Вирок від 05 січня 2026 р. у справі №159/32/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/32/26

Провадження № 1-кп/159/312/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2025 за №42025032110000079, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Любитів Ковельського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , засуджений 17.7.2014 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.263, ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років, 04.12.2024 звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям строку покарання, судимість за що не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 13.12.2025, близько 08.30 год, перебуваючи в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно та з корисливих мотивів, 3 метою подальшого незаконного використання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, таємно викрав з тумбочки у кімнаті належні останньому офіційні документи на його ім`я, а саме: паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 від 02.02.2024, який відповідно до ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є одним з основних документів, що підтверджують особу та громадянство України, та пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 , яке відповідно до ч.4 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове Державне пенсійне страхування» видається органами Пенсійного фонду особам, яким призначено пенсію.

В подальшому ОСОБА_2 13.12.2025 шляхом обману, використовуючи зазначені вище офіційні документи, надавши завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_3 у зв`язку зі станом свого здоров`я не може самостійно прибути, від імені останнього, отримав у пересувному відділенні поштового зв`язку (ПВПЗ) № 33 належну потерпілому пенсію в сумі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн, тим самим вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом шахрайства, матеріали щодо чого виділені для притягнення його до адміністративної відповідальності.

У вказаних діях ОСОБА_2 міститься склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, яке полягало в таємному викраденні офіційних документів, вчиненого із корисливих мотивів.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до суду 02.01.2025 в порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і висловив згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

У заяві від 30.12.2025, яка складена у присутності захисника ОСОБА_4 обвинувачений беззаперечно визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинувачений ОСОБА_2 засвідчив обізнаність із обмеженням права на апеляційне оскарження у разі спрощеного провадження і надав згоду на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні у його відсутності, просив суд призначити покарання у виді штрафу.

Потерпілий ОСОБА_3 у письмовій заяві від 30.12.2025 засвідчив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, дав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені, засвідчив обізнаність з обмеженням права апеляційного оскарження.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Частиною 4 ст.107 КПК України передбачено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частини другої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, що полягало в таємному викраденні офіційних документів, вчиненого із корисливих мотивів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Діяння, яке вчинив ОСОБА_2 , відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини.

Обставиною яка обтяжує покарання і яка зазначена в обвинувальному акті суд визнає - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Також, обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення; враховує форму та ступень його вини, що полягає в прямому умислі, мету і корисливі мотиви; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, а також, які безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується, як такий, що проживає один, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності..

Потерпілий щодо призначення міри покарання не висловлювався..

Обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання та застосування ст. 69 КК України, суд не встановив.

Оскільки обвинувачений не працевлаштований, у матеріалах справи відсутні докази того, що він отримує дохід, суд не вбачає можливим призначити йому покарання у виді штрафу.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду у межах санкції ч.1 ст.357 КК України.

На переконання суду таке покарання буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч. 9 ст. 100 КПК України.

Так, паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 від 02.02.2024 та пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 , видані на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належать і передані на зберігання ОСОБА_3 , необхідно повернути власнику - ОСОБА_3 .

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, арешт не накладався, запобіжний захід не обирався.

Керуючись статтями 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строкм на 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 , відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази - паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 від 02.02.2024 та пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 , видані на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належать і передані на зберігання ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 .

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_1