Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №215/7102/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7102/25

1-кп/215/473/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

у складі:головуючого- судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025041760000398 від 08.06.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, яка має середню-спеціальну освіту, перебуває в шлюбі, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України судимості не має,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2025 у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах дії воєнного стану, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" після повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та продовжено строк дії воєнного стану в Україні Законом «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а саме грошових коштів з банківського рахунку раніше знайомої ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_4 в період часу з 01.06.2025 по 05.06.2025 перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи належний потерпілій мобільний телефон «Xiaomi Redmi A2» моделі 23028RN4DG, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який вона взяла без дозволу власника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди власнику майна, та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, впевнившись, в тому, що її дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та свідків, без відома та дозволу потерпілої, за допомогою інтернет-банкінгу мобільного застосунку «Приват24», увійшла шляхом підбору пін-коду до облікового запису потерпілої ОСОБА_10 та здійснила операції щодо переказу грошових коштів з банківської картки АТ КБ «Приватбанк», № НОМЕР_3 , яка належить потерпілій ОСОБА_10 , шляхом переказу грошових коштів від 01.06.2025 на суму 1 000 гривень, 02.06.2025 на суму 5 000 гривень, 04.06.2025 на суму 1 500 гривень, 05.06.2025 на суму 5 000 гривень, всього 12500 гривень, на банківську картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , відкриту на ім`я співмешканця ОСОБА_4 - ОСОБА_11 .

Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_4 , покинула місце скоєння кримінального правопорушення, в подальшому обернувши грошові кошти на свою користь та розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на загальну суму 12500 гривень.

Ці умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах дії воєнного стану.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про захист інформації

в інформаційно-комунікаційних системах» від 2 жовтня 1992 року, інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Також, статті 1 Закону України «Про захист інформації

в інформаційно-комунікаційних системах», визначено, що несанкціоновані дії щодо інформації в системі - дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист інформації

в інформаційно-комунікаційних системах», порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації.

В період часу з 01.06.2025 у ОСОБА_4 , виник прямий злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.

ОСОБА_4 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи мобільний телефон мобільний телефон «Xiaomi Redmi A2» моделі 23028RN4DG, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 та який ОСОБА_4 взяла без дозволу власника, увійшла шляхом підбору пін-коду до облікового запису потерпілої ОСОБА_10 , тим самим отримала доступ до облікового запису ОСОБА_10 , у інтернет-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» за допомогою мобільного застосунку «Приват24», що дало можливість ознайомлюватися з інформацією, яка охороняється Законом та має обмежений доступ, та використала вказаний доступ для незаконного переведення грошових коштів, що належать потерпілій з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 .

Ці умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 361 КК України за ознаками - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Під час досудового розслідування, зі згоди потерпілого досягнуто угоди від 25.08.2025 р. в даному кримінальному провадженні між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , з участю захисника, про визнання винуватості за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України, за умовами якої:

1.Підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному вище кримінальному правопорушенні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження.

2. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 і ч.1 ст.361 КК України в порядку ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням від покарання з іспитовим строком.

Підозрюваній при укладанні угоди роз`яснені правила ст.ст.394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також вона розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала себе винуватою у вказаному кримінальному правопорушенні, підтвердила обставини таємного викрадення коштів потерпілої і втручання в роботу інформаційних систем Приватбанку, а також не заперечувала щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор та захисник в судовому засіданні підтвердили добровільне укладення угоди та не заперечували щодо її затвердження судом.

Судом роз`яснено ОСОБА_4 про те, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, має права, передбачені ст.474 ч.5 КПК України. Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим. Вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався поясненнями обвинуваченої, матеріалами кримінального провадження, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Укладена угода повністю відповідає вимогам ст.469 ч.2, 4 КПК України, та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачені ст.185 ч.4 КК відноситься до тяжких злочинів, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим. При цьому, суд враховує і те, що згідно до ч.3 ст.61 КК України таке покарання як обмеження волі не може бути застосовано в даному випадку.

Керуючись ст.ст.474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 25.08.2025 року, укладену в кримінальному провадженні №12025041760000398 між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання винуватості за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні і призначити їй покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк п`ять років, за ч.1 ст.361 КК України- у виді пробаційного нагляду на строк два роки, поклавши згідно ч.2 ст. 59-1 КК України такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.ст.70,72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України від призначеного покарання ОСОБА_12 звільнити з іспитовим строком на 1 рік, зобов`язавши її періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: - лазерний диск залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: