Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №524/14537/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/14537/25

Провадження № 2-а/524/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Колеснікової О.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Горностаєва Анна Володимирівна,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Горностаєвою А.В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

14.11.2025 адвокат Горностаєва А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на те, що 09.10.2025 старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол № 293 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на 17.10.2025 було призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення, в ході якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 293 від 17.10.2025 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

17.10.2025 позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, але під час складення протоколу ОСОБА_1 зазначав, що повістки не отримував, крім того, він має право на відстрочку від призову на військову службу, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови від 17.10.2025 позивач на дату звернення до суду не отримав.

З протоколом № 293 від 09.10.2025 позивач не погоджується, вказує, що у протоколі відсутні докази отримання ним повістки. Крім того, 09.10.2025 позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особа, яка відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» одноособово виховує дитину.

Позивач вказує, що повістка про виклик, яка направлялась йому, була оформлена не належним чином, без дати формування, підпису особи та без печатки ІНФОРМАЦІЯ_3 . Особисто йому повістка не вручалась, що позбавило його можливості бути обізнаним про виклик.

Також представник позивача наголошує на тому, що старший офіцер ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенант ОСОБА_2 не мав повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд вказаної адміністративної справи.

Представник позивача стверджує, що в діях позивача відсутня вина та склад правопорушення, а також відсутня сама подія адміністративного правопорушення.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення представник позивача зазначає, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 було порушено строк для накладення адміністративного стягнення, оскільки днем виявлення правопорушення є 22.05.2025, тобто день на який викликали позивача для уточнення даних, але постанова була винесена 17.10.2025 року з порушенням строку накладення адміністративного стягнення більше ніж на місяць.

Позивач просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі закрити. Судові витрати розподілити відповідно до вимог КАС України.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.12.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження), витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 копію постанови від 17.10.2025, а також поновлено строк позивачу для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

31.12.2025 від представника відповідача – Гарькавенко Валентини Юріївни до суду надійшло клопотання про доручення доказів, до якого вона додала копію постанови № 293 у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2025, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладенно на нього стягнення у розмірі 17000 грн. Крім того, 31.12.2025 від представника відповідача до суду були надіслані додаткові пояснення, до яких вона додала: копію конверту повернутого без вручення, яким надсилалась повістка позивачу, витяг з картотеки ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_1 , копію протоколу № 293 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, копію військово-облікового документу виданого ОСОБА_1 , копію повістки №3356488 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність явки 22.05.2025 о 9:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.

06.01.2025 від представника відповідача – Гарькавенко В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву. Оскільки відзив подано з пропуском визначеного судом строку на його подачу відповідно до ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 КАС України суд не бере його до уваги та вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

У відповідності до ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши надані сторонами докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 09.10.2025 старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол № 293 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з яким військовозобов`язаний ОСОБА_1 вчинив порушення правил війського обліку, а саме без поважної причини не прибув за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 22.05.2025 о 09.00 год.

В подальшому, 17.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 293 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

В постанові зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 за повісткою про виклик з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 22.05.2025 о 9:00 для уточнення даних без поважних причин не прибув, чим порушив Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», вчинив адміністративне правопорушення під час дії воєнного стану та особливого періоду.

Відповідно до ч.ч. 9,10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів.

Згідно з п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа затверджено постановою КМУ від 16 травня 2024 № 559.

Водночас, згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Позивач зазначає, що він має право на відстрочку від призову на військову службу оскільки самостійно виховує дитину, яка не досягла вісімнадцяти років, а мати дитини була позбавлена батьківських прав за рішенням суду. Однак, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження, що позивач дійсно має право на відстрочку від призову на військову службу.

Суд позбавлений можливості перевірити чи дійсно позивач має право на відстрочку від призову на війському службу, а тому конкретно цей аргумент позивача суд не може брати до уваги при розгяді данної справи.

Щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вказана норма відсилає до інших нормативно-правових актів.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами, системами, реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до положень частини першої статі 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Як вбачається з оспорюваної постанови № 293 від 17.10.2025 позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 22.05.2025 для уточнення його даних.

В той же час, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

У контексті зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Втім, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що приміткою до ст. 210 КУпАП не передбачено жодних виключень щодо можливості її застосування.

Таким чином, доказів на підтвердження правомірності спірної постанови не надано.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови № 293 від 17.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступив відповідачем у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 77, 78, 139, 243-246, 293, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Горностаєвою А.В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 17.10.2025 № 293 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 484 грн. 50 коп. (чотириста вісімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 січня 2026 року.

Учаснники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя О.М. Колеснікова