Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №519/2115/25 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/2115/25

2/519/20/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2026 року м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі судді - Москаленко Інни Олександрівни, секретаря судових засідань Коршак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Учасники справи: не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, постановив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.02.10.2025 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира була подарована дітям ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідачі виїхали з неї та станом на сьогодні не проживають в житловому приміщенні понад шість років, про що 18.08.2025 року складено Акти про не проживання в житловому приміщенні АДРЕСА_1 та посвідчені представниками обслуговуючою організації ОСББ «Хіміків 14». Наразі їх реальне місце проживання – Крим, м. Симферопіль.

2.Відповідачі відзиву на позов не надали.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи

3.Належним чином повідомлені Відповідачі в судове засідання не з`явилися, з заявами та клопотаннями не зверталися.

4.Позивач подав заяву, де зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідачів, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності позивача та винесення заочного рішення.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

5.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 14.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

6.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 28.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

7.Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з`явилися, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

9. ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.04.2015; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.01.2011; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 22.04.2008.

10.Власниками квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/3 кожному, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11.Згідно договору дарування квартири від 08.07.2019, засвідченого приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М., ОСОБА_5 (Відповідач 1) подарувала у рівних частках квартиру за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (неповнолітнім дітям Позивача).

12.Згідно акту про непроживання від 18.08.2025, засвідченого Головою правління ОСББ «Хіміків 14» Криськовою В.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_2 з 08.07.2019.

13.Як зазначає позивач у своїх позовних вимогах, колишня власниця квартири та її донька: не є членами родини позивачів; понад шість років не проживають у квартирі АДРЕСА_1 ; фактично мешкають у м. Симферопіль; угоди про безоплатне користування квартири АДРЕСА_1 з відповідачами не укладалось; право власності відповідачки на квартиру припинено.

14.Позивач просить застосувати норми права щодо захисту права власності, та вважає, що існують усі правові підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що належить дітям позивачки.

V. Нормативне обґрунтування

15.Частиною першої статті 316 ЦК України встановлено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). При цьому згідно статті 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, в разі відчуження власником свого майна.

16.Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

17.Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

18.За змістом ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

19.Ст. 72 цього Кодексу передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

20.Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

21.Початок перебігу строку відсутності визначається з дня не проживання особи в займаному приміщенні.

22.Виходячи з аналізу даної норми для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннями необхідними є дві умови: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

23.У системному аналізі статей 383, 391 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України, слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України, а також ст. 71,72 ЖК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності жилого приміщення, будинку, квартири тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405,406 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.

24.24 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 369/6361/15-ц, провадження № 61-7233св19 досліджував питання щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

25.Відповідно до вказаної постанови ВС зазначив, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

26.При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності.

27.Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

28.Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК України строки.

29.У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19) Верховний Суд зазначив, що вичерпного переліку поважних причин відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.

30.У ч.2 ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зазначено, що зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

31.Положеннями ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» закріплено, що судове рішення, що набрало законної сили, є самостійною підставою для зняття з реєстрації.

VI. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

32.Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, судом встановлено відсутність відповідачів за місцем реєстрації більш шести років, що підтверджено матеріалами справи.

33.Таким чином, не зняття з реєстрації відповідачів порушує право власності неповнолітніх дітей позивача.

34.Враховуючи вищевикладене, а саме набуте у встановленому законом порядку право власності неповнолітніх дітей позивача на квартиру АДРЕСА_2 , ту обставину, що відповідачі дійсно не проживають в ньому понад встановлені чинним законодавством строки, більш шести років, виїхали та проживають у м. Симферопіль, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

VІI. Розподіл судових витрат.

35.У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

36.Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

37.У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

38.На підставі викладеного та керуючись ст. 71,72,150 ЖК України, ст. ст. 319, 391, 405,406 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

39.Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

40.Визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою за адресою АДРЕСА_2 .

41.Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

42.Роз`яснити, що рішення суду є самостійною підставою для знаття особи з реєстрації місця проживання.

43.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

44.Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

45.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

46.Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

47.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

48.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

49.Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

50.Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

51.Відповідач 1: ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомо.

52.Відповідач 2: ОСОБА_6 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області І.О. Москаленко