Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №445/2541/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/2541/25 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В. М.

Провадження № 33/811/1883/25 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді - Белени А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника - адвоката Качмара Я.В. постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Золочівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв перекидання, внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На постанову судді захисник - адвокат Качмар Я.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували на факт керування ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 транспортним засобом Lifan STI R200. Крім того зауважує, що матеріалами справи не підтверджується факт зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також відсутні докази перебування ОСОБА_1 біля вищевказаного транспортного засобу, а також фото/відео самого транспортного засобу та дані про його пошкодження.

Вважає, що показання свідка ОСОБА_2 не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_1 , позаяк останній вказував, що він бачив ОСОБА_1 о 16.17 год. 15.09.2025 біля магазину, який був нетверезому стані, забрав ключі від мотоцикла та повіз свого друга, тоді як відповідно до протоколу часом вчинення ДТП та відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння зазначено 19.05 год 15.09.2025, тобто через 3 години з моменту події біля магазину, а за цей час за кермом транспортного засобу міг бути будь-хто, а не лише ОСОБА_1 чи його друг.

Звертає увагу на пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що був пасажиром, упав з мотоцикла та отримав ушкодження.

Стверджує, що від огляду ОСОБА_1 , відмовився, оскільки мотоциклом не керував та не вважав себе водієм.

Зауважує, що на відео відсутній факт складання та вручення ОСОБА_1 направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а в акті огляду відсутні дата та час його складання.

Вказує також, що зі схемою ДТП ніхто не ознайомлений та не зазначено жодного свідка.

Вважає, що рапорт поліцейського не може бути належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Окрім цього апелянт зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення всупереч вимогам закону складені 24.09.2025, тоді як подія мала місце 15.09.2025.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Качмар Я.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, що стверджується довідкою про доставку SMS, у судове засідання не з`явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Пункт 12.1 ПДР передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Так, пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано, як працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , який перебуває у кареті швидкої допомоги, що вони прибули за викликом на місце ДТП, до якої він причетний та пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від чого останній відмовився..

Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.

З огляду на наведені обставини відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Також відносно ОСОБА_1 складено протокол від 24.09.2025 серія ЕПР1 №463483, відповідно до якого 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв перекидання, внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками

Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, а оскаржувана постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підтверджень керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав.

Так з наявних у матеріалах справи письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , 15.09.2025 близько 16.17 год. він приїхав в магазин на своєму мотоциклі Lifan STI НОМЕР_1 , без н/з. Підійшов ОСОБА_1 , який перебував у нетверезому стані, забрав у нього ключі від мотоцикла та повіз свого друга. Після цього він дізнався, що ОСОБА_1 вчинив ДТП.

Відповідно до фабули рапорту ЄО № 7208 від 15.09.2025 по ВнП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області (а.с. 32), 15.09.2025 о 22.14 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.09.2025 о 22.13 год. у приймальне відділення лікарні у м. Винники з м. Глиняни доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Травмований попередньо повідомив, що близько 20.00 год. він рухався мотоциклом. Пізніше, що його збив автомобіль на трасі м. Глиняни. ДЗ: відкрита непроникаюча ЧМ травма. Від госпіталізації відмовився.

З огляду на вищевикладене, фактичними обставинами справи стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, така доведена повністю, і тому твердження захисника Качмара Я.В. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу цих адміністративних правопорушень не ґрунтуються на доказах у справі.

Наявні у справі протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Доводи захисника про те, що розбіжність у часі вказаному у направлені на огляд та часі зафіксованому на відеозаписі, не можуть бути підставою для визнання такого направлення недопустимим доказом, оскільки не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від огляду, та не впливають на правильність висновків судді першої інстанції про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Качмара Ярослава Володимировича залишити без задоволення.

Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА