Вирок від 05 січня 2026 р. у справі №390/2284/25 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/2284/25

Провадження № 1-кп/391/37/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" січня 2026 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62025150030000217 від 10.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка Кропивницького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину, солдата в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України судимості не має

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, незаконне заволодіння транспортним засобом та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.

01.12.2024 року ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта 6 навчального взводу 4 навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася в АДРЕСА_1 без поважних причин, проводячи час на власний розсуд.

Крім того, 06.07.2025 у денний час доби ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння рухався разом з ОСОБА_6 на належному ОСОБА_7 мопеді марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_2 по вул. Горіхова с. Сонячне Кропивницького району Кіровоградської області. В цей час у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його наслідки, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під вигаданим приводом необхідності поїздки у власних справах, попросив ОСОБА_6 встати з мопеду, повідомивши останнього що повернеться, однак так і не повернувся. В той же день ОСОБА_3 продав мопед за 1000 грн, коштами розпорядився на власний розсуд, заподіявши потеріпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 10376,81 грн.

Крім того, 06.07.2025 у вечірній час ОСОБА_3 перебуваючи в с. Вишняківка, вул. Центральна, 2А Кропивницького району Кіровоградської області побачив поряд з магазином «Крамниця» велосипед марки «Diskovery» моделі «Kelly» чорно-фіолетового кольору. В цей час у ОСОБА_3 виник раптовий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна - велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його наслідки, переконавшись, що його ніхто не бачить, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_8 велосипед марки «Diskovery» моделі «Kelly» чорно-фіолетового кольору, вартістю 4844,26 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потеріпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 4844,26 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за епізодами викрадення велосипеда та незаконного заволодіння мопедом визнав повністю, за епізодом самовільного залишення військової частини визнав частково, однак під час допиту надав пояснення, в яких також повністю визнав свою вину за даним епізодом.

Обвинувачений ОСОБА_3 показав, що дійсно літом 2025 року перебував в гостях у ОСОБА_9 в с. Первозванівка Кропивницького району, де взявши належний його дружині мопед марки «Honda Tact» вони разом поїхали в магазин. Залишивши ОСОБА_10 на зупинці ОСОБА_3 сказав зачекати його та обіцяв повернутися, після чого поїхав та продав мопед за 1000 грн. Кошти витратив на власний розсуд. Вподальшому працівники поліції повернули мопед ОСОБА_7 . Визнав, що перебував в стані алкогольного сп`яніння. Також пояснив, що 06.07.25 ввечері близько 19 год. перебував в с. Вишняково та спізнився на останній автобус. Біля магазину він побачив велосипед марки «Diskovery» моделі «Kelly» чорно-фіолетового кольору та вирішив його викрасти. Після чого сів на велосипед та поїхав в с. Крупське, де залишив його у свого знайомого. Вранці автобусом поїхав у м. Кропивницький. На даний час велосипед повернуто потерпілій ОСОБА_8 . Щодо самовільного залишення військової частини обвинувачений пояснив, що дійсно проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , заступив в наряд, а вранці 01.12.2024 відчинив калітку і пішов до дому, самовільно залишивши військову частину. Приблизно через тиждень був затриманий ВСП в м. Кропивницькому та направлений до в/ч НОМЕР_3 . Таким чином по всім трьом епізодам ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, каявся у вчиненому та повідомив про своє бажання продовжити військову службу.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також показаннями потерпілої, свідка, а також зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що влітку 2025 року їй зателефонував чоловік ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_3 викрав мопед. Чоловік перебував в нетверезому стані. Зі слів ОСОБА_6 ОСОБА_3 забравши мопед сказав почекати його і не повернувся. Потерпіла звернулася до поліції, написавши відповідну заяву. Приблизно через місяць мопед марки «Honda Tact» їй повернули. Претензій до обвинуваченого не має, покарання просила визначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що ОСОБА_3 в кінці жовтня 2024 року прибув на навчання до 4 навчальної роти 3 навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 , а приблизно через місяць ОСОБА_3 самовільно залишив військову частину, про що стало відомо з повідомлення командира роти. Всі матеріали проведеного розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_3 військової частини він, як тво командира роти, перевіряв особисто. Стверджував, що ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

