Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №138/3066/25 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3066/25

Провадження №:1-кп/138/104/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду в режимі відеоконференцзв`язку з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» та з використанням власних технічних засобів по кримінальному провадженню № 62025240040003787 від 26.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Покровського району Донецької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця (стрільця) в/ч НОМЕР_1 , не одруженого, освіта середня спеціальна, паспорт № НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України

ВСТАНОВИВ:

У порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Зокрема, 25.08.2025 в ранковий час, однак не пізніше 06 год. 30 хв. солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у базовому таборі збору військової частини НОМЕР_4 НГУ, який станом на 25.08.2025 знаходився неподалік АДРЕСА_2 , з метою ухилення від військової служби, маючи умисел на вчинення дезертирства, в умовах воєнного стану, самовільно залишив вказаний пункт дислокації військової частини НОМЕР_4 НГУ.

В подальшому ОСОБА_4 попрямував до державного кордону України в напрямку Республіка Молдова, де 26.08.2025 о 10 год. 30 хв. намагався перетнути державний кордон України поза межами пунктів пропуску, після чого був затриманий працівниками НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби та доставлений до органу досудового розслідування.

За час відсутності у базовому таборі збору військової частини НОМЕР_4 НГУ, обов`язки військової служби ОСОБА_4 не виконував, перебуваючи за межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби , а також про учинене ним дезертирство не повідомляв та проводив час на власний розсуд по момент його затримання органом досудового розслідування, тобто 26.08.2025

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у дезертирстві, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 25.08.2025 разом з побратимами вирішив покинути розташування в/ч НОМЕР_4 і ввечері пішки втрьох пішли в сторону кордону аби покинути територію України. Це відбувалось на території Могилів-Подільського району Вінницької області. Були затримані прикордонниками неподалік кордону за межами населеного пункту. Пішов в СЗЧ, оскільки керівництво не відпускало його на весілля. Розуміє, що вчинив злочин, у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.

Оскільки обвинувачений, його захисник та прокурор погодились з недоцільністю дослідження доказів стосовно обставин справи, які ніким не оспорюються, правильно розуміючи зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не було, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Перед цим учасникам судового провадження було роз`яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Сторони погодились з тим, що факт самовільного залишення місця служби з метою ухилитись від військової служби військовослужбовця ОСОБА_4 , вчинений в умовах воєнного стану, доведений і в судовому засіданні не ставили його під сумнів, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 408 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, є особливо тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, військовослужбовець, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують його покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе в умовах без ізоляції від суспільства. При цьому, слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, 25.08.2025, самовільно залишивши місце служби з метою ухилитися від військової служби. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Законом України № 2839 від 13.12.2022 до ст. 69, 75 КК України було внесено відповідні зміни, які почали діяти з 27.01.2023, та які виключають можливість застосування положень вказаних норм до осіб, які вчинили, крім іншого, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України, якщо воно вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. З огляду на вказане в даному кримінальному провадженні положення ст. 69 та ст. 75 КК України до застосування не підля-гають.

Також суд враховує позиції Верховного суду, викладені в постановах по справі № 750/2773/22 (провадження № 51-3061км22) від 22.12.2022 та справі № 726/78/23 (провадження № 51-1772км23) від 11.07.2023, з яких вбачається, що кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби свідчать про підвищену суспільну небезпечність, оскільки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, а тому застосування іншого покарання ніж позбавлення волі, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за вчинення таких дій.

Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, необхідно призначити ОСОБА_4 покарання за скоєний ним злочин у виді найнижчої межі, а саме у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, оскільки він вважається не судимим, розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до вступу вироку в законну силу слід залишити у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 4, 12, 50, 63, 65-67, ч. 4 ст. 408 КК України, ст. 349 ч. 3, 368-370, 374-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 408 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26.08.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення надіслати обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_1