Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №299/3770/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3770/25

Номер провадження 2/299/1322/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., за участю секретаря Стрижак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2025 р. адвокат Потьомкіна О. М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 25 травня 2023р. Хустським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 . З довідки виданої Хустським ДПТІ з`ясовано, що 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 , належала бабі на підставі рішення виконкому Хустської міської ради від 24.07.1996р. за № 258, інша 1/2 частина зазначеного будинку, належала на підставі договору дарування, посвідченого Хустською держнотконторою від 26.12.1996р. за № 2-2389.

При житті ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 своєму сину, батьку позивачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 2385.

Після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступив її син ОСОБА_4 , який був зареєстрований та постійно проживав в будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданому 13. 05.2023р. Хустським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1 . Так як при житті батько заповіт не склав, позивачка вважала, що спадкоємцем після смерті батька є її мати ОСОБА_2 . Через кілька днів після смерті батька, мати запевнила позивачку що звернеться до нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав на спадщину.

На даний час позивачка дізналася, що мати до нотаріуса жодної заяви не подавала, та не планує займатися питанням оформлення спадщини, оскільки це потребує часу та витрат коштів і вона не заперечує щоб спадщину після смерті батька оформила дочка.

Для належного оформлення документів на майно після смерті батька, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, де з`ясувалося, що батько спадщину за заповітом після смерті баби не оформив належним чином. Також нотаріус повідомив, що позивачка пропустила строк вступу в спадщину, оскільки хоч і проживає в будинку АДРЕСА_1 , однак реєстрація її місця проживання є АДРЕСА_1 . Окрім того, оскільки батько належним чином не оформив спадщину після смерті ОСОБА_3 , позивачка має прийняти спадщину не за батьком, а за бабою, ОСОБА_3 .

Крім позивачки, спадкоємцем майна є її мати ОСОБА_2 , яка заяву про вступ у спадщину у встановлений законом строк не подала.

В судове засідання позивач та її представник, адвокат Потьомкіна О. М. не з`явилися. Від адвоката Потьомкіної О. М. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає, не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв учасників процесу про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 13.05.2023 року.

Згідно заповіту серії ААВ №249374 від 26.12.1996 року , який зареєстрований у реєстрі № 2385 і посвідчений державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної , померла ОСОБА_3 , заповіла житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що у випадку коли особа, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

За ст. ст. 1261 ЦК України право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша ст. 1270 ЦК України).

Положення статті 1272 ЦК України передбачають право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини звернутися з позовом для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту статті 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

З огляду на наведене, враховуючи, що строк на подання заяви про прийняття спадщини позивачем пропущено, на думку суду, з поважних причин, що у позивача були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у встановлений законодавством 6-місячний строк, позов є обгрунтованим.

Додатковий строк, достатній для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 визначити 2 місяці.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо за рішенням суду спадкоємцю визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 200, 206, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю у два місяці, з дня набрання законної сили судовим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийНадопта А. А.