Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №470/1112/25 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/34/26

Справа № 470/1112/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю в режимі відеоконференції прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62023150010000348, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2023 року, підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, освіта вища, не одруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого, військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією, на момент вчинення кримінального правопорушення стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2025 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 01 жовтня 2022 року, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 серпня 2022 року №1436-РС, з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1,3 ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органи військового управління та правоохоронні органи як про військовослужбовця, що самовільно залишив місце служби, до 10 жовтня 2022 року. 20 вересня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто за ч.5 ст.407 КК України. Оскільки ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України та за повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 13 листопада 2025 року може продовжити військову службу у вказаній частині, прокурор просила звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурори підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити, однак підозрюваний в підготовчому засіданні заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України із зазначених підстав, оскільки не вважає себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та вчасно повернувся на військову службу. Крім того, від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 на адресу суду надійшло клопотання про залишення клопотання прокурора без розгляду, оскільки підозрюваний проти звільнення від кримінальної відповідальності заперечує та в його діях не вбачається складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши матеріали долучені до клопотання, суд дійшов наступного.

07 вересня 2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану", за яким статтю 401 КК України було доповнено частиною п`ятою, за якою особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

При цьому, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч.2 ст.44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з ч.3 ст.285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Частина 2 ст.286 КПК України визначає, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

За вимогами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Однак частина 4 вказаної статті передбачає, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Крім того відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Однак ч.8 вказаної статті передбачає, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

В ході підготовчого провадження судом встановлено, що ОСОБА_4 заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності за клопотанням прокурора, оскільки не вважає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тому суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та повертає його прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Керуючись статтями 7, 182, 203, 284-286, 288, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.407 КК України у кримінальному провадженні №62023150010000348, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2023 року, відмовити та повернути вказане клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1