Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №183/12812/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12812/25

№ 3/183/5279/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю: секретаря судового засідання Ткач К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Францена Ю.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 , стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ноозерянка Олевського району Житомирської області, громадянина України, військовослужбовця, командира відділення технічного обслуговування автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в :

29 листопада 2025 року приблизно о 21 годині 30 хвилин молодший сержант військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , під час виконання обов`язків військової служби вживав алкогольні напої та перебував у нетверезому стані, де на території кафе Пивні вуса, яке розташоване по АДРЕСА_2 , в результаті конфлікту з відпочиваючою особою, отримав проникаючі ножові поранення грудної клітини та селезінки. Після чого був доставлений до хірургічного відділення КП «ЦРЛІЛ Самарівського району», де за допомогою приладу «Alcotest Drager 5510» його було протестовано та встановлено, що вміст алкоголю в крові становить 2,21 % проміле, правопорушення вчинено в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненні правопорушення визнає, оскільки події, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, мали місце. Пояснив, що інколи після служби, ввечері їх відпускають додому. Так, того дня, а саме 29.11.2025 десь приблизно о 17-18 годині він приїхав додому, повечеряв, привів себе до ладу і йому зателефонував товариш ОСОБА_3 , який приїхав на 2 дні з зони бойових дій, та запропонував зустрітися. Тому приблизно о 20.00 вони зустрітися в обумовленому місці в кафе «Пивні вуса» в с-щі Меліоративне. Коли відпочивали до них приєднався ще один чоловік, з яким відносини в нього зовсім не дружні. Після розпивання алкогольних напоїв вони всі разом вийшли на вулицю поговорити, де той чоловік і наніс йому ножові поранення, після чого його доставили в лікарню. Зазначив, що обов`язки військової служби він в той момент не виконував, огляд дійсно проводився в лікарні перед хірургічним оперативним втручанням.

В судовому засіданні захисник Францен Ю.І. просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що ОСОБА_1 в момент події, про яку йдеться в протоколі, обов`язки військової служби не виконував. Крім цього, було порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що тягне за собою визнання такого огляду недійсним.

Надаючи оцінку позиції захисту, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення згідно з протоколом про адміністративне правопорушення фактично не визнав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується такими дослідженими та оціненими судом у відповідності до ст. 252 КУпАП доказами:

- поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні, якими останній фактично підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

- протоколом про адміністративне правопорушення № 20 від 06.12.2025, яким зафіксовано факт правопорушення;

- рапортом т.в.о. командира роти матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 01.12.2025 за фактом події;

- довідкою КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» № 591, відповідно до якої 29.11.2025 о 23.35 ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, результат 2,21 % проміле;

- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2025 № 22 про призначення молодшого сержанта ОСОБА_1 на посаду командира відділення технічного обслуговування автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;

- довідкою КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» про порання ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 про обставини отримання ним ножового поранення;

- письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що 29.11.2025 о 21.30 на території с-ща Меліоративне Самарівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 отримав проникаючі ножові поранення, після чого був доставлений до лікарні, де йому було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду 2,21 % проміле.

Позицію сторони захисту про те, що під час події, яка мала місце 29 листопада 2025 року приблизно о 21 годині 30 хвилин на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби, тому правомірно вживав алкогольні напої у вільний від несення служби час, суд розцінює критично, оскільки така позиція ґрунтуються виключно на поясненнях самого ОСОБА_1 та його захисника Францена Ю.І. Вказані доводи свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду не знайшли, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, натомість повністю спростовані матеріалами справи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому суд вважає, що останній вважається таким, що проходить військову службу на посаді командира відділення технічного обслуговування автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та виконував обов`язки військової служби.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Тобто, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема у разі, якщо вони перебувають поза межами території військової частини.

Слід зазначити, що об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, а також належне несення військової служби.

Тому, перебування ОСОБА_1 в якості відпочиваючого поза військовою частиною, як зазначає захисник, не впливає на склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки вказане не звільняє його від виконання обов`язку військової служби.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ по всій території України введено воєнний стан, який діяв і на момент вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Військовослужбовці повинні неухильно дотримуватися Конституції, Законів України та Дисциплінарного статуту ЗСУ, сумлінно та чесно виконувати обов`язки військової служби. Натомість молодший сержант ОСОБА_1 29.11.2025 будучи військовослужбовцем, перебуваючи на військовій службі, виконуючи свої обов`язки військовослужбовця вживав спиртні напої та відповідно перебував у стані алкогольного сп`яніння, та як наслідок отримав ножові поранення під час конфлікту.

Стороною захисту не надано суду підтверджуючих документів про те, що 29.11.2025 молодший сержант ОСОБА_1 був увільнений від військової служби або знаходився у відпустці.

Крім цього, захисником до свого клопотання про закриття справи, було долучено довідку ВЛК № 2025-1215-0953-4831-7 від 15.12.2025, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 у зв`язку з подією, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, 29.11.2025 отримав травму пов`язану з проходженням саме військової служби.

Отже, така позиція сторони захисту, на переконання суду, спрямована на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення матеріалами справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 172-20, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.І. Гузоватий