Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №127/36089/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/36089/25

Провадження №1-кп/127/1194/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020020000759 від 25.09.2025, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливим мотивом та метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс, який зберігав при собі з метою подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , за допомогою власного мобільного телефону викликав до місця свого проживання водія таксі та на його автомобілі 25.09.2025 близько 12 год 41 хв приїхав до території державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 26, м. Вінниця, де вийшов з автомобіля таксі та розпочав рух вздовж паркану державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» та близько 12 год 42 хв ОСОБА_4 шляхом кидку через паркан здійснив перекид на територію державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» пакунку з наркотичним засобом - канабісом, обмотаним прозорою клейкою стрічкою типу «скотч». Однак фактично відразу ОСОБА_4 був затриманий працівниками оперативного відділу державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», які здійснювали патрулювання прилеглої території.

При огляді та відкритті вищевказаного пакунку, який перекинув ОСОБА_4 на територію державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», виявлено та вилучено герметично запакований полімерний пакет, в якому знаходився ще один полімерний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.

Відповідно до висновку експерта від 26.09.2025, надані на дослідження фрагменти верхівкових частин рослин, є канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (у перерахунку на висушену речовину) становить 38,89 г.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, не пізніше 25.09.2025, незаконно придбав бойові припаси у вигляді двадцяти чотирьох патронів, які зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_6 до правоохоронних органів, отримані боєприпаси не здав та про їх придбання нікого не повідомив.

Надалі розуміючи, що вищевказані патрони є предметами, обіг яких обмежено, діючи умисно, всупереч вимог п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 та Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 почав протиправно зберігати бойові припаси за місцем свого постійного проживання.

Водночас, 25.09.2025 у період часу з 20 год 01 хв до 20 год 51 хв працівниками відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, у присутності понятих та ОСОБА_4 , проведено обшук будинку за місцем його проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обшуку, в одній з кімнат житлового будинку, а саме в шафі, виявлено коробку з-під ліхтарика, де серед іншого знаходились двадцять чотири предмети, зовні схожі на бойові патрони, які вилучено та направлено на експертизу.

Відповідно до висновку експерта від 26.09.2025 серед наданих на експертизу предметів:

- двадцять три патрони являються бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, зразку 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова («АКМ-74, РПК-74»), дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність;

- один патрон являється бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочним патроном калібру 7,62х53 мм, призначеним для стрільби з гвинтівок та карабінів конструкції Мосіна, ручних кулеметів Дегтярьова, снайперських гвинтівок Драгунова (СВД) та іншої зброї під даний патрон, даний патрон придатний для стрільби та має достатню вражаючу здатність.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, з приводу епізоду збуту наркотичних засобів повідомив, що під час прогулянки у лісі знайшов наркотичних засіб канабіс, який забрав собі. Після чого, в ході спілкування зі знайомий, який знаходився в державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)», останній попросив його перекинути пакунок з наркотичним засобом через паркан на територію установи, нащо він погодився та вони домовились про час та місце куди буде перекинуто пакунок. Наступного дня, після розмови, він викликав таксі та поїхав до території ДУ «Вінницька виправна колонія (№ 86)» та вийшовши з автомобіля підійшов до узгодженого раніше місця та перекинув пакунок, однак майже одразу був затриманий. Також, зазначив, що за виконання вказаних дій знайомий мав перерахувати йому на карту триста гривень. Що стосується епізоду зберігання патронів повідомив, що біля озера знайшов пляшку від води, всередині якої знаходились патрони. Розуміючи, що патрони бойові, підняв їх, приніс додому та заховав у шафу, однак вони були вилучені працівниками поліції під час проведення обшуку. Зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує, просив вибачення за скоєні діяння.

Зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягу з кримінального провадження №12025020020000759 від 25.09.2025, №12025020020000760 від 25.09.2025 (т.1 а.с. 87, 99, 100, 131, 132), постанови про призначення групи слідчих від 25.09.2025 (т.1 а.с. 89, 101), постанови про визначення групи прокурорів від 25.09.2025 (т.1 а.с. 90, 91, 102, 103), висновку експерта за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/102-25/21004-НЗПРАП від 26.09.2025 (т.1 а.с. 93-97), висновку експерта за результатами проведення експертизи зброї №СЕ-19/102-25/21053-БЛ від 26.09.2025 (т.1 а.с. 105-112), постанови про визнання предмету речовим доказом від 26.09.2025 (т.1 а.с. 114, 115), ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про арешт майна від 30.09.2025, від 03.10.2025 (т.1 а.с. 118-122), ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 26.09.2025 (т.1 а.с. 123-126), постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 29.09.2025 (т.1 а.с. 127-130), протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 25.09.2025 (т.1 а.с. 133-137), суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати: за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі.

Згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, однак суд вважає зазначену обставину заявою зважаючи на наступне.

Так, відповідно до п. 11 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» №3 від 26.04.2002, незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Як вбачається з пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 у невстановленому місці та у невстановлений дату, час та спосіб придбав бойові припаси, які переніс та зберігав за місцем свого проживання та які були в подальшому виявлені та вилучені в ході проведення обшуку в одній із кімнат у шафі.

Носіння за змістом ст. 263 КК України - це перебування бойових припасів безпосередньо при особі або на ній, тому в даному випадку ключовим критерієм є фізичне перебування при особі бойових припасів, а не просто їх наявність у приміщенні.

Будь яких відомостей про те, що зазначені бойові припаси перебували безпосередньо при обвинуваченому, знаходились на ньому, у його одязі, сумці чи іншому предметі особистого користування, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Зважаючи на викладенні обставини, в діях ОСОБА_4 відсутня об`єктивна сторона такої кваліфікуючої обставини, як «носіння», тому вона підлягає виключенню з пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення, суд враховує наступне.

Так, відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.

Крім того, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02 №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», відповідно до якої поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з наркотичним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей, важливе значення має правильне застосування кримінально - правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення таких злочинів.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Суд зважає на те, що обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України не судимий (т.1 а.с. 142, 143), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 154), за місцем проживання скарг на поведінку не надходило (т.1 а.с. 155).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних засобів (т.1 а.с. 138).

Виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушення, обставини справ, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, враховуючи особу обвинуваченого, ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, який вину визнав, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, скарг на його поведінку за місцем проживання не надходило, наявність обтяжуючої покарання обставини, а саме, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, суд приходить до висновку, що його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, на строк в межах санкцій визначеної ч. 1 ст. 263 КК України, а також, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на строк передбачений санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з конфіскацією всього належного йому майна.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання 25.09.2025 по день набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

З метою забезпечення виконання вироку суду запобіжний захід застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на шістдесят днів, з дня оголошення вироку.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз (т.1 а.с. 92, 104), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на речові докази.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 70, 72, 190, 263, 307 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді шести років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25.09.2025 по день набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на шістдесят днів, з 07.01.2026 до 07.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 6239,80 грн. у відшкодування вартості проведених криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/30503/25 від 30.09.2025, №127/30505/25 від 30.09.2025 та №127/30507/25 від 03.10.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні №12025020020000759, а саме:

- клейку стрічку типу «скотч», з якої було сформовано згорток, пустий полімерний пакет, полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження, двадцять шість предметів, зовні схожих на патрони, три предмети, зовні схожих на патрони, які передані на зберігання до камери речових доказів Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили - знищити;

- мобільний телефон марки «ОРРО» (ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 ), у корпусі бежевого кольору (з пошкодженнями корпусу та екрану) із вставленими 2-ма сім-картами операторів мобільного зв`язку, які передані на зберігання до камери речових доказів Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1