Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №521/22538/25
Суддя: Крижановський О. В.
521/22538/25
1-кп/521/1251/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку
06 січня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР за №12025167470000435 від 12.12.2025 року, в порядку спрощеного провадження, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.162 КК України, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , 12.12.2025, приблизно в період часу з 05 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, проходячи неподалік будинку АДРЕСА_3 , діючи з раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на незаконне проникнення до житла, усвідомлюючи, що його безпосередні дії носять незаконний та протиправний характер, впевнившись що за ним ніхто не спостерігає, та не маючи жодних визначених законом підстав та відповідного дозволу, підійшов до вхідних дверей будинку за вищевказаною адресою: квартира АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , де у подальшому розбив скло, розташоване над вказаними дверима, та через вказаний віконний отвір проник в середину приміщення, де перебував до моменту його виявлення працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив права володільця передбачені ст.30 Конституції України, якою закріплено право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та відповідно до заяви про визнання винуватості, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 , який був представлений захисником ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.162 КК України, визнає повністю, не оспорює обставин викладених в обвинувальному акті, щиро розкаюється та розуміє, що вчинив кримінальний проступок. ОСОБА_2 ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження, згоден з ним, та просить суд розглядати кримінальне провадження щодо проступку у спрощеному провадженні.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до заяв учасників процесу про спрощене провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення є доведеною.
Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України, та кваліфікує дії останнього в межах висунутого обвинувачення.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце мешкання.
При викладених обставинах суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 , та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити покарання у вигляді обмеження волі відповідно до санкції ч. 1 ст. 162 КК України зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 301, 302, 349, 368, 373-374, 376, 382, 392- 395, КПК України, суд
УХВАЛИВ :
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуття покарання, призначеного цим вироком, з випробувальним терміном на 1 /один/ рік, якщо він на протязі цього часу не скоїть нового кримінального правопорушення.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи або навчання.
Строк випробування ОСОБА_2 , а саме випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 06 січня 2026 року.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його мешкання.
Речові докази по справі: відповідно до постанови дізнавача СД ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 19.12.2025 року, а саме: DVD-R диск із відеозаписом з боді-камери - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 діб з моменту проголошення вироку, через Хаджибейський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
У відповідності до частини 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua