Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №215/5996/24 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5996/24

2/215/161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю секретаря - Зуб А.С.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання будинку особистою власністю,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову вказує, що вона разом з ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у 22.08.2020. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, за життя заповіту не склав. Після смерті ОСОБА_4 як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину позивачка, ОСОБА_2 , як дружина спадкодавця та ОСОБА_5 , як батько спадкодавця. Спадкова справа була заведена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Саяпіною І.Г., свідоцтво про право на спадщину не видавалось. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . За життя він заповіту не склав. На час відкриття спадщини ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги за законом є його другий син- ОСОБА_3 , який був зареєстрований та проживав зі спадкоємцем за тією ж адресою Оскільки ОСОБА_3 постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 , то він відповідно до закону прийняв спадщину, оскільки не відмовився від прийняття спадщини. За таких підстав, після смерті ОСОБА_5 до складу спадщини начебто входить частка нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На теперішній час, ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса Саяпіної І.Г., яка відкривала спадкову після ОСОБА_4 , з питання спадкового майна та розподілу спадщини. Нотаріус повідомила, що буд. АДРЕСА_1 , який за договором купівлі продажу придбала на своє ім`я є спільною сумісною власністю її та покійного чоловіка ОСОБА_4 . Але ОСОБА_2 не згодна з таким розподілом з наступних підстав. Вказаний будинок дійсно набутий у шлюбі з ОСОБА_4 , але за власні кошти позивачки, котрі вона отримала від продажу будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 за 116000 грн. Це були були її особисті кошти, які вона в пдальшому використала для придбання спірного майна. Враховуючи викладене, позивач змушена звернутися в суд за захистом своїх прав, просить визнати що нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок А-1, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., з господарчими спорудами: Б-літня кухня, В-підвал, Д-гараж, Е-вбарільня, І-водопровід, ІІ-замощення, №1-паркан, №2-паркан,№2-паркан, №3-ворота, є її особистою приватною власністю.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом сторін на 31.10.2024 року.

Ухвалою суду від 18.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 21.03.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 02.07.2025 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі на 25.12.2025 року.

25.12.2025 року суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 06.01.2026 року.

Позивач та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, представник позивача подав заяву про підтримання заявлених позовних вимог, просить провести судовий розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому Законом порядку, відзиву на позов не подав

Сукупністю належних і допустимих доказів судом встановлено такі фактичні обставини і правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2020 (а.с.6). В період шлюбу, а саме 16.06.2022 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будинку, що розташована у АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок А-1, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., з господарчими спорудами: Б-літня кухня, В-підвал, Д-гараж, Е-вбарільня, І-водопровід, ІІ-замощення, №1-паркан, №2-паркан,№2-паркан, №3-ворота (а.с. 11-25). Ціна будинку 89000 грн.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 07.06.2022 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , позивачка продала будинок за адресою АДРЕСА_3 за ціною 116000 грн. (а.с. 9-10).

Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були відкриті спадкові справи, а.с. 93-102.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер (а.с.7). З заявами про прийняття спадщини після нього звернулись позивачка і його батько ОСОБА_5 (а.с.92-102).

Оцінка суду.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, ст. 13 ЦПК України.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Також статтями 57, 60 Сімейного кодексу України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

З метою збереження балансу інтересів подружжя, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості СК України містить винятки із загального правила.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексуУкраїни особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2641цс15.

Як випливає з матеріалів справи, у даному випадку спірний будинок придбаний в період шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Водночас, джерелом коштів для його купівлі були особисті кошти позивача, які отримані від продажу будинку та земельної ділянки і яких були достатньо для купівлі спірного майна.

Будь-яких доказів на спростування цих обставин до суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту майнових прав позивача позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок А-1, загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 32,2 кв.м., з господарчими спорудами: Б-літня кухня, В-підвал, Д-гараж, Е-вбарільня, І-водопровід, ІІ-замощення, №1-паркан, №2-паркан,№2-паркан, №3-ворот.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06.01.2025.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інн. НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інн. - дані відсутні, місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

СУДДЯ: