Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №462/7737/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7737/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач АТ «Таскомбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9195913772 від 19.08.2022 у розмірі 112 174, 45 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 62 040,06 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) – 3 624, 10 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 46 510,29 грн., також просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.08.2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір № 9195913772. Банк свої зобов`язання за вказаним договором виконав, а відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, а тому утворилась заборгованість, що станом на 03.10.2025 року становить 112174,45 грн., яку позивач просить суд стягнути із відповідача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова 04.11.2025 року відкрито провадження у справі розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи .

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи судом, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу – двічі разом із позовною заявою та додатками за місцем його реєстрації, однак поштове відправлення повернуто суду без вручення адресата.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.

Таким чином, у вказаний строк відповідач не подав суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомив.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 19.08.2022 року ОСОБА_1 подав заяву-анкету на отримання послуг в АТ «Таскомбанк».

19.08.2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9195913772, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Кредит надається на таких умовах: сума кредиту: 91140 грн.; строк кредитування: 48 місяців; кредит надається безготівковим шляхом протягом 3 банківських днів від дня укладення договору на рахунок позичальника НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів.

У п. 1 договору також визначено процентні ставки, при наданні кредиту – 5 % від суми кредиту; щомісячні проценти - 3,50 % від суми кредиту; річні проценти – 10,99 %.

Даний договір укладений за сприянням кредитного посередника ТОВ «Центр фінансових рішень» та підписаний позичальником ОСОБА_1 .

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою з рахунку відповідача за період з 19.08.2022 року по 03.10.2025 року .

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем та не спростованого відповідачем, станом на 03.10.2025 року борг відповідача перед позивачем становить за кредитним договором № 9195913772 від 19.08.2022 року у розмірі 112174,45 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 62040,06 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) – 3624,10 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 46510,29 грн.

Таким чином, відповідачем було порушено умови кредитного договору № 9195913772 від 19.08.2022 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 9195913772 від 19.08.2022 року у розмірі 112174,45 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 62040,06 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) – 3624,10 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 46 510,29 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. 525- 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №9195913772 від 19 серпня 2022 року у розмірі 112174 /сто дванадцять тисяч сто сімдесят чотири/ гривні 45 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 62040,06 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) – 3624,10 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) – 46510,29 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) понесені судові витрати у розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст рішення суду складений 07 січня 2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.