ч.3 ст.72 КК України, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року за ч.1 ст.309, ст.ст.71, 72 КК України до 01 року 03 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із самостійним виконанням покарання у виді штрафу на підставі ч.3 ст.72 КК України, зареєстроване та фактичне місце проживання в АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, 19 червня 2025 року у вечірній час, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поблизу буд.124 по вул.Прилуцькій в м.Ніжині Чернігівської області, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросила у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20», золотистого кольору, з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 3594,47 грн, не маючи наміру повертати вищевказаний мобільний телефон.

ОСОБА_6 , будучи введеним в оману ОСОБА_3 та не підозрюючи про її злочинний намір, передав останній свій мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20» з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 3594,47 грн для здійснення телефонного дзвінка.

Після чого ОСОБА_3 , здійснюючи свій злочинний намір, утримуючи при собі мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20», золотистого кольору, з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 3594,47 грн, покинула місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися даним мобільним телефоном на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3594,47 грн.

ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, 20 червня 2025 року близько 14-30 год, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого повторно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросила у потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20 PRO», чорного кольору, з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 4337,32 грн, не маючи наміру повертати вищевказаний мобільний телефон. ОСОБА_7 , будучи введеним в оману ОСОБА_3 та не підозрюючи про її злочинний намір, передав останній свій мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20 PRO», чорного кольору, з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 4337,32 грн, для здійснення телефонного дзвінка.

Після чого ОСОБА_3 , здійснюючи свій злочинний намір, утримуючи при собі мобільний телефон марки «TECNO SPARK 20 PRO», з об`ємом пам`яті 8/256 GB, вартістю 4337,32 грн, покинула місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися даним мобільним телефоном на власний розсуд. Потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 4337,32 грн.

ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену судимість за злочини проти власності, 09 жовтня 2025 року близько 20-37 год, перебуваючи поблизу магазину «Продуктове містечко», розташованого в м.Ніжині Чернігівської області, вул.Космонавтів, 48-А/1, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, у подальшому неодноразово продовженого і діючого станом на 09 жовтня 2025 року, шляхом вільного доступу до прилеглої панелі банківського терміналу АТ «Ощадбанк», розташованого поблизу входу до вказаного магазину, повторно, таємно викрала мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі Redmi Note 12 Pro 8/256 GB Graphite Gray, вартістю 5760 грн, залишений власником ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_3 покинула місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Потерпілій ОСОБА_8 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 5760 грн.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, показавши, що вчинила злочини через неналежний рівень матеріального забезпечення; має на утриманні двох неповнолітніх дочок; свої дії засуджує, щиро розкаялась у скоєному, просила суворо не карати.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується її показаннями під час судового розгляду, доказами кримінального провадження, які суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним досліджувати щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 є доказами згідно з ст.ст.84, 95 КПК України.

Із врахуванням викладеного наявні підстави для визнання обвинуваченої ОСОБА_3 винною у вчиненні:

кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно;

кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), належного потерпілій ОСОБА_8 , вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

При розгляді кримінального провадження судом враховується висновок щодо застосування ч.4 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану» згідно з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року по справі №722/594/22 (провадження № 51-3186 кмо 22)-за ч.4 ст.185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.

За таких обставин вчинення крадіжки в умовах воєнного стану законодавець врахував як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку, будь-якої крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану, що обумовлює кваліфікацію вчиненого за відповідною частиною ст.185 КК України.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, тобто бути справедливим і домірним злочину.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії нетяжких та тяжких злочинів і пов"язані із незаконним посяганням на власність по трьох епізодах і щодо трьох потерпілих через незначні проміжки часу і після винесення щодо неї вироків суду 30 травня 2025 року та 13 червня 2025 року, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаних дій, які вчиненні і в умовах воєнного стану; дані про особу обвинуваченої, яка має 41-річний вік і неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, що свідчить про її схильність до вчинення кримінально-караних дій, має постійне місце проживання, за яким скарг не має, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Також судом враховується, що обвинувачена у судовому засіданні надала показання на підтвердження обставин обвинувачення, визнала винуватість та критично оцінила свої дії, також матеріали кримінального провадження не містять даних щодо перешкоджань ОСОБА_3 у здійсненні досудового розслідування та судового розгляду. Також судом враховується заява потерпілого ОСОБА_7 від 20 жовтня 2025 року щодо відшкодування йому ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заява потерпілого ОСОБА_6 від 20 жовтня 2025 року про розгляд кримінального провадження за відсутності, заява потерпілої ОСОБА_8 від 19 листопада 2025 року про відшкодування їй матеріального збитку. Інші заяви, клопотання потерпілих станом на 06 січня 2026 року відсутні.

З даних підстав при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, судом визнаються щире каяття таактивне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обтяжуюча обставина-рецидив злочинів.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції даної статті. Також наведені пом`якшуючі обставини у сукупності з даними, які позитивно характеризують обвинувачену, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, і дають обґрунтовані правові підстави для застосування при призначенні покарання за ч.4 ст.185 КК України положень ч.1 ст.69 КК України, тобто покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті. Вказане є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є співрозмірним діянням та особі обвинуваченої.

Вказані вище дані про особу обвинуваченої дають також підстави для висновку про можливість застосування при призначенні покарання згідно з ч.1 ст.70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Частиною 1 ст.71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вчинення обвинуваченою 19 червня 2025 року, 20 червня 2025 року, 09 жовтня 2025 року нових кримінальних правопорушень після постановлення вироку Ніжинського міськрайонного суду від 13 червня 2025 року за ч.1 ст.309 КК України, який набрав законної сили 15 липня 2025 року, є підставою для призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за даним попереднім вироком у виді позбавлення волі та повного приєднання невідбутої частини покарання у виді штрафу.

За встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень, які мають підвищений рівень суспільної небезпечності, та особи обвинуваченої, суд не вбачає підстав для можливості її виправлення без відбування покарання у виді позбавлення волі в порядку ст.75 КК України.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Згідно з даними протоколу затримання від 25 жовтня 2025 року ОСОБА_3 затримана 25 жовтня 2025 року на виконання вироку Чернігівського апеляційного суду від 30 травня 2025 року та вироку Ніжинського міськрайонного суду від 27 січня 2025 року із направленням для відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 тимчасово залишена у слідчому ізоляторі у зв"язку з розглядом даного кримінального провадження до набрання законної сили судовим рішенням по вирішенню обвинувачення по суті.

Вказане тимчасове залишення обвинуваченої у слідчому золяторі не може вважатися запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_3 з 25 жовтня 2025 року почала відбувати призначене покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі і її перебування під вартою внаслідок цього не можна вважати строком попереднього ув`язнення та не можливо зараховувати у строк остаточного покарання, призначеного відповідно до вимог ст.71 КК України.

Судом враховується, що при призначенні остаточного покарання за правилами ст.71 КК України суд до призначеного покарання за новим вироком приєднує саме невідбуту частину покарання за попереднім вироком, внаслідок чого початок строку відбування має рахуватись або з дня ухвалення нового вироку (коли особа перебуває під вартою), або ж з дня приведення такого вироку до виконання (коли особа не під вартою).

За встановлених обставин початок строку відбування покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі підлягає обрахуванню з часу ухвалення даного вироку, тобто з 07 січня 2026 року.

Витрати на залучення експертів у розмірі 4011 грн 30 коп (1337,10+1337,10+1337,10=4011,30) підлягають стягненню із обвинуваченої на користь держави відповідно до ст.124 КПК України, якою встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із врахуванням закінчення судового розгляду наявні підстави в порядку ч.4 ст.174 КПК України для скасування арешту щодо мобільного телефону Tecno Spark 20, IMEI: НОМЕР_1 , належного потерпілому ОСОБА_6 ,-накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 27 червня 2025 року; мобільного телефону марки Xiaomi Redmi моделі Note 12 Pro, Graphite Gray, 8/256 Gb,-накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 15 жовтня 2025 року.

Питання щодо речових доказів, із врахуванням поданих суду постанов Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 26 червня 2025 року, 10 жовтня 2025 року підлягає вирішенню наступним чином: мобільний телефон Tecno Spark 20, IMEI: НОМЕР_1 ,-підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_6 , як законному володільцю; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi моделі Note 12 Pro, Graphite Gray, 8/256 Gb,-поверненню потерпілій ОСОБА_8 , як законному володільцю.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, при цьому судовий розгляд проведений лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.

Керуючись ст.374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винуватою за ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винуватою за ч.4 ст.185 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.

За сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_10 у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.

За сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року у виді 06 (шести) місяців позбавлення волі та повністю приєднати невідбуту частину покарання за даним попереднім вироком у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, і призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 03 (трьох) років 06 (шести) місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України призначене ОСОБА_10 покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_10 рахувати з дня ухвалення даного вироку, тобто з 07 січня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 4011 (чотири тисячі одинадцять) грн 30 коп витрат на залучення експертів.

Скасувати арешт щодо: мобільного телефону Tecno Spark 20, IMEI: НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 ,-накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 червня 2025 року; мобільного телефону марки Xiaomi Redmi моделі Note 12 Pro, Graphite Gray, 8/256 Gb,-накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2025 року.

Речові докази: мобільний телефон Tecno Spark 20, IMEI: НОМЕР_1 ,-повернути потерпілому ОСОБА_6 , як законному володільцю; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi моделі Note 12 Pro, Graphite Gray, 8/256 Gb,-повернути потерпілій ОСОБА_8 , як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_11 .