Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №766/5076/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5076/25

н/п 1-кп/766/161/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження №42023230000000112 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вільне Джанкойського району АР Крим, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією РФ та збройних сил РФ території м.Херсон та Херсонської області, знаходячись на тимчасово окупованій території м.Херсон Херсонської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної адміністрації РФ у м.Херсоні, та 01.07.2022, добровільно зайняв посаду - «молодшого інспектора 2 категорії чергової служби» (мовою оригіналу: «младший инспектор 2 категории дежурной службы») у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м.Херсон, - «Установа «Слідчий ізолятор» №1 Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу: «учреждение «Следственный изолятор» №1 Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области»).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані правові процедури у кримінальному провадженні. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 (in absentia), у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Обвинувачений у судові засідання не з`явився, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2025 року, відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21.03.2025, здійснювалось у спеціальному порядку.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Під час судового провадження повідомлення, виклики, а також процесуальні документи публікувалися в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачений мав усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Суд вважає, що дії обвинуваченого вказують, що він відмовився від свого права приймати участь у судовому розгляді.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні. Зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Таким чином, судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ його до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

ІІІ Позиції сторін

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Захисник вважала недоведеною винуватість ОСОБА_5 в пред`явленому обвинуваченні, а саме, що протиправні дії обвинуваченим вчинені добровільно. Просила суд ухвалити виправдувальний вирок.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, прокурором надано наступні докази, які досліджені судом:

-показання свідка ОСОБА_6 , з яких вбачається, що станом на 24.02.2022 він працював заступником начальника відділу з психологічної роботи Херсонського слідчого ізолятора. Представник окупаційної влади ОСОБА_7 з військовослужбовцями російської федерації зайшли на територію Херсонського СІЗО та повідомили, що установа переходить під контроль окупаційної влади. ОСОБА_7 пропонував працівникам ізолятора працювати на окупантів. З 11-12.05.2022 частина співробітників СІЗО пішла на співпрацю з окупаційною владою. В літку 2022 році він познайомився з обвинуваченим, який розповів, що працює в слідчому ізоляторі м.Херсона і йому все подобається в його роботі. В соціальній мережі Telegram бачив світлини на яких був обвинувачений в службовому приміщенні Херсонського слідчого ізолятора;

-показання свідка ОСОБА_8 відповідно до яких, під час окупації м.Херсон вона працювала у Херсонському слідчому ізоляторі. 11.05.2022 на територію установи зайшли представники російської федерації разом з ОСОБА_7 , який повідомив, що з 12.05.2022 ізолятор підпорядковується окупаційній владі. Обвинувачений прийшов працювати слідчий ізолятор в червні - липні 2022 року, більш точного часу не пам`ятає. Спочатку ОСОБА_5 виконував обов`язки молодшого інспектора, супроводжував на працю осіб, які були під вартою. В подальшому його хотіли призначити заступником соціального відділу. Під час їх спілкування, обвинувачений особисто повідомив їй, що під час окупації м.Херсон він добровільно прийшов працювати у слідчий ізолятор оскільки потрібна була робота;

-показання свідка ОСОБА_9 , згідно яких, в 2022 році вона працювала молодшим інспектором відділу охорони Херсонського СІЗО. 11-12.05.2022 ОСОБА_10 запропонував співробітникам Херсонського СІЗО або залишитись і працювати на окупаційну владу, або звільнитися. Вона знає обвинуваченого та його батька. Від колег дізнався, що обвинувачений працював в Херсонському слідчому ізоляторі під час окупації м.Херсон. Під час спілкування з батьком обвинуваченого, він повідомив, що його син перебуває в «базі колаборантів», після евакуації на лівий беріг Дніпра, працює в Кримському СІЗО;

-показання свідка ОСОБА_11 , згідно яких, станом на 24.02.2022 він знаходився в м.Херсоні. Влітку 2022 був затриманий військовими РФ та поміщений до Херсонського СІЗО. 03.08.2022 в слідчому ізоляторі вперше побачив обвинуваченого, який там працював «начальником отряда». Обвинувачений був у формі з розпізнавальними знаками російської федерації. 24.10.2022 його вивезли до м.Сімферополя АР Крим, а в кінці січня 2023 його перевезли до сел.Чонгар в Херсонській області. Обвинувачений приймав участь у прийомі арештантів в сел.Чонгар, під час чого застосував до нього електричний струм;

