Постанова від 09 грудня 2025 р. у справі №752/17518/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/17518/25Головуючий у І інстанції:Бойко О.В.

Провадження №33/824/5603/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Куліша Б.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22жовтня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22жовтня 2025 рокуОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Куліш Б.М.в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані крайньої необхідності, викликаною масованим ракетним обстрілом міста Києва, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вимушений був сісти за кермо свого автомобіля для поїздки до найближчого відомого йому укриття.Після того, як небезпека минула, ОСОБА_1 по дорозі додому зупинили працівники поліції та склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

За результатами апеляційного переглядупросить постанову суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або визнати його дії такими, які вчинені в стані крайньої необхідності, згідно ст.17 КУпАП.

Разом із апеляційною скаргою захисник Куліш Б.М. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що оскільки у судовому засідання 22.10.2025 року було оголошено лише резолютивну частину постанови, ОСОБА_1 був позбавлений можливості у встановлений законом строк подати апеляційну скаргу. Після отримання повного тексту судового рішення захисником одразу було направлено апеляційну скаргу. З цих підстав просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються матеріалами справи.

З цих підстав суд задовольняє клопотання захисника Куліша Б.М. та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Куліша Б.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04липня 2025 року о03 год. 50 хв.керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Велика Кільцева, 10, в м. Києвіз ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПРД суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення, направлення водія транспортного засобуна оглядз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря-нарколога. Однак від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився та повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої та вимушений був сісти за кермо автомобіля.

Такий висновок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» у встановленому місці та час та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння,працівниками поліції щодо нього правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 ПДР.

Разом із цим, суд вважає необґрунтованими доводи захисника Куліша М.А.про те, що ОСОБА_1 в даній ситуації діяв у стані крайньої необхідності, що виключає його адміністративну відповідальність, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У своїй апеляційній скарзі захисник Куліш Б.М. зазначає, що оскільки на той момент відбувались ракетні обстріли міста Києва та існувала реальна небезпека для життя та здоров`я, ОСОБА_1 вимушено сів за кермо свого автомобіля та поїхав до найближчого відомого йому укриття.

Суд апеляційної інстанції вважає, що дійсно, зазначена обставина могла мати місце, оскільки загальновідомим є той факт, що в ніч на 04 липня 2025 року місто Київ піддавалось масованому обстрілу, в тому числі і тієї місцевості, де проживав ОСОБА_1 .

Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , які він надавав як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, поліція зупинила керований ОСОБА_1 транспортний засіб в той час, коли він вже повертався додому з укриття, після закінчення обстрілів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, що в даній ситуації ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлено використовуючи транспортний засіб для повернення додому після минування небезпеки, яка існувала для його життя та здоров`я, діяв у стані крайньої необхідності.

З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права не встановлено.

Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Куліша Б.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Куліша Б.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Мосьондз