Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №740/5592/25 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №740/5592/25

Провадження № 2/730/688/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Мороза О.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, у якому просить: 1/ встановити факт проживання її однією сім`єю разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2/ встановити факт перебування її на утриманні чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що в березні 2011 року вона познайомилася та почала проживала разом із ОСОБА_3 в м. Чернігів, хоча в зареєстрованому шлюбі вони не перебували, проте мешкали однією сім`єю, як чоловік та жінка, разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купували майно для спільного користування, робили поточний ремонт, надавали один одному взаємну допомогу, тобто фактично виконували права та обов`язки подружжя; мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 допомагав їй піклуватися про їхнього сина й усі побутові та проблемні питання вирішувалися разом. До 22 листопада 2024 року вона офіційно не працювала, а потім отримувала майже мінімальну зарплату, утриманням сім`ї переймався ОСОБА_3 , перераховував кошти на її рахунок. Восени 2024 року вони вирішити одружитися й подали заяву до відділу РАЦС у м. Чернігові, проте ОСОБА_3 було направлено на військову службу, а 16 лютого 2025 року внаслідок військових дій він загинув. Позивачка має право на набуття статусу сім`ї загиблого військовослужбовця та відповідне соціальне забезпечення, в тому числі отримання пенсії по втраті годувальника, а також одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 , в зв`язку з чим і звернулась до суду з даним позовом.

Позивачка, як і її представник, у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала й просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснила, що ні вона, ні ОСОБА_3 раніше в зареєстрованому шлюбі не перебували, інших дітей, окрім спільного сина ОСОБА_4 , не мають.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі й не заперечувала проти їх задоволення. Пояснила, що її загиблий ІНФОРМАЦІЯ_2 на війні син ОСОБА_3 одружений не був, а з 2011 року проживав із ОСОБА_1 як одна сім`я, але шлюб не встигли зареєструвати; вони спільно придбавали побутові речі, допомагали одне одному вести домашнє господарство, піклувалися одне про одного, у них народився спільний син ОСОБА_4 , разом проводили дозвілля, приїздили до неї, із-за навчання та стану здоров`я ОСОБА_1 жили за рахунок коштів ОСОБА_3 , який працював охоронником. Вона не заперечувала, щоб посмертну нагороду за загиблого сина отримала ОСОБА_1 з онуком, з якими в неї склалися гарні сімейні стосунки.

Третя особа Міністерство оборони України було належним чином та своєчасно повідомлене про дату, час і місце розгляду справи в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінета (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але своїм правом на участь не скористалося, повноважного представника не направило, пояснень щодо позову чи інших заяв із процесуальних питань не надало.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідачки, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема перебування фізичної особи на утриманні (п.2). Водночас, згідно ч.2 ст.315 цього Кодексу в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 виснувала, що справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (окремого чи позовного провадження) незалежно від мети звернення до суду; при цьому між позивачем і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останнє не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Згідно з п.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до п.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

За змістом положень ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2). Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4).

У абз.5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» зазначено, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Наведений висновок також викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі №644/6274/16-ц.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані в АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За інформацією КНП «Пологовий будинок» Чернігівської міської ради від 16.05.2025р. під час звернень ОСОБА_1 у період вагітності та пологів у медичній документації як контактна особа вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

У своїх деклараціях про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, ОСОБА_3 довіреною особою для повідомлення у разі настання екстреного випадку вказав ОСОБА_1 .

Згідно акту №6 від 02.05.2025р., складеного головою ОСББ «Стрілецька 92», у квартирі АДРЕСА_3 із травня 2018 року фактично проживали без реєстрації ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

За довідкою Чернігівського дошкільного навчального закладу №62 «Алеся» від 27.02.2025р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є вихованцем групи №8 і активну участь у вихованні дитини брали мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 , разом відвідували батьківські збори, приводили та забирали сина з дошкільного закладу, цікавилися справами дитини.

Відповідно до медичних документів ОСОБА_1 упродовж 2012-2017 років мала проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим неодноразово зверталася за медичною допомогою до різних закладів охорони здоров`я.

Згідно платіжних документів упродовж 2017-2024 років на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було придбано різне майно, зокрема й вартісне, як-от: ноутбук, смартфон, пральна машина, морозильна камера, інша побутова техніка.

