Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №187/1964/25 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1964/25

2/0187/764/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 17 листопада 2007 року Виконкомом Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 08. Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь судові витрати у розмірі судового збору - 1211,20 грн., витрати на правничу допомогу - 2000,00 грн., а взагалі - 3211,20 грн. та залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».

Від спільного життя мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У своїй заяві позивачка посилається на те, що сімейне життя між подружжям складалось неоднозначно. Між подружжям часто виникали непорозуміння, сварки, конфлікти через невирішені сімейні питання. Сторони на початку жовтня 2025 року припинили подружні стосунки, які позивачка не має наміру відновлювати. Вважає, що підстав для надання строку для примирення немає, а тому позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.

Ухвалою судді від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

На зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 24.11.2025 та судову повістку.

Відповідач в судові засідання не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив та будь-які інші клопотання на адресу суду не надано.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

17 листопада 2007 року Виконкомом Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 08.

Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

В позовній заяві позивачка вказує, що сімейне життя між подружжям складалось неоднозначно. Між подружжям часто виникали непорозуміння, сварки, конфлікти через невирішені сімейні питання. Сторони на початку жовтня 2025 року припинили подружні стосунки.

Виходячи з положень ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Приймаючи до уваги, що фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, на день розгляду справи примирення між ними не відбулося, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, тим самим задовольнити позов повністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Позивачка ОСОБА_1 виявила бажання повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Таким чином, враховуючи сплату позивачем судового збору та оскільки позов задоволено повністю, ці витрати підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: угоду № 109 про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань, додаток до угоди № 109, акт приймання-виконання робіт від 14.10.2025 на суму 2000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 105, 109, 110, 112 СК України та статтями 12, 13, 81, 89, 206, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17 листопада 2007 року Виконкомом Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 08 - розірвати.

ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), а всього в розмірі 3211,20 грн. (три тисячі двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати припиненим у день набрання чинності цим рішенням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя: В. О. Говоруха