Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №439/2365/25 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/2365/25

Провадження № 3/439/8/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року місто Броди

Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не відоме,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №503653 від 05.11.2025 року, складеного о 00 годині 34 хвилини, ОСОБА_1 04.11.2025 року о 21:48 год в м. Броди по вул. Гончарська, керував транспортним засобом марки: ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в КНП «Бродівська ЦМЛ», чим порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судове засідання з`явився захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Онищук Т.Н., який в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У поданому до суду клопотанні захисник стверджує, що у справі відсутні докази, які б підтверджували факти викладені у протоколі.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Тобто в даному випадку обов`язок щодо збирання доказів покладається на працівників поліції. Докази, які працівники поліції вважали за необхідне долучити до матеріалів справи, направленні в суд разом із протоколом про адміністративне правопорушення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. TheUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На підтвердження вини ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 503653 від 05.11.2025 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2025, відеозапис фіксації подій від 04.11.2025-05.11.2025 року.

Відповідно до ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, який доданий до матеріалів справи, не підтверджено факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , 04.11.2025 року о 21:48 год. по вул. Гончарській в м. Броди.

Так, на відеозаписі 0000000_00000020251104223403_0017 зафіксовано рух автомобіля марки ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , та зупинку працівниками поліції вказаного транспортного засобу о 22:34 год. у м.Броди по вул. Пекарській, 5. Під час зупинки вказаного транспортного засобу, таким керував ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні вказаного автомобіля. Під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_2 , останній пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_1 та попросив завезти його додому, оскільки він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та не може керувати автомобілем.

Крім цього, з відеозапису з бодикамери поліцейського, щодо фіксування процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводився в КНП «Бродівська ЦМЛ», ОСОБА_1 неодноразово вказував, що він перебував на пасажирському сидінні та не був водієм, а функції водія виконував ОСОБА_2 , який був тверезим.

Отже, функції водія автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , під час зупинки його працівниками поліції виконував ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Також, з досліджених в судовому засіданні письмових пояснень ОСОБА_2 , від 04.11.2025, доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, останній підтвердив, що на момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу ВАЗ 2109, який належить ОСОБА_1 , функції водія виконував він, а не ОСОБА_1 .

З досліджених в судовому засіданні письмових пояснень ОСОБА_3 встановлено, що 04.11.2025 приблизно о 21:48 год, він побачив через вікно як автомобіль марки ВАЗ 2108 або 2109 чорного кольору здійснював рух заднім ходом та здійснив зіткнення з його автомобілем марки Нісн Ноте н.з. НОМЕР_2 , який запаркований біля будинку № 13, після чого даний автомобіль зник з місця події.

З даних письмових пояснень ОСОБА_3 не встановлено, що саме автомобіль марки ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 причетний до зіткнення з автомобілем марки Нісн Ноте н.з. НОМЕР_2 , яке мало місце об 04.11.2025 о 21:48 год по вул. Гончарській у м. Броди.

Будь яких доказів, на підтвердження факту керування автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 04.11.2025 о 21:48 год по вул. Гончарській у м. Броди, ОСОБА_1 суду не надано.

З урахуванням встановлених обставин справи та перевірених наданими доказами, суд дійшов висновку про те, що факт керування транспортним засобом ВАЗ 2109, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 ОСОБА_1 не встановлено.

Так, Європейський суд з прав людини дотримується у своїх рішеннях позиціїтого, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином суд доходить до висновку, що за результатами дослідження усіх поданих Національною поліцією доказів у сукупності та взаємозв`язку, в діях ОСОБА_1 не встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушенн я.

Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.Л. Войтюк