-показання свідка ОСОБА_12 , згідно яких, в 2022 році він працював молодшим інспектором відділу охорони Херсонського СІЗО. В травні місяці 2022, після захоплення установи російськими військовими, ОСОБА_7 зібрав особовий склад Херсонського слідчого ізолятора та повідомив, що хто бажає, може залишитися працювати далі на окупаційну владу, хто не хоче мають звільнитися. ОСОБА_5 працював в слідчому ізоляторі в 2007-2008 роках, потім був звільнений. Про його роботу в слідчому ізоляторі під час окупації м.Херсон йому нічого невідомо;

-протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2025, 18.02.2025, 27.02.2025, за участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , які за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_5 , як особу з якою особисто зустрічалися в 2022 році;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2025 за участю свідка ОСОБА_14 , яка за загальними рисами обличчя впізнала ОСОБА_5 , як працівника ДУ «Херсонський слідчий ізолятор»;

-протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2025, 03.02.2025, 24.01.2025, за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_5 , як особу, яка під час окупації м.Херсон збройними силами російської федерації працював у Херсонському СІЗО;

-протокол огляду від 10.12.2024, відповідно до якого, слідчим оглянуто публікацію розміщену в мережі Інтернет на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_2», з відповідним посиланням, яка містить фотозображення та текст, зі змісту якого вбачається, що на фото зображено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який після окупації м.Херсон росією пішов працювати на службу до окупантів, а саме в управління СІЗО №1. Крім того, на сайті міститься копія довідки так званого «УСИН по Херсонской області», про те, що на підставі наказу начальника вказаного незаконного органу ОСОБА_7 від 01.07.2022, ОСОБА_5 займає посаду молодшого інспектора 2 категорії чергової служби установи «Слідчій ізолятор №1». Публікації збережено да DVD-R диск;

-протокол огляду від 20.12.2024, згідно якого, слідчий оглянув вебсайт в мережі Інтернет, за відповідним посиланням, на якому міститься інформація про реєстрацію (мовою оригіналу): «Управления службы исполнения наказания по Херсонской области» в ЕГРЮЛ/ЕГРИП росії. Керівник - ОСОБА_7 , місце знаходження органу: Херсонська область, м.Херсон, вул.Дружби, 4, а також відомості про правозастосовні функції служби виконання покарань в системі органів виконавчої влади російської федерації;

-протокол огляду від 04.03.2025, зі змісту якого вбачається, що слідчий оглянув копії документів з матеріалів кримінального провадження №42022100000000247, наданих на запит слідчого, а саме «Журнал проведения профилактических бесед с сотрудниками Херсонского следственного изолятора №1», де під №11 наявні відомості про проведення 09.08.2022 бесіди з молодшим інспектором 2 категорії ОСОБА_5 , «Журнал регистрации исходящей корреспонденции Управления службы исполнения наказания по Херсонской области «Херсонский следственный изолятор №1»», в якому наявні запис по ОСОБА_5 , як уповноваженого працівника вказаного незаконного органу, «Постовая ведомость №14, 7-7м» від 29.08.2022, 26.08.2022, де містяться записи про перевірку ОСОБА_5 порядку несення служби. Крім того, слідчим оглянуто документи надані Державною установою «Херсонський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за №843/ВС/Нв від 16.11.2023, - «Постановления о наложении взыскания», винесені керівником «Херсонский следственный изолятор №1» ОСОБА_17 у період з 23.09.2022 по 17.10.2022, де в рядку «Постановление объявлено начальником отряда» вказані прізвище та ініціали обвинуваченого, а також стоїть власноручний підпис;

-протокол тимчасового доступу від 09.01.2025, згідно якого, слідчий, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 01.01.2025, отримав документи, які перебували у володінні Управлінні ДМС м.Києв та Київської області, а саме копію заяви-анкети ОСОБА_5 від 12.10.2020, копію заяви на отримання паспорта громадянина України;

-протокол огляду від 13.02.2025, згідно якого, слідчий оглянув отриманні в Управлінні ДМС м.Києв та Київської області копії заяви-анкети ОСОБА_5 від 12.10.2020 та заяви на отримання паспорта громадянина України. Під час огляду встановлено, що вказані документи містять відомості про отримання обвинуваченим паспорту громадянина України (МР 261476);

-протокол тимчасового доступу від 27.01.2025, згідно якого, слідчий, на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 10.02.2025, отримав документи, які перебували у володінні АТ КБ «ПриватБанк», щодо ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду від 27.02.2025, з якого вбачається, що слідчий оглянув отриманні в АТ КБ «ПриватБанк» наявні відомості щодо обвинуваченого, а саме анкету опитувальник, яка підписана ОСОБА_5 , його фотозображення, копію паспорта громадянина України. Під час огляду встановлено, що вказані документи містять відомості про отримання обвинуваченим паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 22.10.2020, дані про відкриття карткових рахунків;

