Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №203/9504/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9504/25

Провадження № 1-кп/0203/1266/2026

В И Р О К

іменем України

07 січня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 , (в режимі відео конференції)

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110002657 від 18.11.2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

-07.03.2024 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.

ОСОБА_5 , будучи обізнаним про дію вказаного закону, в період дії воєнного стану у невстановлений час, але не пізніше 23:53 год. 17.11.2025, прибув до приміщення кафе швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП « ОСОБА_6 ») за адресою: АДРЕСА_2 , де зайшов, тим самим незаконно проник, через незачинені на запираючий пристрій вхідні двері (які було вибито вибуховою хвилею внаслідок ворожої агресії рф 17.11.2025 року) у середину приміщення вище вказаного кафе, де побачив на поверхні стіни наступні предмети, а саме: телевізор марки «LG» моделі «42LN575V-ZE», серійний номер 312RAQR8D788, діагоналлю 42 дюйми, чорного кольору та смарт ТВ приставка марки «Nexon» моделі «Nexon X7 2/16 GB» чорного кольору, які належать ОСОБА_7 , визначивши вказане майно об`єктом свого злочинного посягання, та в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

З метою реалізації свого раптового злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 не пізніше 23:53 год. 17.11.2025, більш точний час встановити не надалось можливим, перебуваючи усередині вище вказаного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи, взяв до рук, тим самим таємно заволодів вказаним належним потерпілій ОСОБА_7 майном, а саме: телевізором марки «LG» моделі «42LN575V-ZE», серійний номер 312RAQR8D788, діагоналлю 42 дюйми, чорного кольору вартістю 6 849 гривень 75 копійок та смарт ТВ приставкою марки «Nexon» моделі «Nexon X7 2/16 GB» чорного кольору вартістю 1171,12 гривень.

Після чого ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, таким чином спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 8020 гривень 87 копійок.

Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і в матеріалах кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що прокурор, захисник та потерпіла, яка надала суду заяву, також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

ОСОБА_5 вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, при цьому останню обставину на підставі ст.66 КК України суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючі дані обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відшкодування шкоди шляхом повернення майна потерпілій, обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 07.03.2024 року був засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, а тому необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків та до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім, виконає мету призначеного покарання, буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 16.01.2026 року.

Суд, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16.10.2014) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, з метою попередження ризику переховування обвинуваченого, вважає, що запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07.03.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з дня фактичного затримання, тобто з 18.11.2025 року, до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-25/48484-Д від 15.12.2025, що складають 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок.

Речові докази:

-телевізор марки «LG» моделі «42LN575V-ZE», серійний номер 312RAQR8D788, діагоналлю 42 дюйми, чорного кольору та смарт ТВ приставка марки «Nexon» моделі «Nexon X7 2/16 GB» чорного кольору, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 , - залишити за належністю;

-диск з відеозаписом за 17.11.2025 з камер відеоспостереження за адресою: м.Дніпро, пл.Вокзальна, 1, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

-паперовий конверт зі слідами папілярних ліній на 3 липких стрічках, який зберігається в камері схову ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення негайно вручається засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1