На підтвердження вини ОСОБА_3 прокурором були надані зібрані в ході досудового розслідування письмові докази, які досліджені та перевірені в ході судового слідства, а саме:

-витяг з ЄРДР від 10.01.2025 про реєстрацію кримінального провадження № 62025150030000217;

-копія доповіді від 04.12.2024 про самовільне залишення без зброї місця тимчасового розміщення 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки солдатом ОСОБА_3 ;

-копія акту службового розслідування за фактом самовільного залишення тимчасового місця розміщення 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки солдатом ОСОБА_3 від 22.12.2024, яким підтверджено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 та відсутність його з 01.12.2024 на військовій службі без поважних причин;

-копія наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 22.12.2024 про приипнення нарахування грошового забезпечення у повному обсязі солдату ОСОБА_3 з 01.12.2024;

-копія наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.12.2024 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення тимчасового місця розміщення 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки солдатом ОСОБА_3 01.12.2024;

-копія витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.12.2024 про виключення солдата ОСОБА_3 з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення;

-копія службової характеристики від 15.12.2024 на солдата ОСОБА_3 , відповідно до якої службові обов`язки виконував незадовільно, має низькі морально-ділові якості, показав себе посереднім солдатом, заходи бойової підготовки не виконує, мотивація до військової служби низька;

-копія військового квитка ОСОБА_3 ;

-копія витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 25.10.2024 відповідно до якого солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_3 вважається таким, що прибув 25.10.2024 та приступив до виконання службових обов`язків, зарахований на всі види забезпечення;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_7 повідомила про заволодіння ОСОБА_3 06.07.2025 належним їй мопедом марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_4 ;

-протокол огляду місця події з фототаблицею від 09.07.2025, а саме прибудинкової території в АДРЕСА_3 , де виявлено скутер марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_4 чорного кольору з коричневим сидінням в забрудненому стані;

-протокол огляду предмету від 01.08.2025, а саме мопеда марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_4 , який було вилученопід час огляду місця події та передано під розписку власнику ОСОБА_7 ;

-розписка ОСОБА_7 від 01.08.2025 про отримання мопеда марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_4 та зобов`язання зберігати його до вирішення справи в суді;

-висновок експерта від 21.07.2025 № СЕ-19/112-25/10468-АВ судової транспортно-товарознавчої експертизи, згідно якого середня ринкова ціна станом на 09.07.2025 мопеда Honda Tact 1993 року випуску з об`ємом двигуна 49 см? реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 10376,81 грн;

-інформація територіального сервісного центру МВС № 3541 від 18.07.2025 про те, що транспортний засіб марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_12 ;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.07.2025 відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 повідомила про крадіжку велосипеда бузкового кольору;

-протокол огляду місця події з фототаблицею від 06.07.2025 під час якого було оглянуто ділянку місцевості за адресою с. Вишняківка, вул. Центральна, 2А біля магазину «Крамниця»;

-заява ОСОБА_13 від 07.07.2025 про добровільну видачу працівникам поліції велосипеда «Diskovery»;

-протокол огляду місця події з фототаблицею від 07.07.2025, а саме прибудинкової території будинку по АДРЕСА_4 , під час якого ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції велосипед чорно-фіолетового кольору з маркуванням Diskovery, який йому 06.07.2025 близько 22-00 год. привіз громадянин на ім`я ОСОБА_14 та попросив залишити у нього. Велосипед під час огляду було вилучено;

-протокол огляду предмету від 07.07.2025, а саме велосипеда марки «Diskovery» моделі «Kelly» чорно-фіолетового кольору;

-розписка ОСОБА_8 про отримання від працівників поліції велосипеда «Diskovery» та зобов`язання зберігати його до вирішення справи в суді;

- висновок експерта від 24.07.2025 № СЕ-19/112-25/9946-ТВ судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість станом на 07.07.2025 не представленого на експертизу велосипеда марки Disсovery Kelly 26, який на момент викрадення був у технічно-справному стані, придбаного новим 24.04.2023 року складала 4844,26 грн.;

