Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №454/3516/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/3516/24 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я.

Провадження № 33/811/2043/25 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Семенюка Романа Андрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 17 вересня 2025 року,

встановив:

постановою Сокальського районного суду Львівської області від 17 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60коп. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 19.09.2024 року близько 18.46год. по вул. Львівська в смт.Жвирка Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Transporter» р.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова) та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

На зазначену постанову адвокат Семенюк Р.А. подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 17 вересня 2025 року, скасувати таку постанову щодо ОСОБА_1 та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Якщо суд погодиться із наявністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, просить провадження закрити зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що про жодне с удове засідання ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, оскільки не отримував судових повісток. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 09 грудня 2025 року, відтак вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений із поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.

Оскаржувану постанову прийнято 17 вересня 2025 року у відсутність ОСОБА_1 .

Разом з тим, апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта про неналежне повідомлення про час і місце розгляду справи. Так, матеріали справи містять судові повісти, надіслані судом на поштову адресу ОСОБА_1 , яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, снрії ЕПР1 № 132678 (а.с.13), крім того адвокат Романів С.І. в інтересах ОСОБА_1 та сам ОСОБА_1 достеменно були обізнані про судове засідання, яке призначене на 18 грудня 2024 року, оскільки подавали заяви про відкладення (а.с. 14, 15). Згодом ще тричі адвокат Романів С.І. клопотав перед судом про відкладення розгляду справи (а.с.17,18,20).

Отже, останнім днем апеляційного оскарження постанови є 28 вересня 2025 року, з урахуванням, що 26 та 27 вересня 2025 року - вихідні дні. Апеляційну скаргу подано 19 грудня 2025 року, тобто із пропуском більш як трьох місяців від крайнього дня для оскарження постанови місцевого суду, який передбачений у ч.2 ст. 294 КУпАП.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, на які посилається адвокат не є поважними, а тому приходить до висновку, що адвокату Семенюку Р.А. слід відмовити в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Семенюка Романа Андрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 17 вересня 2025 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