Вирок від 06 січня 2026 р. у справі №591/14682/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14682/25

Провадження № 1-кп/591/893/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 січня 2026 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Токарі Сумського району Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

-11.09.2025 року вироком Зарічного районного суду м.Суми за ч.4 ст.185, ст.69 КК України до покарання у виді 3 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2025 близько 10-51 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні торгівельної зали магазину «Кошик» ТОВ «Меркурій-К», що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Збройних Сил України, 18, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці 4 палки ковбаси «Ведмедівська Європейська» загальною вартістю 366,66 грн. та, не розрахувавшись за такий товар, пройшовши касову зону, направився до виходу з магазину, але такі дії були помічені охоронником магазину - ОСОБА_6 , який намагався зупинити ОСОБА_5 . Проте, ОСОБА_5 , розуміючи, що його протиправні дії, спрямовані на викрадення майна, викриті працівником магазину, утримуючи при собі майно, вибіг з приміщення магазину та з місця скоєння кримінального правопорушення зник. При цьому, охоронник магазину намагався наздогнати ОСОБА_5 , але йому це не вдалось.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті день, близько 10-30 год., він зайшов до магазину «Кошик», взяв 4 палки ковбаси, які сховав та з якими хотів вийти з магазину. А коли до нього підійшов охоронець, то він прибрав його руки зі свого тулубу, після чого залишив приміщення магазину, не розрахувавшись за ковбасу. Приблизно через 3 години його затримали працівники поліції. До того часу він ковбасу з`їв. Але, на даний час шкода потерпілій стороні повністю відшкодована. Вчинив так тому, що у нього не було грошей на харчування. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюється, роз`яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він повторно, в умовах воєнного стану вчинив відкрите викрадення майна, що належить ТОВ «Меркурій-К» на суму 366,66 грн.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, характеризуючи особу обвинуваченого слід зазначити, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою, на обліку в псих- та нарко-диспансерах не перебуває, перебував під медичним оглядом у лікарів-наркологів, згідно висновку судово-психіатричного експерта №999 ОСОБА_5 психічними захворюваннями не страждає і не страждав, міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

До пом`якшуючих обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченим, добровільне відшкодування завданого збитку. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінальним правопорушенням, обставин справи, особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: повне визнання вини обвинуваченим, добровільне відшкодування завданої шкоди, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за правилами ст.ст.71,72 КК України, приєднавши до призначеного за даним вироком покарання частину невідбутого покарання за попереднім вироком Зарічного районного суду м.Суми від 11.09.2025 року, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають 2 дні пробаційного нагляду.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 07.01.2026 року. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 12.11.2025 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Також, оскільки залишились ризики того, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі, зможе переховуватись від суду, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 05.03.2026 року, йому необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно ст.ст.100,174 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів, скасувавши накладений на них арешт.

Відповідно до ст.ст.118,124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експерта на загальну суму 3565,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 України, та призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком приєднати частину не відбутого покарання за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 11.09.2025 року у виді пробаційного нагляду, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 07.01.2026 року. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 12.11.2025 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше ніж до 05.03.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів на суму 3565,60 грн.

Скасувати арешт з речових доказів, а їх долю вирішити таким чином: куртку та кепку, що зберігаються в камері схову речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю - ОСОБА_5 .

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми, а для засудженого - з дня вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1