-висновок портретної експертизи №СЕ-19/106-25/3004-ФП, згідно якого, у фотопублікаціях розміщених на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_2», що містяться на оптичному диску, який є додатком до протоколу огляду від 10.12.2024, та витязі з бази даних Державної міграційної служби (заява анкета №5238265) відносно ОСОБА_5 , зображена одна і таж сама особа;

-протокол огляду від 01.03.2025, зі змісту якого вбачається, що слідчий оглянув копії документів з матеріалів кримінального провадження №42022100000000247, наданих на запит слідчого, серед яких процесуальні документи органу досудового розслідування, суду, «Приказ военного коменданта Херсонской области от 07.05.2022 №18 «О создании управления и назначения начальника службы исполнения наказания по Херсонской области»», «Приказ Управления службы исполнения наказания по Херсонской области №1 от 07.05.2022 «Об оперативному подчинении подведомственного учреждения»», «Положение об управления службы исполнения наказания по Херсонской области №50 от 17.05.2022», «Положение об учреждении «Следственный изолятор №1» управления исполнения наказания по Херсонской области» №3 от 17.05.2022»», журнал №3 реєстрації наказів по особовому складу;

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Аналізуючи вказані надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що вони, крім показань свідка ОСОБА_12 та протоколів впізнання за фотознімками за участі даного свідка та свідка ОСОБА_14 , є належні та допустимі, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та отримані в порядку встановленому КПК України.

З показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що йому нічого невідомо про роботу ОСОБА_5 в Херсонському слідчому ізоляторі під час тимчасової окупації м.Херсон, а отже, такі показання не містять інформації щодо предмета доказування.

З огляду на зміст показань даного свідка, суд не може визнати достовірним доказом протокол впізнання за фотознімками за його участі, зі змісту якого вбачається, що свідок впізнав обвинуваченого, який під час окупації м.Херсон збройними силами російської федерації працював у Херсонському СІЗО.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 , вбачається, що вона впізнала обвинуваченого, як особу яка була співробітником Херсонського слідчого ізолятора. Іншої інформація, яка може мати значення для кримінального провадження у протоколі не зазначено. Вказаний свідок в судовому засіданні не допитаний, у зв`язку з чим, з огляду, що ОСОБА_5 раніше працював у Херсонському СІЗО, суд позбавлений можливості з`ясувати про який період роботи обвинуваченого в установі обізнана свідок.

Суд визнає допустимими доказом показання свідка ОСОБА_9 , щодо її обізнаності про факт зайняття обвинуваченим посади уствореному окупаційною владою СІЗО, про який вона дізналася від інших осіб, оскільки показання свідка в цій частині узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , які безпосередньо підтвердили факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, які йому інкримінуються, а також письмовими доказами.

Суд приймає та кладе в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_5 показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду від 04.03.2025, яким оглянуто внутрішні відомчі документи Херсонського слідчого ізолятора в період тимчасової окупації м.Херсон, в яких наявні відомості про обвинуваченого та висновок портретної експертизи. Вказані докази прямо підтверджують зайняття обвинуваченим, який є громадянином України, посади в незаконному правоохоронному органі.

Інші викладені письмові докази прямо та непрямо підтверджують факт створення окупаційною владою РФ незаконного правоохоронного органу та діяльності такого органу на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Зі змісту частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» вбачається, що до правоохоронних органів відносяться, зокрема, органи і установи виконання покарань.

Оскільки незаконний орган, мовою оригіналу - «Управление службы исполнения наказания по Херсонской области», посаду в якому зайняв обвинувачений, виконував функції притаманні органам і установам виконання покарань, суд констатує, що вказаний незаконний орган необхідно вважати правоохоронним.

Під час судового розгляду не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинено під фізичним чи психічним примусом. Натомість, з показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вбачається, що обвинувачений працевлаштувався до Херсонського слідчого ізолятора в 2022 році добровільно, оскільки йому потріба була робота. Вказані відомості дають підстави стверджувати, що обвинувачений мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними, тобто вчинив їх добровільно.

Отже, сукупність досліджених судом достовірних доказів у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, і він винний у вчиненні цього кримінального правопорушення.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винного, який на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, що загрожує незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та безпеці держави України, даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства. Обвинуваченому має бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Також, враховуючи, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, суд вважає необхідним застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченому майна.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

21.03.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає доцільним залишити без змін.

Відповідно до положень ст.124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 3979 гривень 50 копійок, які складаються з витрат на залучення експерта (судово-портретна експертиза №СЕ-19/106-25/3004-ФП від 24.02.2025), підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого.

Суддя ОСОБА_1