Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №207/8371/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8371/25

№ 1-кп/207/185/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження №12025046780000183 від 09.12.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянки України, має професійно-технічну освіту, не працює, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима

обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.358 КК України

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025року у денний час доби, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у громадському транспорті, а саме: трамваї №2 сполучення площа «ДМК» - вул. Дунайська, м. Кам`янське, проїжджаючи біля станції «Баглій», яка розташована по вул. Січеславський шлях, м. Кам`янське, побачила на підлозі пенсійне посвідчення громадянки України, серія НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Достовірно знаючи, що вищезазначене пенсійне посвідчення є важливим особистим документом, який належить іншій особі, у ОСОБА_3 виник прямий умисел на незаконне заволодіння цим пенсійним посвідченням.

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 підняла з підлоги пенсійне посвідчення громадянки України, серія НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим привласнила його та стала зберігати при собі.

Таким чином, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у незаконному заволодінні важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 03.12.2025 року, в денний час доби, знаходячись за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 , вирішила підробити знайдене пенсійне посвідчення із серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке вона знайшла на підлозі у трамваї №2, сполучення площа «ДМК» - вул. Дунайська, м. Кам`янське, проїжджаючи біля станції «Баглій», яка розташована по вул. Січеславський шлях, м. Кам`янське, з метою подальшого його використання у власних цілях.

Реалізуючи свій прямий умисел направлений на підроблення вищевказаного документа, з метою його подальшого використання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом механічних маніпуляцій за допомогою канцелярськогоприладдя, поверх первинної фотокартки у пенсійному посвідченні наклеїла фотокартку зі своїм зображенням тим самим, своїми діями підробила офіційний документ, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ і який надає право, з метою використання його підроблювачем. Після чого, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що не отримувала відповідно до діючого законодавства зазначений вище документ, залишила його у себе з вклеєною до нього фотокарткою із її зображенням, з метою подальшого його використання, а саме для отримання прав на пільги, передбачених ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Таким чином, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у незаконному заволодінні важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України та у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

23.12.2025року ОСОБА_3 отримала копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України.

Положеннями ч.2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 за вчинення проступків, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні проступки, передбачені ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом дізнання вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні проступки передбачені ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України, а саме: незаконне заволодіння важливим особистим документом та підробила офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначені покарання суд враховує факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальними проступками, обставини їх вчинення, наявність пом`якшуючої і обтяжуючої покарання обставин, а також особу обвинуваченої, на яку за місцем проживання скарг від мешканців будинку не надходило, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зважаючи на всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід не обирався.

Питання про долю речових доказів вирішується за правилами ст. 100 КПК України.

На підставі ст.126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, які були витрачені на проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 301,302, 368, 376, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

за ч.3 ст. 357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

за ч.1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання та призначити їй іспитовий строк на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-25/47968-ДД від 12.12.2025 року у розмірі 2674 грн. 20 коп.

Речовий доказ: пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серія та номер НОМЕР_1 видане Пенсійним фондом України 15.01.2008 р., з явними ознаками підробки, який було поміщено до спец. пакету НПУ №SUD 2047597 - знищити.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору направити копію вироку.

Суддя ОСОБА_1