Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №638/24192/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24192/25

Провадження № 3/638/88/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши заяву представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клочкової Аліни Олександрівни про відвід судді Хайкіна В.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клочкової Аліни Олександрівни про відвід судді Хайкіна В.М. від розгляду даної справи. Заява про відвід вмотивована тим, що у адвоката виникли сумніви у неупередженості та безсторонності судді, оскільки постановою суду від 18.12.2025 року адвокату було відмовлено у задоволенні заяви про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Також адвокат зазначає, що остання не має можливості прибути до суду для участі у розгляді справи, оскільки на теперішній час введено воєнний стан, постійні обстріли, оголошення повітряних тривог, а також той факт, що адвокат здійснює свою адвокатську діяльність у м. Києві. Таким чином, безпідставна відмова судді у задоволенні клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції перешкоджає: в реалізації права на доступ до правосуддя; порушує право особи, що притягається до адміністративної відповідальності на захист; свідчить про істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; свідчить про порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Отже, безпідставна відмова у задоволенні клопотання свідчить про незаконну відмову в доступі до правосуддя, внаслідок чого сторона захисту позбавлена можливості взяти участь в розгляді справи №638/24192/25, в ході якої надати докази та пояснення щодо незаконності складеного протоколу про адміністративне правопорушення та надати свої пояснення щодо недопустимості наявних в матеріалах справи документів, долучених в якості доказів вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим і виникли сумніви у неупередженості судді.

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник – адвокат Клочкова Аліна Олександрівна не з`явились, про час та дату розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Суддя, дослідивши клопотання, дійшов до наступних висновків.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, які регламентують порядок заявлення та розгляду відводу судді, водночас завданням КУпАП є, крім іншого, охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням тощо.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, Рада суддів України п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Оскільки забезпечення права на справедливий суд є основним завданням суду та прямо гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення виконання положень статті 1 КУпАП, вирішуючи питання про відвід судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд застосовує принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права і керується положеннями статті 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу.

Частиною 1 статті 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Саме на неупередженість судді, як на підставу для відводу головуючого, виходячи з заяви про відвід, посилається заявник.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 року по справі №826/11409/17.

Вимогами статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, оскільки відповідно до вимог статті 252 КУпАП докази у справі оцінюються у їх сукупності.

Адвокат посилається на те, що судом порушено право особи, що притягається до адміністративної відповідальності на захист.

З приводу цього суд зазначає, що згідно матеріалів справи, а також не заперечується й захисником, між Адвокатським бюро «Братів Федорових» та ОСОБА_1 10.12.2025 року укладено договір про надання правової допомоги №101225 та відповідно до ордеру на надання правничої допомоги №2075612, адвокат Клочкова Аліна Олександрівна надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Харкова.

Адвокату Клочковій Аліні Олександрівні було забезпечено надання матеріалів справи для ознайомлення в електронному вигляді.

Враховуючи положення статті 268 КУпАП, ОСОБА_1 скористався своїм правом користуватися юридичною допомогою, а тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Що стосується надання пояснень та заперечень щодо незаконності складеного протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Належить врахувати, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також має право ознайомитись із всіма матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема і з відеозаписом, до початку судового розгляду та звернути увагу суду на певні обставини, зафіксовані на цьому відеозапису з якими вона не погоджується та надати відповідні пояснення до суду.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, суд зазначає, діючими нормами КУпАП не визначено порядку вирішення питання щодо здійснення дистанційного провадження в режимі відеоконференції.

Згідно з вимогами статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це заяви сторони.

Наведені доводи про упередженість судді фактично зводяться до незгоди з вчиненням процесуальних дій судді під час судового розгляду справи.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Оцінивши наведені в заяві доводи, які зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та будується виключно на власному трактуванні та порядку застосування норм законодавства, тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, оскільки незгода з процесуальними діями судді під час судового розгляду, не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість судді.

Той факт, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.

Дослідивши заяву суд вважає за необхідним у задоволенні заяви про відвід судді відмовити, оскільки суд не вбачає обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості або інших підстав, наявність яких перешкоджає йому брати участь у вказаному проваджені.

Керуючись вимогами ст.7, 245, 283 КУпАП, ст. ст. 75, 80, 81 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клочкової Аліни Олександрівни про відвід судді Хайкіна В.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: