Постанова від 23 грудня 2025 р. у справі №761/42746/24 — Київський апеляційний суд

справа № 761/42746/24

головуючий у суді І інстанції Банах О.Л.

провадження № 33/824/3674/2025

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Леоніда Івановича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року о 01 год. 00 хв. керував автомобілем марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , на площі Галицькій в м. Києві у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку.

Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП КМНКЛ «Соціотерапія» № 005787, з результатом тесту - 1,20 %.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко Л.І. подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення скоєне 30 жовтня 2024 року о 01 год. 00 хв., а у висновку за результатами медичного огляду зазначено, що огляд проведено у цей же час 30 жовтня 2024 року о 01 год. 00 хв., що не відповідає дійсності.

Вказує, що у висновку про медичний огляд не вказано за допомогою якого пристрою визначено стан алкогольного сп`яніння, не вказано взагалі жодних ознак алкогольного сп`яніння, навпаки працівники поліції знімали на відео процес ходінню в туалет ОСОБА_1 , при цьому жодних аналізів не було взято для проведення лабораторного дослідження.

Зазначає, що застосований працівниками поліції на місці зупинки до ОСОБА_1 спеціальний пристрій для визначення стану алкогольного сп`яніння - тричі не показав наявності алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 .

На теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , тому відповідно до вимог частини 3 статті 266-1 КУпАП він як військовослужбовець, міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Одночасно захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сидоренком Л.І. заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, яке обґрунтовано тим, що справа розглянута судом першої інстанції без участі ОСОБА_1 та його захисника.

Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 27 травня 2025 року.

Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 06 червня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні 27 травня 2025 року, докази отримання ними копії оскаржуваної постанови матеріали справи не містять.

06 червня 2025 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сидоренком Л.І. подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано адвокатом без підтверджень повноважень на оскарження постанови суду першої інстанції.

Указаною постановою роз`яснено право повторного звернення до апеляційного суду у порядку, передбаченому КУпАП.

22 серпня 2025 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сидоренком Л.І. повторно подано апеляційну скаргу.

Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

На підставі викладеного, враховуючи, що захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сидоренку Л.І. повернуто апеляційну скаргу на указану постанову суду першої інстанції, що не позбавляє його права на повторне звернення з апеляційною скаргою, необхідно дійти висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

Також від захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Л.І. надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких він посилається на те, що огляд проведений в медичному закладі шляхом продування газоаналізатора без проведення лабораторних досліджень вважається недійсним.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренком Л.І. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 162019 від 30 жовтня 2024 року додано:

висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного тчи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 жовтня 2024 року, складений КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (1,2 %)

відеоматеріал з нагрудної камери працівника поліції.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем тому він міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до статті 266-1 КУпАП військовослужбовці Збройних Сил України (надалі - військовослужбовці) щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовців щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Порядком направлення військовослужбовців для огляду на стан алкогольного сп`яніння та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року, передбачено процедуру направлення військовослужбовців для огляду на стан алкогольного сп`яніння та проведення огляду.

Пунктом 3 указаного Порядку визначено, що огляду підлягають військовослужбовці щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд військовослужбовців проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до пункту 4 Порядку огляд військовослужбовців щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.

Тобто указаний Порядок поширюється на тих військовослужбовців щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби та/або перебувають на території військових частин (установ, закладів), або щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях.

Разом із тим, як правильно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 станом на час події 30 жовтня 2024 року проходив збір чи виконував обов`язки військової служби, тому працівники патрульної поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, правомірно застосували до нього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений статтею 266 КУпАП,

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та у висновку за результатами медичного огляду зазначено один і той же час вчинення правопорушення та час проведення огляду, оскільки обставини та час вчинення адміністративного правопорушення за обставин, які зазначені у протоколі повністю підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, а помилкове зазначення у висновку за результатами медичного огляду часу вчинення таких обставин не спростовує.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у висновку про медичний огляд не вказано за допомогою якого пристрою визначено стан алкогольного сп`яніння та ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний суд враховує, що бланк такого висновку є додатком 4 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, (далі - Інструкція) (пункт 16 розділу ІІІ) і таким додатком не передбачено зазначення указаних відомостей у висновку.

Також захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що застосований працівниками поліції на місці зупинки до ОСОБА_1 спеціальний пристрій для визначення стану алкогольного сп`яніння тричі не показав наявності алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 .

Однак, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 тричі продув спеціальний пристрій для визначення стану алкогольного сп`яніння, однак видихав недостатню кількість повітря та через це огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не мав результату.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники закладу охорони здоров`я не провели лабораторне дослідження з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Тобто проведення лабораторного дослідження для визначення алкогольного сп`яніння, таке дослідження не є обов`язковим.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або його події не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції статті, а тому оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи та підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Леоніда Івановича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сидоренку Леоніду Івановичу строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Леоніда Івановича залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова