Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №748/2935/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/167/26

Єдиний унікальний № 748/2935/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" січня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Костюкової Т.В. за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2025 року директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» Поляков Олексій Володимирович, який діє на підставі Статуту, звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 481571718 від 24.01.2022 року у розмірі 10 523,11 грн., судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржником) укладено кредитний договір № 481571718 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості за цим кредитним договором в результаті неодноразового відступлення кредиторами свого права вимоги до боржника.

Зокрема, 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

В подальшому, 08.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників від 08.07.2025 до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 481571718 від 24.01.2022 року у розмірі 10 523,11 грн з яких: 5499,20 грн - заборгованість за кредитом, а також 5023,91 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 481571718 від 24.01.2022 року не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 10.09.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача про розгляд справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що у разі неявки в судове засідання відповідача, представник позивача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач , належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України , відзив на позовну заяву не подав у зв`язку з чим на підставі ст.. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають відхиленню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 481571718 (а.с. 13 зворот-16 зворот ) , відповідно до п.21.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 5500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього, а також Правил надання грошових коштів у позику. Сторони погодили, що дата повернення першого траншу кредиту до 18.02.2022 (п.1.3 Договору).

Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п.5.4. Договору). Вказаний договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором MNV55D2F (а.с. 16 зворот)

В матеріалах справи містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту “Смарт`ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору ( а.с 17-30) до яких приєднався відповідач.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційній - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» вбачається, що акцент оферти позичальником здійснено шляхом підписання одноразового ідентифікатору MNV55D2F 24.01.2022 року (а.с. 39).

З платіжного доручення від 24.01.2022, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5500,00 грн. У графі «призначення платежу» вказано про перерахування коштів за договором №481571718 від 24.01.2022 року (а.с. 42).

Факт переказу коштів в сумі 5500 грн на рахунок відповідача НОМЕР_1 , який відкрито на імя ОСОБА_1 також підтверджується довідкою від 03.10.2025 року наданою АТ «Сенс банк» та випискою по рахунку щодо руху коштів по картці НОМЕР_1 за період з 24.01.2022 року по 29.01.2022 року

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №481571718 від 24.01.2022 року та отримання ним коштів в сумі 5500 грн на картковий рахунок відкритий на імя відповідача.

З розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором за договором №481571718 від 24.01.2022 року вбачається, що відповідач частково вносив кошти на виконання умов договору. Зокрема, 17.02.2022 року було внесено 13,20 грн та 05.05.2022 — 982,15 грн ( а.с 83-84)

Також, як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. (а.с. 49-54 )

Згідно із п.2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 54 зворот)

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою текст договору факторингу викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1, 8.2 викладено у такій редакції: право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с. 55-59зворот )

Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2022. (а.с. 60 )

Додатковою угодою №31 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023 (а.с. 60 зворот)

Додатковою угодою №32 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 (а.с. 61)

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року на умовах договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №481571718 від 24.01.2022 року (а.с. 62-63 )

31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 64-64 зворот).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитним договором №№481571718 від 24.01.2022 року складає 5499,20 грн як заборгованість за тілом кредиту та 5023,91 грн як заборгованість по відсотках ( а.с 85-85 зворот)

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до п. 2.1 якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги .Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 строк дії договору закінчується 31.12.2024. (а.с. 65-69)

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 10523,11 грн(а.с. 70-71)

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 26 лютого 2024 року №5703 відповідно до якої ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Таліон Плюс» в сумі 6238410,72 грн за відступлення права вимог згідно Реєстру №1 від 2302.2024 року та Договору факторингу №23/0224-01 ( а.с 72)

08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, за умовами якого фактор ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а клієнт ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити факторові ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору (а.с. 73-77 зворот).

08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, відповідно до якого передано ТОВ «ФК «ЕЙС» реєстр боржників у кількості 4 817 осіб (а.с. 80).

Як свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги заборгованостей, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №481571718 від 24.01.2022 року на загальну суму 10523,11 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5499,20 грн, заборгованість по відсотках 5023,91 грн ( а.с 78-79)

Відповідно до копій платіжних інструкцій в національній валюті від 17 липня 2025 року № 297, від 12 серпня 2025 року № 316, від 13 серпня 2025 року № 319 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно 1 500 000 грн, 1 001 329,88 грн та 100 грн в рахунок часткової оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року (а.с. 81-82).

У виписці з особового рахунку за кредитним договором №481571718 від 24.01.2022 року щодо ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість за період з 08 по 31 липня 2025 року становить 10523,11 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 5499,20 грн та заборгованість по відсотках -5023,91 грн (а.с. 86).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №481571718 від 24.01.2022 року в електронній формі та отримання ним коштів в сумі 5500 грн на картковий рахунок відкритий на імя відповідача.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Звертаючись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ЕЙС» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі договорів факторингу, які були укладені відповідно 28 листопада 2018 року, 23 лютого 2024 року та 08 липня 2025 року, а також на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, і реєстрів прав вимоги до укладених договорів факторингу.

Перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №481571718 від 24.01.2022 року суд ураховує наступне.

На час укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» предмет правочину право майбутньої вимоги мало бути визначено, проте відповідної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення цього договору факторингу не існувало і сторони не могли передбачити, що 24 січня 2022 року року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе договір кредитної лінії №№481571718 від 24.01.2022 року саме з відповідачем .

Як станом на 28 листопада 2018 року, так і станом на 23 лютого 2024 року, тобто на час укладення договорів факторингу № 28/1118-01 та № 23/0224-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не індивідуалізували належним чином предмет правочинів, а інформацію щодо ОСОБА_1 , як боржника, зазначено у реєстрі боржників № 175 від 05 травня 2022 року, тобто після укладення першого договору факторингу.

Надавши оцінку наведеним обставинам, суд приходить до висновку про те, що на час укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №481571718 від 24.01.2022 року

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути переданим цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 23/0224-01від 23 лютого 2024 року, а згодом і ТОВ «ФК «ЕЙС» 08 липня 2025 року на підставі договору факторингу № 08/07/25-Е.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

Суд констатує, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Дослідивши матеріали справи суд зважає також на те, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ураховуючи додаткову угоду № 26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року стороною позивача не надано. Підписаний 31 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2023 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 64), не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС».

Таким чином, встановивши, що кредитним договором №481571718 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 24.01.2022 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», суд вважає, що останнє не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 141, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська,8, офіс 310а.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Т.В.Костюкова