-протокол проведення слідчого експериметну від 25.07.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , в ході якого останній показав та розповів 05.07.2025 він приблизно о 06-00 год ранку поїхав на роботу в с. Первозванівку, а після роботи о 18-00 год. пішов до знайомого ОСОБА_15 , заночувавши у нього. 06.07.2025 вони з ОСОБА_15 вирішили поїхати на мопеді до магазину придбати алкогольні напої. ОСОБА_3 сів за кермо мопеда, а згодом висадив ОСОБА_15 на зупинці, а сам поїхав у с. Вишняківка, де запропонував односельцю придбати мопед, запевняючи, що мопед не крадений. За усною домовленістю ОСОБА_3 продав мопед за 1000 грн;

-протокол проведення слідчого експериметну від 25.07.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , в ході якого останній показав, як 06.07.2025 об 11-00 год. приїхавши на мопеді в с. Вишняківка не встиг на останній автобус до м. Кропивницького. Після чого пішов до магазину, придбав пляшку пива, яке вживав навпроти магазину. Згодом побачив біля магазину спортивний велосипед, підійшов та забрав його, попрямувавши в с. Карлівка до свого знайомого, після чого попросився переночувати та залишив у нього велосипед. Наступного дня о 06-00 год. на кошти, одержані від продажу мопеда, поїхав до м. Кропивницького, витративши кошти на власні потреби.

Оцінюючи вище наведені докази, як кожний окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

Сукупність всіх досліджених у судовому засіданні доказів свідчить про доведеність викладених в обвинувальному акті фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, тому суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні самовільного залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та незаконного заволодіння транспортним засобом і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.5 ст.407, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 289 КК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_3 ставиться у провину вчинення крадіжки та незаконного заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, оскільки ОСОБА_3 був засуджений вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 р. 6 міс.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2024 ОСОБА_3 , засудженого вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.02.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 р. 6 міс., звільнено від призначеного йому покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України у зв`язку з усуненням караності вчиненого ним діяння, тому суд приходить до висновку про відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як повторність.

Приміткою до ст. 289 КК України визначено, що відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу, однак докази вчинення ОСОБА_3 таких кримінальних правопорушень відсутні. Також суду не надано будь-яких доказів наявності у ОСОБА_3 , на час вчинення даних злочинів, судимостей за кримінальні правопорушення, які можуть утворювати з ним повторність.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України, викладена в обвинувальному акті, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження.

За відсутності кваліфікуючої ознаки ст. 289 КК України - «вчинення кримінального правопорушення повторно», суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 289 КК України - на ч. 1 ст. 289 КК України, через неправильно надану органом досудового розслідування оцінку дій обвинуваченого.

Крім того, згідно обвинувального акта ОСОБА_3 інкрімінуються обтяжуючі його покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є повторність та рецидив злочинів, тобто вчинення нового умисного злочину, особою яка має судимість за вчинення умисного злочину. Разом з тим, у ОСОБА_3 відсутня судимість за вчинення попереднього злочину, оскільки його звільнено від призначеного покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України у зв`язку з усуненням караності вчиненого ним діяння та втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що виключає наявність обтяжуючої обставини, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України - повторність та рецидив злочинів, а тому вказану обтяжуючу обставину слід виключити з обвинувачення ОСОБА_3 .

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є, відповідно, нетяжким злочином (ч.1 ст. 289 КК України) та тяжким злочином (ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України), особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_3 осудний, одружений, має неповнолітню дитину, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, за медичною допомогою не звертався, згідно ст. 89 КК України судимості не має. За місцем реєстрації в с. Вишняківка Кропивницького району Кіровоградської області характеризується посередньо, громадський порядок не порушував. 25.10.2024 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до в/ч НОМЕР_1 .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, будучи військовослужбовцем, внаслідок чого подав іншим військовослужбовцям приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.07.2023 у справі №726/78/23, відповідно до якої звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Враховуючи всі обставини справи та ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, думку прокурора, потерпілої та позицію сторони захисту, керуючись принципами необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання слід призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, дотриманню розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування статей 69, 75 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вид покарання та порядок його відбуття, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373-374, 395, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України і призначити покарання за:

- ч.1 ст. 289 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- ч.4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;

- ч.5 ст. 407 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 31.07.2025 року.

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3565,60 грн.

Речові докази: мопед марки «Honda Tact» державний номер НОМЕР_2 залишити потерпілій ОСОБА_7 ; велосипед марки «Diskovery» моделі «Kelly» чорно-фіолетового кольору залишити потерпілій ОСОБА_8 .

Вирок суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1