За документами, виданими Міністерством оборони України, ОСОБА_3 01.11.2024р. був призваний на військову службу до лав ЗСУ й особистого розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором не складав.

Відповідно до довідки відділу ДРАЦС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.12.2024р. державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була призначена на 17 грудня 2024 року.

Зміст особистої переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в соціальній мережі вказує на те, що вказані особи піклувалися одне про одного та їх спільного сина ОСОБА_4 , цікавилися життям та долею кожного, між ними склалися теплі сімейні відносини, намагалися зареєструвати шлюб, але ОСОБА_3 не відпускали з військової служби.

Аналогічні фактичні подружні стосунки між ОСОБА_1 й ОСОБА_3 вбачаються й із наявних у справі фото-, відеоматеріалів.

Із записів у медичних документах ОСОБА_1 , трудової книжки ОСОБА_3 , довідок Управління державного архітектурно-будівельного контролю, виписки про рух коштів по банківській картці ОСОБА_1 , грошового атестата та довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 також слідує, що ОСОБА_1 спочатку була студенткою, потім не працювала за станом здоров`я, а працевлаштувалась на тимчасове вакантне місце роботи в листопаді 2024 року, після того, як ОСОБА_3 було призвано за мобілізацією до ЗСУ; ОСОБА_3 з 2009 року працював охоронником у різних приватних структурах. Тобто, фактично постійним і основним джерелом засобів доходів цієї родини були заробітна плата та грошове забезпечення ОСОБА_3 .

Згідно документів Міністерства оборони України, лікарського свідоцтва про смерть від 11.03.2025р., свідоцтва про смерть ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в бою за Україну поблизу населенного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області.

Прикметно, що в п.4.1 Акту службового розслідування від 20.03.2025р. в/ч НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_3 одружений і його дружиною є ОСОБА_1 .

Орден «За мужність» ІІІ ступеня на ім`я ОСОБА_3 (посмертно) було вручено його сину ОСОБА_4 в присутності матері ОСОБА_1 , що не заперечувалось у судовому засіданні й відповідачкою, яка також відмовилась від прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи Другої Ніжинської державної нотаріальної контори №110/2025.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суду пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились на їх весіллі й з 2011 року стали разом проживати, але шлюб не реєстрували; кожен з них у шлюбі не перебував. ОСОБА_1 спочатку навчалася, а потім із-за хоробливого стану здоров`я не працювала, у зв`язку з чим матеріальним забезпеченням родини займався ОСОБА_3 , який працював охоронником. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживали як одна сім`я, піклувалися один про одного, спільно планували сімейний бюджет, купували техніку та покращували житлово-побутові умови, разом проводили дозвілля, незважаючи на ризики для здоров`я ОСОБА_1 вона в 2020 році народила ОСОБА_3 сина ОСОБА_4 . У 2024 році після мобілізації ОСОБА_3 до лав ЗСУ вони подавали до органу ДРАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, але ОСОБА_3 не відпустили з військової частини, а потім він загинув.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 суду пояснили з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знайомі з 2018-2019 років, оскільки проживають по сусідству й товаришують. До загибелі ОСОБА_3 на війні не були обізнані, що шлюб між ними офіційно не зареєстровано. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , а в подальшому і зі своїм сином ОСОБА_4 , мешкали як одна сім`я, завжди були разом, спільно проводили вільний час, піклувалися одне про одного та про поліпшення своїх житлово-побутових умов, купували різну техніку, мали намір придбати власне житло, матеріальним забезпеченням родини займався переважно ОСОБА_3 , який працював охоронником.

Отже, аналізуючи досліджені в справі докази в їх сукупності, суд висновлює доведеним той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, проживали однією сім`єю, адже обставини справи переконливо свідчать, що з огляду на положення ст.3 СК України їх взаємовідносини слід вважати саме сімейними (спільність проживання, наявність малолітньої дитини, пов`язаність спільним побутом, ведення спільного господарства, існування взаємних прав та обов`язків, зокрема і щодо дитини).

Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , як член сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , перебувала на його утриманні, оскільки тривалий час одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими й підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.3 СК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07 січня 2026 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_5 .

Третя особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ-00034022, юридична адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд.6.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець