Постанова від 02 жовтня 2025 р. у справі №375/823/25 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Смик М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 375/823/25

провадження №33/824/3681/2025

3 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає на АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави.

Згідно із постановою судді, 26.03.2025 о 10 год. 49 хв. на вул. Центральній (Леніна), 1 у с.Бушеве Білоцерківського району Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем "Fiat Scudo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників поліції, які оформили у зв`язку з цим протокол про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.

На питання суду:"Чи відмовлялись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку?" - ОСОБА_1 зазначив, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

На уточнююче питання суду: "Чому відмовилися від проходження огляду?" ОСОБА_1 зазначив, що він злякався працівників патрульної поліції і не бажав з ними нікуди їхати.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити та поновити йому строк на оскарження постанови.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення отримано ним тільки 06.06.2025 у приміщенні суду.

Недотримання працівником поліції вимог закону, відповідних приписів інструкцій про порядок та послідовність проведення процедур огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, та відсутність належних доказів, виключає об`єктивний і обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, наголошує, шо зазначене в протоком №282038 про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У протоколі від 26.03.2025 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а не в стані наркотичного сп`яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином склад правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 не відповідає диспозиції цієї статті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.

Судом досліджено наявні в справі письмові докази та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282038 від 26.03.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 с. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція № 1395, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 282038 від 26.03.2025; довідкою огляду щодо наявності посвідчення водія від 27.03.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2025; акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.03.2025; розписка від 26.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП рядового поліції від 26.03.2025; відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.

Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини наявними в матеріалах справи доказами, установлення події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративних протоколів, відповідали вимогам КУпАП.

Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

До того ж з відеозапису вбачається, що на відеозаписі не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Поведінка водія на відеозаписі свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду.

Доводи апеляційної скарги суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних доказів упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 . Дії працівників поліції були спрямовані на фіксацію факту відмови від проходження огляду, що підтверджується відеозаписом, який є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав такі дії правомірними.

Твердження апелянта про те, що працівниками поліції порушено порядок зупинки ТЗ та звинувачено ОСОБА_1 у перебуванні в стані сп`яніння не є тими обґрунтованими підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки такі зводяться до незгоди з постановою суду першої інстанції та не підтверджені жодними доказами.

Також доводи апеляційної скарги, щодо недотримання працівником поліції вимог закону, відповідних приписів інструкції про порядок та послідовність проведення процедур огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, та відсутність належних доказів, суд не приймає до уваги, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Щодо вказівки у протоколі про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками ненаркотичного сп`яніння, а не в стані наркотичного сп`яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП, то зазначене також не може бути взято судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, відповідно він несе відповідальність саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому у протоколі правильно зазначають не «стан наркотичного сп`яніння», а «ознаки наркотичного сп'яніння».

Положеннями ст. 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.

Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна