Суд: Обухівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 15 грудня 2025 р.
Справа: №372/6077/25
Суддя: Сташків Т. Г.
Справа № 372/6077/25
Провадження 2-2888/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Київської області, третя особа: Українська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Свою заяву обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка усе своє майно заповіла своїй донці ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що не змогла вчасно звернутися із заявою до нотаріальної контори, оскільки не була обізнана про наявність заповіту, а також через перебування у службовому відрядженні, а тому просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці.
Ухвалою суду 28.10.2025 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання, витребувано у нотаріуса копію спадкової справи.
Ухвалою суду від 16.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача Української міської ради Київської області у судове засідання не з`явився, 25.11.2025 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі, щодо прийняття рішення не заперечують.
Представник третьої особи Української державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, направив копію спадкової справи №141/2025.
Вивчивши, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , матір`ю якої у свідоцтві про народження значиться ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
07.03.1992 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що видано свідоцтво про укладення шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданого 11.03.2025 року Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області.
Після своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт яким заповіла все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і, на що матиме право за законом доньці ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, зареєстровано в реєстрі №1676 від 21.08.2024 року.
Інші спадкоємці, які б звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом 6-місячний строк, відсутні, як вбачається з спадкової справи № 141/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,07 га, що підтверджується копією державного акту серія АГ №112029.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,04 га, що підтверджується копією державного акту серія АГ №112028.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,23 га, що підтверджується копією державного акту серія ЯГ №112030.
07.10.2025 року постановою вих. № 422/02-31 завідувач Української державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що остання не прийняла спадщину, оскільки пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно наказу № 11-к від 07.09.2025 року ОСОБА_1 відряджено у службове відрядження до ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» м. Харків для участі у переговорах з підписання договору на поставку товару та відбору товару для продажу в мережі магазинів, строком 65 днів, з 08.09.2025 по 25.11.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач зазначає, що у строк, визначений законодавством, вона несвоєчасно подала до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини за заповітом, оскільки не була обізнана про його наявність, та перебування у службовому відрядженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , саме через необізнаність про наявність заповіту, та перебування у службовому відрядженні.
Таким чином, дослідивши отримані докази, та оцінивши їх в сукупності, надані в силу положень ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, враховуючи що права та інтереси інших спадкоємців не порушуються, які б претендували на спадкове майно, а тому позов підлягає задоволенню і позивачу необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Одночасно з цим суд вважає достатнім строк 3 місяці для подання позивачці заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Української міської ради Київської області, третя особа: Українська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.Г. Сташків
Оригінал: reyestr.court.gov.ua