Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №509/299/19 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/1107/25

Справа № 509/299/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року с-ще Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід дізнавачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою, в якій просить задольнити її клопотання про відвід дізнавачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №12017160150003076, та призначити інших дізнавачів для здійснення досудового засідання.

ОСОБА_3 мотивує відвід дізнавачів, посилаючись на ст. ст. 77, 78 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини, практику ЄСПЛ, а саме рішення у справах «Пьерсак проти Бельгії», «Григор`єв проти України», та зазначає про: «наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості дізнавачів, системну участь у забезпеченні юридичної недоторканності злочинної групи, блокуванні кримінальних проваджень, оскільки дізнавачі систематично відмовляють у реєстрації або безпідставно закривають кримінальні провадження проти членів організованої злочинної групи Чебанів, не зважаючи на наявність очевидних ознак складів злочинів, здійснюють легалізацію підроблених документів, координацію дій з корумпованими суддями, регулярно порушують процесуальні права потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження.»

Крім того, ОСОБА_3 у заяві про відвід зазначає, що упередженість дізнавачів підтверджують наступні факти: не зважаючи на наявність експертних висновків про підробку підписів та печаток, дізнавачі відмовили у відкритті кримінального провадження, ігнорували додаткові матеріали, не провели слідчих дій для перевірки обставин підробки, прийняли рішення про відмову у реєстрації без належної перевірки, систематично відмовляють у реєстрації заяв про злочини, пов`язані з експлуатацією порому, активно сприяють затягуванню розгляду кримінальних справ проти Чебанів, порушують принципи кримінального судочинства. Зазначає, що участь дізнавачів у кримінальному провадженні створює ризики для об`єктивного розслідування.

В судове засіданні заявниця, дізнавачі, та прокурор не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.

Слідчий суддя, розглянувши в судовому засіданні заяву про відвід, зазначає, що обставини, які виключають участь прокурора, слідчого, дізнавача в кримінальному провадженні викладені у ст.77 КПК України, а саме: прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Так, дослідивши заяву, надану ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що заява про відвід дізнавачів задоволенню не підлягає, у зв`язку з тим, що заявником не надано переконливих доводів та доказів, які вказують на наявність обставин, які є підставою для відводу дізнавачів, або викликають сумнів у їх неупередженості, передбачених саме ст.77 КПК України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно ст. 77 КПК України Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи зміст поданої заяви, слід зазначити, що фактично її обґрунтування не містить посилання на підстави зазначені у п.1, п.2 ч.1 ст. 77 КПК України, та фактично обґрунтування відводів дізнавачам зводиться до незгоди заявниці із прийнятими дізнавачами процесуальними рішеннями.

Відповідно до положень ст.40-1 КПК України?дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього?Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Отже, як убачається із зазначених норм кримінального процесуального закону, досягнення мети кримінального провадження під час досудового розслідування забезпечує, зокрема, дізнавач , який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. При цьому він несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, і є вільним у використанні своїх прав.

Разом з тим, оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача під час досудового розслідування здійснюється в порядку, передбаченому?главою 26 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя зазначає, що не може бути підставою для відводу незгода заявника із прийнятим дізнавачем процесуальним рішенням за відсутності інших даних, які б свідчили про наявність обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості дізнавача.

Інші аргументи заявниці зводяться до припущень та певних версій щодо мотивів прийняття дізнавачами рішень під час вказаного кримінального провадження, що однак не підкріплені доказами, а отже не можуть бути визнанні слідчим суддею такими, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавачів.

Відповідно до ч. 1?ст. 22 КПК України?кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником не наведено доказів існування обставин, передбачених ст.77 КПКУкраїни. Заява про відвід не містить обставин, які можуть вказувати на можливу необ`єктивність та упередженість дізнавачів, а ґрунтується лише на особистих переконаннях заявника, та не згодою ним з прийнятими рішеннями дізнавачами в рамках досудового розслідування, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.?77,80,81,372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід дізнавачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №12017160150003076, -?відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1